Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 грудня 2020 р. Справа № 520/18012/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Єгупенко В.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові адміністративний позов Міністерства оборони України (м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6), Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (м. Харків, вул. Сумська, 77/79) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, -
встановив:
Міністерство оборони України, Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивачі просили стягнути з відповідача на користь Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба суму у розмірі 9177,88 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ( абзац перший частини другої статті 122 КАС України).
При цьому, за приписами частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню норми частини п'ятої статті 122 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Предметом розгляду у даній справі є питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба.
Отже, враховуючи предмет розгляду даної адміністративної справи до спірних правовідносин слід застосувати норми частини п'ятої статті 122 КАС України, згідно з якими для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, позивачами до адміністративного позову надано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Зі змісту заяви встановлено, що контракт про проходження військової служби з відповідачем достроково розірваний 14.12.2017, і у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат. При цьому, з позовом позивачі звертаються до суду лише 14.12.2020, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Твердження позивачів про те, що раніше дана категорія справ розглядалася за правилами цивільного судочинства не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, адже позивачами не надано доказів того, що вони звертались до загального суду з позовом про відшкодування витрат.
Крім того, судом не враховуються доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду у зв'язку з відсутністю коштів на оплату судового збору з огляду на наступне.
У пункті 41 справи «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків».
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Враховуючи викладене та, беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
За таких обставин доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду у зв'язку з відсутністю коштів на оплату судового збору є необґрунтованими та безпідставними, а тому до уваги судом не приймаються.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 25 січня 2019 року у справі № 826/11829/17.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачам строку для усунення недоліків шляхом надання до суду письмової заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху.
Керуючись ст. ст. 5, 132, 133, 160, 161, 168, 169 КАС України, -
Позовну заяву Міністерства оборони України (м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6), Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (м. Харків, вул. Сумська, 77/79) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі - залишити без руху.
Надати позивачам термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду письмової заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Єгупенко