Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 УХВАЛА
21 грудня 2020 року № 520/13960/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків, вул. Сумська, 61), третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ?янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (м. Харків, вул. Плеханівська, 11) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просили зобов'язати Харківський міський відділ реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ 23320813) внести зміни до актового запису про шлюб № 631 від 18.08.1995 року, складеного Харківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, змінити громадянство чоловіка на «Громадянин Російської Федерації» та дружини на «Громадянка Російської Федерації». Зобов'язати Харківський міський відділ реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ 23320813) внести зміни до актового запису актового запису про народження № 833 від 06.03.1996 року, складеного Харківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_1 , а саме змінити громадянство батька на «Громадянин Російської Федерації» та матері на «Громадянка Російської Федерації».
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що представник позивачів звернувся із заявами до відділу державної реєстрації актів цивільного по Слобідському та Основ'янському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про внесення змін: до актового запису про шлюб № 631 від 18.08.1995 року, складеного Харківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, змінити громадянство чоловіка на «Громадянин Російської Федерації» та дружини на «Громадянка Російської Федерації». До актового запису про народження № 833 від 06.03.1996 року, складеного Харківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_1 , а саме змінити громадянство батька на «Громадянин Російської Федерації» та матері на «Громадянка Російської Федерації».
Представник позивача зазначає, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечують свою належність до громадянства України, на підтвердження чого до Слобідському та Основ'янському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було надано нотаріально посвідчені переклади паспортів громадян РФ.
Представник позивача посилається на те, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладався 18.08.1995 року, при цьому для реєстрації шлюбу ОСОБА_2 було надано військовий квиток зразка СРСР, а ОСОБА_3 паспорт зразка СРСР без будь-яких штампів про громадянство.
09.10.2020 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ?янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління МЮУ (м. Харків) було складено висновки, якими відмовлено у внесенні змін до актового запису за заявами представника позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (ч.4 ст.6 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, в актовому записі про шлюб №631 від 18.08.1995, складеного Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 значиться громадянство чоловіка - «громадянин України», громадянство дружини, - «громадянка України ».
Відмовляючи у задоволенні заяв представника позивачів, відповідач у висновках зазначив, що задовольнити прохання неможливо, оскільки підтвердити громадянство чоловіка та дружини на момент реєстрації шлюбу не вбачається за можливе. Аналіз документів, представлених заявником свідчить про те, що паспорт громадянина Російської Федерації від 01.03.2019 № НОМЕР_1 , виданого на ОСОБА_2 та паспорт громадянина Російської Федерації від 12.10.2007 № НОМЕР_2 , виданого на ОСОБА_3 .
В актовому записі про народження №833 від 06.03.1996, складеного Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_1 , значиться громадянство батьків, як «громадяни України». Аналіз документів, представлених заявником та зібраних відділом, свідчать про те, що в повному витязі з ДРАЦС громадян щодо актового запису про шлюб батьків №631 на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 значиться громадянство чоловіка, як «громадянин України», громадянство дружини, як «громадянка України». Паспорт батька громадянина Російської Федерації від 01.03.2019 № НОМЕР_1 , виданого на ОСОБА_2 та паспорт матері громадянина РФ від 12.10.2007 № НОМЕР_2 на ОСОБА_3 видані вже після реєстрації народження дитини.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої-четвертої статті 9 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон № 2398-VI) державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису.
Згідно з частиною п'ятою статті 9 Закону № 2398-VI правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
Відповідно до пункту 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.
За пунктом 2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Відповідно до пункту 2.7 Правил № 96/5 на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
За змістом пункту 2.13 Правил № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: 2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до пункту 2.13.12 Правил № 96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
Як встановлено судом, підставою для звернення позивача до суду з цим позовом є невнесення зміни до актового запису про шлюб № 631 від 18.08.1995 року, складеного Харківським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, змінити громадянство чоловіка на «Громадянин Російської Федерації» та дружини на «Громадянка Російської Федерації».
Отже, спір у цій справі виник через відмову відповідача внести зміни до актових записів в частині громадянства позивачів.
Велика Палата Верховного Суду у справі (№ 807/45/17), фактичні обставини якої подібні до цієї, висловила правову позицію щодо підсудності справ цієї категорії.
З посиланням на наведені норми законодавства, а також на частини першу, другу статті 16 Цивільного кодексу України Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 січня 2019 року № 11-927апп18 зазначила, що позов про зобов'язання внести зміни до актового запису спрямований на захист права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 Цивільного кодексу України) на відображення в актовому записі щодо свого народження інформації про належність батька до польської національності, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
За змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, а також з огляду на те, що позивач, подавши цей позов, не просив визнати неправомірними дії відповідача, а мав намір вирішити питання про внесення змін щодо його громадянства в уже існуючий актовий запис, спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Аналогічну правову позицію викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі № 425/2737/17 та постанові Верховного Суду від 23 липня 2019 року по справі №816/910/17.
Дана справа, виходячи з суб'єктного складу сторін та суті спору, підлягає розгляду судом в порядку цивільного судочинства.
Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України суд роз'яснює позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.
Частиною 2 ст.239 КАС України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 5, 19, 20, 238, 241, 248, 256 КАС України, суд, -
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків, вул. Сумська, 61), третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ?янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (м. Харків, вул. Плеханівська, 11) про зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз?яснити позивачу право на звернення до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Єгупенко