вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
21 грудня 2020 року Справа №480/4013/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4013/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач), третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної гвардії України, викладену в листі від 23.10.2019 №76-2218 щодо відмови виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданих документів;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 21.08.2019, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що у серпні 2019 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 25% втрати професійної працездатності, з військової частини документі були направлені до Головного управління Національної гвардії України листом від 21.08.2019 № 76-1767. Листом від 23.10.2019 року № 76-2218 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було повідомлено про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. При цьому єдиною підставою такої відмови є те, що у документах позивача не підтверджено, що його захворювання отримано саме «під час виконання ним обов'язків військової служби», що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Позивач не погоджується з даною відмовою та вважає її такою, що порушує його права.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення та третій особі для подання пояснення щодо позову.
На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що у серпні 2019 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою стосовно призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 25% втрати професійної працездатності, рішенням комісії Головного управління Національної гвардії України документи Позивача були повернуті, як такі, що не підтверджують факт втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби. При цьому на думку відповідача, проходження військової служби можливе і під час перебування у відпустці, перебування на вихідному дні та ніяк не пов'язане з виконанням військової служби (а.с. 23-26).
В подальшому позивачем було надано суду відповідь на відзив, в якому позивач не погоджується з висновками відповідача, викладеними у відзиві, зокрема зазначивши, що проходження військової служби і виконання обов'язків військової служби є складовими визначення «військова служба» і свого роду тотожними поняттями, оскільки йдеться про одне і те ж. При цьому проходження військової служби - є терміном що визначає показник перебування особи в часі, а виконання обов'язків військової служби - є терміном, що визначає певні дії особи. Таким чином, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, здійснюючи участь у бойових діях на сході України позивач і проходив військову службу і виконував обов'язки військової служби (а.с. 31-32).
Представником відповідача було надано заперечення на відповідь на відзив, в якому зокрема, зазначено, що поняття "під час проходження військової служби" та "під час виконання обов'язків військової служби" законом не ототожнені, проте чинне законодавство визначень їх понять не містить (а.с. 39-42).
Позивачем надано письмові пояснення, в яких звернув увагу суду на те, що виконання обов'язків військової служби здійснюється у т.ч. під час проходження військової служби, тобто визначення "під час проходження військової служби" є більш широким та включає в себе і час виконання обов'язків військової служби (а.с. 47-48).
Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України вимоги суду не виконано, пояснення щодо позову суду надано не було.
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи рішення комісії Головного управління Національної гвардії України, яким було відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданих документів, судом було направлено запит до Головного управління Національної гвардії України з вимогою надати вказане рішення (а.с. 58).
На виконання вимог суду, 14.12.2020 року Головним управлінням Національної гвардії України було надано копію протоколу від 26.09.2019 року № 316/975 (а.с. 59-62).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач у період з 1994 року по 22.05.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 10.07.2019 № 140 майора ОСОБА_1 (Г-000134), який здав справи і обов'язки за посадою начальника служби забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу та звільненого відповідно до підпункту „б” пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу" з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 08.07.2019 № 114 о/с у запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу 10 липня 2019 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с. 7).
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 23.09.2015р. серії НОМЕР_2 . (а.с. 6).
Відповідно до Свідоцтва про хворобу № 14 від 31.05.2019 року Військово-лікарська комісія за розпорядження Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України постановила визнати ОСОБА_1 непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Згідно п.12 вказаного Свідоцтва: «Захворювання, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби» (а.с. 8).
Після проведеного огляду 13.08.2019 року медико-соціальною експертною комісією встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності, що підтверджується копією Довідки серія 10 ААА № 121745 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (а.с. 10).
Як зазначено у позовній заяві, у серпні 2019 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 25% втрати професійної працездатності, з військової частини документи були направлені до Головного управління Національної гвардії України листом від 21.08.2019 № 76-1767.
В подальшому листом від 23.10.2019 року № 76-2218 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України повідомила позивача, що Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України були отримані з Головного управління Національної гвардії України документи щодо виплати одноразової грошової допомоги ( далі - ОГД) ОСОБА_1 без погодження. Мотивом відмови є те що, в довідці про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної придатності у відсотка серія 10 ААА № 121745, виданої Сумським обласним центром медико-соціальної експертизи № 1 за результатами огляду 20 серпня 2019 року встановлено 25% втрати професійної працездатності, причиною зазначено „захворювання пов'язане з проходженням військової служби”. На підставі прийнятого рішення комісією Головного управління Національної гвардії України та згідно витягу з протоколу №316/975 надіслані документи не підтверджують факт втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби (а.с. 12).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до ч.2 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Згідно ч. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначення і виплата одноразової грошової допомоги 9. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року було затверджено «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (надалі Порядок № 975).
У п. 1 Порядку № 975 зазначено, цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до п. 7 Порядку № 975 у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 № 577, затверджена Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 158/о «Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках» (далі - Інструкція).
Згідно п.2 Інструкції, форма № 158/о заповнюється щодо хворих, які підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню у разі втрати ними працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, що сталися при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до п. 4 Інструкції, у формі № 158/о зазначається кожний хворий, який звернувся до МСЕК для визначення ступеня втрати працездатності в результаті поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, що настала внаслідок виконання службових обов'язків.
У п. 5 Інструкції зазначено, що частина довідки, що видається страхувальнику: у пункті 3 зазначаються прізвище, ім'я, по батькові застрахованої особи; у пункті 4 зазначається словами ступінь втрати професійної працездатності у відсотках; у пункті 5 зазначається, у зв'язку з чим встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках (трудове каліцтво, травма); у пункті 6 зазначається дата встановлення страхового випадку.
Згідно п. 2.9 розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. N 402. лікар виносить одну з таких постанов: г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
У п. 21.5 розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України зазначено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
З матеріалів справи суд вбачає, що у Свідоцтві про хворобу № 14 від 31.05.2019 року Військово-лікарська комісія за розпорядження Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України постановила визнати ОСОБА_1 непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Згідно п.12 вказаного Свідоцтва: «Захворювання, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби» (а.с. 8).
Також, Довідка Сумського обласного центру медико-соціальної експертизи Серія 10 ААА №121745 від 20.08.2019 року, якою встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності позивача, складена у відповідності до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 158/о «Довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках» затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України №577 від 30.07.2012 р. та формулювання «захворювання, ТАК, пов'язане із проходженням військової служби» записано відповідно до формулювання у Свідоцтві про хворобу №12 від 03.05.2019 року та на підставі п.5.5 вищезазначеної Інструкції.
Таким чином, формулювання у вказаному Свідоцтві про хворобу №14 від 31.05.2019 року та Довідці Серія 10 ААА №121745 від 20.08.2019 відповідають Положенню про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Інструкції №577 від 30.07.2012р., правомірність їх складання відповідачем не заперечується.
Проходження військової служби це процес виконання громадянином державної служби особливого характеру, яка на визначений проміжок часу стає його єдиною професійною діяльністю.
Аналізуючи вказані вище норми законодавства України, проходження військової служби і виконання обов'язків військової служби є складовими визначення «військова служба» і свого роду тотожними поняттями, оскільки йдеться про одне і те ж. При цьому проходження військової служби - є терміном що визначає показник перебування особи в часі, а виконання обов'язків військової служби - є терміном, що визначає певні дії особи.
Таким чином, в період з 1994 року по 22.05.2019 проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України позивач і проходив військову службу і виконував обов'язки військової служби.
Суд акцентує увагу, що виконання обов'язків військової служби здійснюється у т.ч. під час проходження військової служби, тобто, визначення «під час проходження військової служби» є більш широким та включає в себе і час виконання обов'язків військової служби.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018р. у справі №750/5074/17, від 17.04.2019р. у справі № 803/1093/16.
А відтак суд зазначає, що позивачу протиправно було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності з підстав не підтвердження факту втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Національної гвардії України, викладену в листі від 23.10.2019 №76-2218 щодо відмови виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданих документів, суд зазначає, що оскільки позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги саме рішенням Комісії Головного управління Національної гвардії України, викладеним в протоколі від 26.09.2019 року № 316/975, то в даному випадку належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Національної гвардії України, викладене в протоколі від 26.09.2019 року № 316/975 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданих документів.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної гвардії України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 21.08.2019, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12-13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган оформляє та подає до розпорядника бюджетних коштів затверджений п. 11 Порядку N 975 перелік документів для призначення такої допомоги. Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. При цьому у разі прийняття розпорядником бюджетних коштів рішення про призначення одноразової грошової допомоги, наказ про виплату такої допомоги видає уповноважений орган.
Враховуючи той факт, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів, яким в даному випадку є Головне управління Національної гвардії України, тоді як виплату здійснює уповноважений орган, яким є Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині зобов'язання Головного управління Національної гвардії України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 21.08.2019, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.
При цьому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про зобов'язання виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності, оскільки діям щодо виплати одноразової грошової допомоги повинно передувати прийняття рішення стосовно призначення даної виплати, а відтак, дані позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Національної гвардії України, викладене в протоколі від 26.09.2019 року № 316/975 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданих документів.
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України (вул. Народного ополчення, 9а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 08803498) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу у зв'язку із частковою втратою працездатності на підставі поданої заяви та документів від 21.08.2019, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек