21 грудня 2020 року Справа № 280/7342/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦПРОМ"
до - Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)
до - Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області
про скасування постанови від 29.09.2020 № 215080 про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
15 жовтня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦПРОМ" (далі по тексту - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 215080 від 29.09.2020 Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 8500,00 грн.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що Постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу № 215142 від 29.09.2020 є протиправною та винесена з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню так, як під час визначення маси здвоєної осі перевіряючи особи протиправно сумували осьові навантаження на кожну з осей, оскільки при визначенні навантаження на здвоєні осі, такі дві осі, що утворюють здвоєну ось, повинні зважуватись разом. При цьому позивач звертає увагу, що на сьогодні відсутня офіційно затверджена методика зважування сипучого вантажу по осях. Крім того, взагалі неможливо було встановити будь-яких характеристик чи навіть назву зважувального обладнання, яке було використано при проведенні габаритно-вагового контролю. З наведених підстав позивач звернувся до суду із позовом.
Ухвалою суду від 20.10.2020 позовну заяву залишено без руху та надано 10-ти денний строк на усунення недоліків.
У встановлений ухвалою суду строк, позивачем подано заяву про усунення недоліків.
У зв'язку із перебуванням судді Сацького Р.В. на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності Серії АЛВ №955269 та довідкою від 04.11.2020 №02-35/20/87, розгляд питання щодо відкриття провадження здійснено у перший робочий день, а саме 04.11.2020.
Ухвалою суду від 04.11.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 30.11.2020 судом відкладено судове засідання на 17.12.2020.
Станом на дату розгляду справи, відзиви від відповідачів до суду не надійшли.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦПРОМ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 25479966), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис: 30.10.2002, номер запису: 11031200000019694. Основний вид діяльності Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
10.08.2020 працівниками Укртрансбезпеки на автомобільній дорозі Донецька область, Н-08, 712 км + 243 м проведено перевірку транспортного засобу МАN номерний знак НОМЕР_1 , модель ТGА 18.440, який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦПРОМ», та напівпричіп Renders модель SKV 34.38А реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦПРОМ», на момент складання акту знаходилися під керуванням ОСОБА_1 .
Згідно Товарно-транспортної накладної від 10 серпня 2020 року № 0028, найменування вантажу зазначено - ріпак, вид пакування - насипом, маса брутто - 39 480, 00 т (та переважено 11. 08.2020 маса брутто - 39380, 00 т).
За результатами проведення зважування транспортного засобу посадовими особами управління Укртрансбезпеки складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 038590 від 10.08.2020, відповідно до пунктів 8 та 10 якого нормативно допустима маса становить 40,00 т.
За результатами проведення зважування транспортного засобу посадовими особами управління Укртрансбезпеки складено довідку № 0022153, № 0022155 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10. 08. 2020.
На підставі вказаного Акту перевищення, управлінням Укртрансбезпеки було складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту, відповідно до якого Позивача зобов'язано сплатити плату у Євро за проїзд.
21.09.2020 на адресу Позивача поштою надійшло запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства № 71565/26/24-20 від 18.09.2020 на 29.09.2020 до якого наданий акт №228005 від 10.08.2020 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами розгляду справи про порушення транспортного законодавства 29.09.2020 складена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 215080, якою за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 8500,00 грн (відповідальність передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Вважаючи прийняту відповідачем постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу протиправною, позивач звертається до суду із даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344), відповідно до абз. 18 статті 1 якого, автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Закон №2344 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини 11 статті 6 зазначеного вище Закону державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Статтею 48 Закону №2344 встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Частиною 1 статті 18 Закону №2344 передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
На виконання вимог статті 6 Закону №2344, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 2 цього Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Абзацом 1, 11 пункту 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, виключно, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. (абз.3 п.20 Порядку №1567).
Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Позивач здійснював перевезення сипучого (подільного) вантажу.
Сипучий вантаж не є сталим під час руху в транспортному засобі, а тому може змінювати розподіл навантажень на вісі транспортного засобу у русі та/або під час гальмування, та в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень.
Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Підпунктом 4 п.2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пп.3 п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 . При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
В п. 22.5 Правил дорожнього руху зазначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно з ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп.5-1 п.2 Порядку №879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Згідно з пп.11 п.2 Порядку №879 точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.
Згідно з абз. 1 п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Як встановлено пунктом 22.5 Правил №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (сумісними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Пунктом 18 Порядку №879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.
Згідно з пунктом 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до пункту 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу; що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно- господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку №1567.
Відповідності до положень пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно- вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;
Так, підставою для винесення оскаржуваної постанови стало встановлення під час зважування факту перевезення Позивачем вантажу з перевищенням навантаження на здвоєну ось. При цьому, під час визначення маси здвоєної осі перевіряючи особи протиправно сумували осьові навантаження на кожну з осей, оскільки при визначенні навантаження на здвоєні осі, такі дві осі, що утворюють здвоєну ось, повинні зважуватись разом.
Суд зазначає, що Методика, про яку йдеться у пункті 2 Порядку №879 та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестандартом) не затверджено.
Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі,
розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію №9 02-84-08.
Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.
При здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійсненні посадовими особами відповідача, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання здійсненні без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем.
Надані позивачем документи (зокрема Товарно-транспортна накладна від 10 серпня 2020 року №9 0028) вказують на іншу (меншу) повну масу транспортного засобу, порівняно з тієї, яка зазначена Відповідачем (у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акті про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів).
Таким чином, відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (а бетона суміш в бетонозмішувачі саме є таким вантажем) , свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов'язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з'ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову
Відповідач 1 не надав суду відзив на позовні вимоги, що розцінюється судом як визнання відповідачем 1 позовних вимог.
У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог (ч. 4 ст. 189 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у суму 2102,00 грн відповідно до платіжного доручення № 415 від 30.09.2020.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦПРОМ" (69063, м.Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 109, код ЄДРПОУ 25479966) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) до - Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (69083, м. Запоріжжя, вул. Музикальна, буд. 2 - А) про скасування постанови від 29.09.2020 № 215080 про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 215080 від 29.09.2020, яка прийнята Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦПРОМ" в сумі 8500,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦПРОМ" (69063, м.Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 109, код ЄДРПОУ 25479966) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 21.12.2020.
Суддя Р.В. Сацький