Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 грудня 2020 р. Справа№200/7904/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаш Г.П.,
при секретарі - Оголь В.К.
за участю
представника позивача - Тернинко С.М. (згідно витягу з ЄРЮОФОП),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем рахується податковий борг, раніше не заявлений до суду у розмірі 10 000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Позивач стверджує, що податкове повідомлення-рішення та вимога були направлені на податкову адресу платника податків, проте поштові відправлення повернені не врученими відділенням у зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Позивач просив суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суд від 31.08.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суд від 22.10.2020 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 05.11.2020 року.
Ухвалою суд від 05.11.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 01.12.2020 року.
01.12.2020 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 09.12.2020 року для надання позивачем додаткових документів.
Ухвалою суду від 09.12.2020 року закрито підготовче провадження, судовий розгляд призначений на 21.12.2020 року
Відповідач надіслав відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти вимог позивача, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У наданому відзиві відповідач зазначив, що не отримував спірне податкове повідомлення-рішення та вимогу через помилку податкового органу, зроблену при направленні кореспонденції. Вважає грошове зобов'язання у сумі 10000,00 грн. неузгодженим, а тому воно не набуло статусу податкового боргу.
Представник позивача проти доводів відповідача заперечував просив задовольнити позов в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити без його участі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у Донецькій області була проведена фактична перевірка з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та належить ФОП ОСОБА_1 , перевірка була проведена в присутності ФОП ОСОБА_1 . За результатами перевірки посадовими особами податкового органу був складений акт перевірки від 11.07.2019 року №0218/05/99/17/40/ НОМЕР_1 . Один примірник акту перевірки ФОП ОСОБА_1 , отримала особисто під підпис 11.07.2019 року, разом з цим надавши письмові пояснення на ім'я в.о. начальника ГУ ДФС у Донецькій області.
За результатами розгляду акту перевірки та на підставі п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення «С» від 01.08.2019 року №0003404003 на суму 10 000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500).
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу: база відпочинку « АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням №8754701455376.
Вищезазначений лист повернуто на адресу відправника з підстав «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача.
На підставі вказаного податкового повідомлення-рішення 16.04.2020 року, у зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 нарахованих грошових зобов'язань ГУ ДПС у Донецькій області сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ф» №42669-55 на адресу: буд. АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернуто не врученим відділом зв'язку з підстав «за закінченням терміну зберігання».
28.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до ДПС України зі скаргою про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення №0003404003 від 01.08.2019 року та податкової вимоги №42669-55 від 16.04.2020 року.
Рішенням ДПС України від 20.11.2020 року №33037/6/99-00-02-05-06 залишено без розгляду та повернуто скаргу ФОП ОСОБА_1 від 28.08.2020 року в частині оскарження ППР ГУ ДПС у Донецькій області від 01.08.2020 року №0003404003.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підпункту 14.1.39 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За приписами підпункту 14.1.265 пункту 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.162 п.14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання
Підпунктом 4.1.1. пункту4.1статті4 ПК України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Згідно підпункту 4.1.3пункту4.1статті4 ПК України встановлено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Відповідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1статті20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За змістом підпункту 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, - здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Згідно пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Порядок та процедура направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків врегульовані пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та відповідним Порядком, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1204).
За приписами пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4статті 42 Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (п.42.2 ст. 42 ПК України).
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку № 1204 у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).
Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п.45.1. ст. 45 платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Суд не вважає доведеним факт направлення відповідачу спірного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.
Суд відхиляє посилання позивача щодо обізнаності відповідача про вказані податкові повідомлення рішення та податкову вимогу так як відповідач зареєстрована як внутрішньо переміщена особа виходячи з наступного.
Відповідно довідки пор взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.03.2018 року №0000501126 ОСОБА_1 зареєстрована за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_2 .
Проте, податкова вимога була відправлена на адресу: буд. 52, с. рубці, Лиманський район, Донецька область. Тобто, на адресу відмінну від адреси за якою відповідача зареєстровано як внутрішньо переміщену особу, що унеможливило отримання останнім зазначеного документу та виконання його у встановлений строк.
Податкове повідомлення-рішення «С» від 01.08.2019 року №0003404003 на суму 10 000,00 грн. відправлено податковим органом на адресу: база відпочинку «Тополя», буд. АДРЕСА_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2020 року відповідач звертався до поштового відділення зв'язку щодо інформації по поштовому відправленню №8754701455375.
05.09.2020 року на запит відповідача відділення поштового зв'язку за підписом начальника ВПЗ ОСОБА_2 повідомило відповідача про те, що поштове відправлення №8754701455375 до ВПЗ не надходило.
Разом з цим з квитанції пошти та рекомендованого повідомлення неможливо встановити, яка саме поштова кореспонденція направлялась на адресу відповідача 01.08.2019 року. Опис відправленої кореспонденції до суду позивачем не надавався, а безпосередньо на зазначених документах відомості про вид кореспонденції відсутні.
Отже, податковий орган має право стягнути податковий борг з платника податків лише у разі узгодженості суми податкового зобов'язання, що підлягає примусовому стягненню. Проте позивач при зверненні з даним позовом на надав достатніх доказів вважати борг ФОП ОСОБА_1 узгодженим.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного, з урахуванням не доведення позивачем обґрунтованості своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу відмовити.
Повний текст рішення складено 21 грудня 2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш