Справа № 944/2748/20
Провадження №2-а/944/181/20
08.12.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову від 27.05.2020 року серії ЕАМ № 2596900 про притягнення його до адміністративної відповідальності, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити. В обґрунтування позову покликається на те, що 27.05.2020 року о 18 год 52 хв у Львівській області на автодорозі Київ-Чоп, М-06, 508 км інспектором УПП у Львівській області лейтенантом поліції Турянським Б.М. відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у зв'язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. З винесеною постановою не погоджується, оскільки вважає таку безпідставною, складеною з порушенням процедури, передбаченої законодавством, такою, що не відображає дійсних обставин справи. 27.05.2020 року він керував автомобілем марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Чоп, М-06 з м. Львова в напрямку м. Києва. На ділянці автодороги М-06, 508 км на шляху напрямку його руху по його смузі максимально по правій стороні повільно рухався вантажний транспортний засіб зі швидкістю до 30 км/год. Під'їхавши до цього автомобіля він переконався, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів, увімкнув лівий поворот, виїхав на зустрічну смугу для обгону вантажного автомобіля, що рухався зі швидкістю 30 км/год. Разом з тим, обгін було розпочато на ділянці дороги із переривчастою вузькою лінією та завершувався на початку вузької суцільної лінії. Під час виконання цього маневру він лише частково перетнув суцільну лінію, проте вимушений був це зробити у зв'язку з обгоном автомобіля, що рухався зі швидкістю 30 км/год. Автомобіль патрульної поліції знаходився на узбіччі дороги зустрічної смуги руху, де була вузька суцільна лінія. Інспектор поліції зупинив його автомобіль, та повідомив, що ним було порушено п. 34 Правил дорожнього руху. Повідомивши працівнику поліції вищевказані обставини з дозволу інспектора він продовжив рух по своєму маршруту. Вже з листа він дізнався про винесену інспектором поліції постанову. Твердження інспектора про здійснення обгону на суцільній лінії є необ'єктивними, оскільки працівники поліції могли бачити лише завершення ним маневру, він ж розпочав обгін ще задовго до цієї суцільної лінії. Працівники поліції не мали можливості об'єктивно оцінити виконаний ним маневр на цій ділянці дороги. В даному випадку, обставини наче б то вчиненого правопорушення не підтверджуються засобами доказування, у п. 9 оскаржуваної постанови не зазначено жодного доказу, який би підтверджував вчинення правопорушення. Візуальні спостереження інспектора патрульної поліції не можуть бути покладені в основу звинувачення про вчинення адміністративного правопорушення, оскільки є лише суб'єктивними судженнями працівника поліції. Відповідачем не було відібрано у нього пояснень, не встановлено свідків правопорушення, до постанови не долучено фото чи відео фіксації правопорушенння. Тобто, відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Тому, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 26.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує повністю, просить його задовольнити.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Львівській області області Департаменту патрульної поліції, повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 27.05.2020 року інспектором УПП у Львівській області, лейтенантом поліції Турянським Б.М. притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у виді штрафу за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно із вказаною постановою 27.05.2020 року на автодорозі Київ-Чоп М06 508 км
ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Audi A4», н.з. НОМЕР_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 Вузька суцільна лінія, чим порушив п. 34 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Позивач стверджує, що ним не було допущено порушення ПДР, оскільки обгін розпочато на переривчастій смузі, а для завершення маневру йому необхідно було повернутися в свою смугу, тому обгін позивач завершив через суцільну смугу.
Факт порушення водієм Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В той же час, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події тощо.
Також, Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Проте відповідачем не надано, а в матеріалах справи відсутні жодні докази згідно переліку ст. 251 КУпАП, що б свідчили про наявність викладеного в оскаржуваній постанові порушення або що інспектором здійснено під час розгляду адміністративної справи заходи щодо збирання та оцінки цих доказів, відео з нагрудної камери поліцейського в матеріалах справи відсутні та відповідачем не долучено, що свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не надав до суду жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 72 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити, оскільки немає доказів події адміністративного правопорушення, а відсутність події адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП виступає обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 139, 229, 246, 250, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАМ № 2596900 від 27.05.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя Н.А. Кондратьєва