Справа № 466/10005/20
18 грудня 2020 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження щодо проступків обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020145090000664 від 30.11.2020 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одружений, не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15- ч.1 ст.185 КК України,
ОСОБА_3 , 30.11.2020 року, близько 12 год. 30 хв., перебуваючи на законних підставах у торговому залі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , яким на законних підставах на праві оренди користується ФОП ОСОБА_4 , де із стояка з куртками взяв три чоловічі куртки з якими пішов у роздягальню, керуючись корисливими мотивом та з метою таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав одну чоловічу куртку, марки «DADE TEXTILE», вартістю 325 гривень 00 копійок, що належить ФОП ОСОБА_4 , яку з метою приховання від сторонніх осіб та працівників магазину одягнув на себе, приховавши її своїм верхнім одягом. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою приховати свої злочинні дії, на стійку із куртками повісив дві попередні куртки, які брав у роздягальню, однак виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця злочин не закінчив, з причин, які не залежали від його волі, оскільки намагаючись залишити місце вчинення злочину був виявлений та затриманий працівниками магазину.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.15-ч.1 ст.185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю і беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15-ч.1 ст. 185 КК України, не оспорював встановлені органом досудового слідства обставини та надав згоду на розгляд обвинувального акта в порядку спрощеного провадження без його участі, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження. Така заява ОСОБА_3 складена в присутності адвоката ОСОБА_5 .
Потерпіла ОСОБА_4 подала заяву, у якій вказала, що ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.
Враховуючи зазначені вище обставини та у відповідності до приписів ч. 2 ст. 381 КПК України, суд вважає за можливим провести розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15- ч.1 ст.185 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу, фіксування цього судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
На підставі ст. 302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що вина ОСОБА_3 доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового слідства кваліфіковано вірно за ч.2 ст.15- ч.1 ст.185 КК України, так як обвинувачений вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, тобто крадіжку, що стверджується зібраними доказами.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії проступків, вчинений умисно з корисливих мотивів, особу винного, який раніше не судимий, визнав повністю свою вину та розкаявся у вчиненому кримінальному проступку, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках в психоневрологічному диспансері та медичному центрі превенції та терапії узалежнень не перебуває, працездатний, працевлаштований, такі пом'якшуючі обставини як щире каяття, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені, а тому виходячи з наведеного, суд дійшов переконання, що ОСОБА_3 необхідно обрати покарання у виді громадських робіт, що є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідає особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Витрати, пов'язані із залученням експерта - відсутні.
Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог п. 3-1 ч. 2 ст. 291 КПК України, анкетні відомості викривача - відсутні.
Відповідно до вимог п. 7-1 ч. 2 ст. 291 КПК України, підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими - відсутні.
Відповідно до вимог п. 8-1 ч. 2 ст. 291 КПК України, розмір пропонованої винагороди викривачу - відсутній.
Керуючись ст. 370, 373, 374, 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.15- ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 110 (сто десять) годин громадських робіт.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Речові докази, визнаний постановою про визнання речових доказів від 30.11.2020 року інспектора СД Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , а саме: чоловічу куртку, марки «DADE TEXTILE» повернути власнику ОСОБА_4 .
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1