Справа № 466/5678/20
17 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Зими І.Є.
за участю секретаря с/з Вітрука В.О.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні , в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
29.07.2020р. АТ «Універсалбанк» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки боргу за кредитом в сумі 28 365,85 грн. та судових витрат.
Свої вимоги мотивує тим, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустило новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт, а банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
02.06.2018 відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку чим цього ж дня підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати умови.
На підставі укладеного Договору відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
В порушення умов кредитного договору, ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за договором не виконала, внаслідок чого в неї, станом на 30.01.2019р. утворилась заборгованість перед банком, яка становить 28 365,85 грн. та включає в себе загальний залишок боргу в сумі 8 910,03 грн. та заборгованість за пенею та комісією в сумі 19 455,82 грн.
Банк неодноразово звертався до відповідача з метою досудового врегулювання спору, однак ОСОБА_1 ігнорувала звернення Банку, відтак змушене звернутись до суду.
Представник позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з'явився, до позовної заяви подано клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково, зокрема в частині стягнення з неї основної суми боргу в розмірі 8 910,03 грн. Між тим заперечила щодо вимоги про стягнення пені та комісії на суму 19 455,82 грн., вважає такі необґрунтованими.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.06.2018 відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Відповідно до п. 2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідач погодилась з тим, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а. с. 9).
Відповідно до п. 3 Анкети-заяви, підписавши Анкету-заяву відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилась з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, відповідач ОСОБА_1 беззастережно погодилась з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та погодилась з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк її повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 02.06.2018, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , станом на 04.03.2020 загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем АТ «Універсал Банк» становить 28 365,85 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 8 910,03 грн., заборгованості по пені та комісії - 19 455,82 грн.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, які розміщені в мережі Інтернет на сайті https://universalbank.com.ua/ та/або https://monobank.com.ua/ (а. с. 7-21).
Щодо поданого розрахунку позивачем, то суд приходить наступного висновку.
Нормою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови обслуговування рахунків фізичної особи розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Суд приходить переконання, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, які розміщені в мережі Інтернет на сайті https://monobank.com.ua/terms неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин, з 02.06.2018 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Крім того, позивач зазначає у позові, що вся інформація щодо тарифів зазначена на сайті і є у відкритому доступі https://monobank.ua/terms. Проте, судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви банк долучив Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, затвердженої рішенням правління ПАТ «Універсал Банк», протокол № 33 від 27.09.2017 (а. с. 10).
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Наданий позивачем Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03.07.2019 зазначено, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
Суд вважає, що Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені в мережі Інтернет на сайті https://monobank.com.ua/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.06.2018 шляхом підписання Анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, то слід відмовити у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 пені та комісії у розмірі 19 455,82 грн. у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу у Анкеті-заяві від 02.06.2018, оскільки Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені в мережі Інтернет на сайті https://monobank.com.ua/, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Така позиція Великої Палати Верховного суду викладена в постанові від 03.07.2019 справа № 342/180/17-ц.
Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ «Універсал Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 02.06.2018 у вигляді Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, підписаної сторонами, не містить ні суми, ні строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Суд встановив порушення ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором щодо повернення отриманої нею суми кредитних коштів. З огляду на викладене з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню 8 910,03 грн.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , прож: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» (ЄДРПОУ 21133352, адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.06.2018 у розмірі 8 910 (вісім тисяч дев'ятсот десять ) гривень 03 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , прож: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» (ЄДРПОУ 21133352, адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) судовий збір у розмірі в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
В решті вимог - відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення виготовлено 18 грудня 2020року.
Суддя І. Є. Зима