Справа № 466/4136/19
про продовження строку тримання під вартою
17 грудня 2020 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою
в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30.01.2020 року вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 11.09.2019 року скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 19.10.2020 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до 19 грудня 2020 року включно.
Прокурор ОСОБА_3 подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи, що строк тримання обвинуваченого під вартою завершується. У клопотанні зазначає, що обґрунтованість пред'явленого обвинувачення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування доказами. Вказує, що ризики, які були підставою для застосування і продовження такого запобіжного заходу обвинуваченому, не змінилися, продовжують мати місце, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала доводи, наведені у письмовому клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечили, просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Ознайомившись з поданим клопотання, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу щодо заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою буде відповідати характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).
Обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання обвинуваченого під вартою неодноразово продовжувався у встановленому порядку та завершується 19.12.2020р.
Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Суд вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та можливості вчинення іншого злочину, продовження злочинної діяльності. Такі ризики існували на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому, не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.
Суд вважає доцільним продовження обвинуваченому ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. На переконання суду, застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.
З цих підстав неможливою є зміна обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , документи, що його характеризують, відомості про його стан здоров'я, приймаючи до уваги що ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження такого, існують на даний час і не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, тому суд дійшов висновку, що йому слід продовжити строк тримання під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.176-178,180,182,183,194,196,331 КПК України, суд
постановив:
клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю с. Жупани Сколівського району Львівської області, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 20 грудня 2020 року по 17 лютого 2021 року включно.
Для виконання копії ухвали скерувати у Державну установу «Львівська установа виконання покарання (№19) за місцем утримання обвинуваченого.
Копії ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1