Єдиний унікальний номер 448/1518/20
Провадження № 3/448/632/20
14.12.2020 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Білоус Ю.Б., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, начальника кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби «Циків» відділу прикордонної служби «Шегині» Львівського прикордонного загону,
за ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
про права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10,63 Конституції України особі роз'яснено,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
встановив:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою та перебуваючи на посаді начальника кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби «Циків» відділу прикордонної служби «Шегині» Львівського прикордонного загону, в період з 08:00год., 12.12.2020 року до 16:00год., 12.12.2020 року виконував наказ на охорону державного кордону України в прикордонному наряді «Прикордонний патруль». В період з 15:00год. по 15:50год., 12.12.2020 року начальником відділення інспекторів прикордонної служби «Циків» відділу прикордонної служби «Шегині» Львівського прикордонного загону капітаном ОСОБА_2 спільно з заступником начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Циків» відділу прикордонної служби «Шегині» Львівського прикордонного загону старшим лейтенантом ОСОБА_3 під час здійснення перевірки порядку організації служби було проведено стройовий огляд, в ході якого було виявлено особистий мобільний телефон, який не належить ДПСУ та пристрій для передачі «вай-фай» у військовослужбовця ОСОБА_1 . Своїми діями старший сержант ОСОБА_1 , свідомо допустив невиконання наказу на охорону державного кордону, чим порушив вимоги пп.1 п.7 розділу 2 (під час несення служби прикордонні наряди зобов'язані: нести службу відповідно до вимог отриманого наказу на охорону державного кордону) «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2015 року №1261 та п.1 ст.11 розділу 1 (свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок) Закону України «Про Статус внутрішньої служби ЗСУ» 548-XIV від 1999 року, п.4 ст.27 (прикордонним нарядам забороняється: мати будь-які особисті засоби зв'язку, що не належать Держприкордонслужбі та не входять до предметів екіпірування прикордонного наряду) Наказу АДПСУ від 29.12.2009 року № 1040 «Про затвердження Інструкції з організації оперативно-службової діяльності відділу прикордонної служби Державної прикордонної служби України» та п.1 Наказу Начальника Львівського прикордонного загону від 14.08.2019 року №700 АГ «Про впорядкованість питання використання особистих мобільних телефонів, засобів зв'язку військовослужбовцями Львівського прикордонного загону». Такими своїми діями ОСОБА_1 допустив свідоме порушення правил несення прикордонної служби, вчинене в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-18 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчиненому правопорушенні визнав та підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
ІІI. Застосоване судом законодавство
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція статті 172-18 КУпАП передбачає, що порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду - тягнуть за собою адміністративну відповідальність.
ІV. Висновки судді
Факт вчинення ОСОБА_1 , вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №136058 від 12.12.2020р.; письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12.12.2020 року; витягом з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби «Шегині» І категорії (тип Б) розділ 2 «Результати виконання плану охорони державного кордону» 11/12 грудня 2020 року, витягом з розділу «Список особового складу» відділу прикордонної служби «Циків» (тип В) відділу прикордонної служби «Шегині» І категорії (тип Б) від 12.12.2020 року, відомостями про заборону використання особистих засобів зв'язку під час несення служби на відділенні інспекторів прикордонної служби «Циків» (тип В) відділу прикордонної служби «Шегині» І категорії (тип Б) від 12.11.2020 року; журналом прийому-повернення особистих засобів зв'язку; службовою характеристикою ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями порушника ОСОБА_1 , службовим посвідченням ОСОБА_1 та іншими документами доданими до протоколу.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 , дії особи, що склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останнього та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП - порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчиненого в умовах особливого періоду.
V. Накладення адміністративного стягнення
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, є щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан (працевлаштований), приймаючи до уваги наявність обставин, що пом'якшують відповідальність - щире розкаяння та відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до громадянина ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в межах санкції ч.2 ст.172-18 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VI. Судові витрати
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420, 40 грн.
Керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір» ч.2 ст.172-18, ст.ст. 33, 34, 35, 40-1, 283-285 КУпАП, суддя -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) гривень.
Штраф необхідно сплатити не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення стягнення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.Б. Білоус