Справа № 463/11796/20
Провадження № 1-кс/463/6346/20
17 грудня 2020 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_9 від 11.11.2020 року про закриття кримінального провадження за № 52019000000000004 від 03.01.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.2 ст.256, ч.1 ст.161, ч.3 ст.358 КК України,
скаржники звернулися до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_9 від 11.11.2020 року про закриття кримінального провадження за № 52019000000000004 від 03.01.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.2 ст.256, ч.1 ст.161, ч.3 ст.358 КК України.
В обґрунтування заявленої скарги покликаються на те, що 11.11.2020 року слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження за № 52019000000000004 від 03.01.2019 року, у зв'язку з відсутністю у діях працівників поліції та прокуратури ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.2 ст.256, ч.1 ст.161, ч.3 ст.358 КК України. Зазначають, що оскаржувана постанова є аналогічною за змістом попередніх постанов слідчого про закриття кримінального провадження, які були скасовані ухвалами слідчих суддів Личаківського районного суду м.Львова від 10.09.2019 року, 13.01.2020 року, 04.06.2020 року. Після скасування попередніх постанов, слідчим так і не було досліджено обставин щодо виконання шести ухвал слідчих суддів, на які покликаються скаржники у заяві про вчинення кримінального правопорушення; не залучено спеціалістів у галузі енергетики; не вирішено питання про визнання заявників потерпілими у кримінальному провадженні, оскільки постанова слідчого від 30.10.2020 року про відмову у визнанні потерпілими, скасована ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 23.11.2020 року. Вважають, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, постанова про закриття кримінального провадження прийнята без належної оцінки усіх доказів, а тому така підлягає скасуванню.
Скаржники ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в судовому засіданні 11.12.2020 року скаргу підтримали, з підстав наведених вище, просять скаргу задовольнити та скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
17 грудня 2020 року скаржники в судове засідання не з'явилися, подавши при цьому заяви про розгляди скарги без їх участі, скаргу підтримують та просять таку задовольнити.
З врахуванням зазначених обставин слідчий суддя вважає за можливим завершити розгляд скарги за відсутності скаржників.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду скарги. Разом з тим, скерував на адресу суду заперечення на скаргу, які у повній мірі відповідають змісту оскаржуваної постанови, просить відмовити у задоволенні скарги. Враховуючи положення ч.3 ст.306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливим розглянути скаргу у відсутності слідчого.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження за № 52019000000000004 від 03.01.2019 року, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 11.11.2020 року, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000004 від 03.01.2019 року, закрито у зв'язку з відсутністю у діях працівників поліції та прокуратури ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.2 ст.256, ч.1 ст.161, ч.3 ст.358 КК України.
Згідно з п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України, слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до положень ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За правилами ч.ч.1, 4 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. При цьому, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.
Окрім того, у відповідності до положень ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу (в тому числі події та складу злочину), за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалами слідчих суддів Личаківського районного суду м.Львова від 10.09.2019 року, 13.01.2020 року, 04.06.2020 року, скасовані попередні постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Як наслідок слідчим 21.09.2019 року було допитано в якості свідка ОСОБА_10 ; неодноразово виносились постанови про відмову у визнанні заявників потерпілими у кримінальному провадженні; 10.11.2020 року допитано в якості свідка завідувача сектору НКРЕКП у Волинській області ОСОБА_11 .
Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що інших слідчих та процесуальних дій на виконання ухвал слідчих суддів, слідчим не було вчинено, а саме: не було досліджено обставин щодо виконання шести ухвал слідчих суддів, на які покликаються скаржники у заяві про вчинення кримінального правопорушення; не залучено спеціалістів у галузі енергетики; не вирішено питання про визнання заявників потерпілими у кримінальному провадженні, оскільки постанова слідчого від 30.10.2020 року про відмову у визнанні потерпілими, скасована ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 23.11.2020 року.
Таким чином, органом досудового розслідування не проаналізовано у відповідності до законодавства наведені заявниками обставини щодо вчинення кримінального правопорушення, а винесено постанову про закриття кримінального провадження передчасно, без з'ясування в повному обсязі усіх обставин справи.
За таких обставин, приходжу до висновку, що скаргу слід задовольнити та скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_9 від 11.11.2020 року про закриття кримінального провадження.
В ході проведення досудового розслідування слід допитати усіх свідків (осіб), яким відомі обставини справи, дати їм належну правову оцінку, дослідити інші докази у справі, виконати вимоги усіх ухвал слідчих суддів, якими були скасовані попередні постанови про закриття кримінального провадження, а також провести інші слідчі (процесуальні) дії, в яких виникне необхідність у ході проведення досудового розслідування.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.22, 303-307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - задовольнити.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_9 від 11.11.2020 року про закриття кримінального провадження за № 52019000000000004 від 03.01.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.364, ч.2 ст.256, ч.1 ст.161, ч.3 ст.358 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1