Справа №463/12021/20
Провадження №1-кс/463/6483/20
18 грудня 2020 року суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 у розгляді справи №463/12021/20 (провадження №1-кс/463/6464/20),-
11.12.2020 до суду надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної скарги обрано слідчого суддю ОСОБА_3 .
Разом з тим, суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід з тих підстав, що з матеріалів скарги та заяви про кримінальне правопорушення вбачається, що скаржник просить слідчого суддю зобов'язати заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо скоєння слідчим Жидачівського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 387 КК України під час здійснення нею досудового розслідування кримінального провадження №12013150200000206 від 21 березня 2020 року за ознаками вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України. При цьому особа, що подала скаргу, зазначає, що вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 19 серпня 2014 року в справі №443/1464/13-к його було визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України та вказаний вирок набрав законної сили 4 листопада 2020 року. Водночас, як вбачається з вказаного вироку, представником неповнолітніх потерпілих у даній справі був батько слідчого судді - ОСОБА_7 .
Учасники процесу в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду заяви, а тому суд вважає за можливе провести розгляд заяви у їх відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно з ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_4 просить внести до ЄРДР відомості за його заявою щодо скоєння слідчим Жидачівського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 387 КК України під час здійснення нею досудового розслідування кримінального провадження №12013150200000206 від 21 березня 2020 року за ознаками вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України. При цьому особа, що подала скаргу, зазначає, що вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 19 серпня 2014 року в справі №443/1464/13-к його було визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України та вказаний вирок набрав законної сили 4 листопада 2020 року. Водночас, як вбачається з вказаного вироку, представником неповнолітніх потерпілих у даній справі був батько слідчого судді - ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду скарги незалежним і безстороннім судом, суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 слід задовольнити.
Керуючись, ст.ст.75, 80, 81 КПК України, -
постановив:
заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 - задовольнити.
Відвести слідчого суддю ОСОБА_3 від розгляду справи №463/12021/20 (провадження №1-кс/463/6464/20) за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Матеріали справи №463/12021/20 (провадження №1-кс/463/6464/20) за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, передати на новий розгляд іншому судді Личаківського районного суду м.Львова, якого визначити автоматизованою системою документообігу суду, в порядку ст.ст.31, 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1