Справа № 462/7984/20
16 грудня 2020 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львіської міської ради, Інспектора з паркування управління безпеки міста Львівської міської ради Строцького Артура Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення ЛВ № 52265 від 19.07.2019 року про притягнення її до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, накладення штрафу в сумі 510 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Однак, вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем при подання позовної заяви не долучено оригіналу квитанції, в матеріалах справи міститься лише копія такої.
Як вказує Верховний Суд у складі суддів Касаційного цивільного суду в ухвалі від 29.10.2018 року у справі № 757/7529/17-ц, відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір», документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». За таких обставин документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Також зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач звертаючись до Залізничного районного суду м. Львова зазначила адресу свого проживання:
АДРЕСА_1 , проте адреса проживання зазначена неповно, зокрема не вказано номер будинку.
Крім того, у відповідності до ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Проте, зазначаючи вказане місце проживання, позивач на підтвердження підсудності справи Залізничному районному суду м. Львова не надав доказів про його зареєстроване місце проживання (перебування) за вказаною адресою у Залізничному районі м. Львова, а тому на даний час не обґрунтовано підстави пред'явлення ним позову до Залізничного районного суду м. Львова, оскільки місцезнаходження відповідача не у Залізничному районі м. Львова, що перешкоджає суду на стадії відкриття провадження у справі визначитись з дотриманням позивачем правил територіальної підсудності, встановленихст.25 КАС України.
У відповідності до вимог ч.ч. 1,2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4, 5 ст. 94 КАС України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, як вбачається з долучених додатків до позовної заяви, копії таких належним чином не засвідчені позивачем.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач зазначає, що оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 52265 від 19.07.2019 року не отримувала і дізналась про наявність такої після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2020 року, а саме 26.06.2020 року, що підтверджується копією конверта.
Однак, до суду із позовом про скасування вказаної постанови про адміністративне правопорушення вперше звернулась лише 16.07.2020 року та вказує на необізнаність з порядком та строками оскарження, встановленими процесуальним законодавством.
Згідно позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністратвиного суду, викладеної в постанові від 09.11.2020 року у справі № 420/1813/19 поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що вказані позивачем обставини не є поважними причинами для поновлення строку на звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку для звернення до суду відмовити та надати строк для усунення недоліків.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених статтями 160, 161 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у КАС України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме:належним чином засвідчити копії документів, долучити оригінал квитанції про сплату судового збору, надати докази на підтвердження того, що позивач зареєстрована у встановленому порядку (проживає чи перебуває) за вказаною в позовній заяві адресою та долучити заяву із обґрунтованим клопотанням про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом із вказівкою на поважні причини
Керуючись ст. ст. 25, 94,160, 161, 169, КАС України,
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду із адміністративним позовом відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради та інспектора Управління безпеки міста Львівської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Суддя: Б.М.Гедз