Справа №443/227/16-ц
Провадження №2/443/320/20
про залишення позовної заяви без розгляду
18 грудня 2020 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді Сливки С.І.,
за участю секретаря Кушнір М.І.,
представника відповідача Подановського Т.Р.,
представника третьої особи Шевчука І.З.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Жидачів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача: приватний нотаріус Жидачівського районного нотаріального округу Медвідь Наталія Степанівна та орган опіки і піклування Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виселення без надання іншого житлового приміщення та скасування реєстрації, за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу Медвідь Наталії Степанівни, товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру,
У провадженні Жидачівського районного суду Львівської області перебуває об'єднана справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача: приватний нотаріус Жидачівського районного нотаріального округу Медвідь Наталія Степанівна та орган опіки і піклування Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виселення без надання іншого житлового приміщення та скасування реєстрації, за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу Медвідь Наталії Степанівни, товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повторно не з'явились у підготовче судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час і місце слухання справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані особисто та конверти, які повернулись у зв'язку із відсутністю адресата за місцем проживання).
Представник відповідача ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» в підготовчому судовому засіданні зазначив про можливість розгляду справи у відсутності відповідачів.
Представник третьої особи органу опіки і піклування Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області вирішення питання про подальший розгляд справи відніс на розсуд суду.
Інші учасники процесу в судове засідання не зв'явились
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників відповідача та третьої особи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 223 ч.5 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Матеріалам справи встановлено, що позивачі за позовами про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в тому числі у відповідності до ч.1 ст.131 ЦПК України, але до суду повторно не з'явились, не повідомивши про причини неявки.
Таким чином, згідно ст. 257 ЦПК України, дану справу належить залишити без розгляду.
При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як він не втрачає права знов звернутися до суду з таким саме позовом. Разом з тим, продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст.ст. 223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.
Також, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Каракуця проти України» від 16.05.2017 року, відхилив скаргу заявника на порушення права доступу до правосуддя, оскільки він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи про що, зокрема, свідчило те, що він протягом тривалого проміжку часу не звертався до суду за інформацією щодо стану її розгляду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Слід відзначити, що положення щодо дотримання розумних строків визначені як ЦПК України, так і вищенаведеною Конвенцією покладають на суд обов'язок розглянути і вирішити справу без невиправданих зволікань, що дасть можливість надати особі своєчасний захист її прав, свобод та інтересів.
Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що позивачі повторно не з'явились в судове засідання, не надали жодних доказів на підтвердження неможливості прибути в судове засідання, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, а також не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає, що дану справу слід залишити без розгляду, що не позбавляє права повторного звернення до суду з аналогічними позовами.
Керуючись ст.ст. 223, 257, 258-260 ЦПК України України, суд,
Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача: приватний нотаріус Жидачівського районного нотаріального округу Медвідь Наталія Степанівна та орган опіки і піклування Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виселення без надання іншого житлового приміщення та скасування реєстрації, за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Жидачівського районного нотаріального округу Медвідь Наталії Степанівни, товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру- залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Жидачівський районнйи суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені удень його (її )проголошення або складення ,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Головуючий суддя С.І. Сливка