Справа № 442/3533/20
Провадження № 2/442/975/2020
Іменем України
16 грудня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі:головуючого - судді Нагірної О.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Кмітя Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок незаконних дій, -
Позивач звернувся з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 в його користь матеріальну шкоду в розмірі 130054,60 гривень; стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 60000 гривень.
У судове засідання належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи учасники справи або їхні представники не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Представник позивача подав заяву про залишення позовної заяви в частині стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_3 без розгляду, оскільки після ознайомлення з відзивом на позов вимоги в цій частині стали неактуальними.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Тому суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне, клопотання представника позивача про залишення без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок незаконних дій в частині позовних вимог до ОСОБА_3 без розгляду, оскільки ним таке подано до початку розгляду справи по суті.
Що стосується питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Положеннямист.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1ст.15 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з положеннями частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом ч.ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з правилами ч.5 ст.142 ЦПК України, в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Підсумовуючи, можна зробити висновок, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Із запровадженням з 15.12.2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Зі змісту статей 10,11,12,13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст.182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч.ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Тунським А. надано на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги, укладений 01.10.2020 року ОСОБА_4 і адвокатом Тунським А. Пунктом 2.2.3. цього договору передбачено, що клієнт зобов'язаний оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручення та правову допомогу у відповідності до умов розділу 3 Договору.
Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що за надання правової допомоги у суді першої інстанції клієнт сплачує гонорар в розмірі 3000 грн., котрий не залежить від результату розгляду цивільної справи.
Згідно ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1040263 представництво Васюнця Р.С. при розгляді справи здійснював адвокат Тунський А.
Оплата Васюнцем Р.С. витрат у вказаному розмірі підтверджується квитанцією № 0.0. 1856351503.1 від 02.10.2020.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що надані представником відповідача докази підтверджують понесення відповідачем ОСОБА_4 витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката, та є обґрунтованими. Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., враховуючи загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування, є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Суд вважає, що стороною позивача не наведено жодних доводів про неспівмірність та завищення заявлених витрат на підготовку представником відповідача відзиву та його участь в судовому засіданні і не надано доказів на підтвердження таких. Розмір цих витрат, відображений в акті виконаних робіт, не перевищує попереднього розрахунку суми судових витрат, наведеного у відзиві на позовну заяву, до того ж він відповідає попередньому розрахунку витрат, наведеному у відзиві, де передбачено витрати на правову допомогу у формі консультації щодо перспектив та розвитку пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, ознайомлення з матеріалами справи і підготовки відзиву на позовну заяву 3000 грн.
За наведеного, суд дійшов висновку про стягнення із позивача на користь відповідача ОСОБА_4 3000 грн. компенсації понесених витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.133, 137, 141, 142, 257-261 ЦПК України, суд
Позовну заяву в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок незаконних дій залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 ( три тисячі) гривень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Нагірна О.Б.