441/1732/20 2/441/741/2020
08.12.2020 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Українець П.Ф.
з участю секретаря Лихоносової Д.В.
розглянувши відкрито у залі судового засідання у м. Городок Львівської обл. справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 12.10.2020р. звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вимоги мотивувала тим, що подружнє життя з відповідачем не склалось, він не поважав її як дружину, сварився з нею, інше, що 07.10.2020р. після чергової сварки покинув її, з цього часу спільно не проживають, примирення і подальше збереження сім'ї неможливе, просила розірвати шлюб.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, 08.12.2020р. подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заперечує можливість примирення з відповідачем, настоює на розірванні шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, 08.12.2020р. подав заяву, не заперечує щодо розірвання шлюбу з позивачкою, просив про розгляд справи у його відсутності.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, просили про розгляд справи у їх відсутність, фіксація судового процесу технічними засобами згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 р., чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3 і 4 ст. 56 вказаного Кодексу передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007р. зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюб суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Із змісту позову, із долученого до справи свідоцтва про шлюб та копії свідоцтва про народження (а.с. 5, 6) убачається, що сторони в шлюбі з 14.08.2018р., мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинили подружні стосунки з відповідачем, з 07.10.2020р. спільно не проживають.
Позивачка ОСОБА_1 , як видно із змісту позову та її заяви до суду, покликаючись про припинення подружніх стосунків з відповідачем, що примирення і збереження сім'ї неможливе, просить про розірвання шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 , що убачається із його заяви від 08.12.2020р., не заперечує щодо розірвання шлюбу з позивачкою.
Ураховуючи вищенаведене та інші фактичні взаємини сторін, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, а також той факт, що примушування сторін до збереження шлюбних відносин порушуватиме їх права на особисту свободу, суд задоволює позов.
Наявність у сторін неповнолітньої дитини суд оцінює як обставину, що заслуговує уваги, але з огляду на вищенаведене та інші обставини справи, не перешкоджає прийняттю рішення про розірвання шлюбу.
У відповідності до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивачки слід стягнути 840 грн. 80 коп. судових витрат (а.с.1).
Керуючись ст.ст. 4, 10, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 112 СК України, суд -
позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований 14.08.2018р. Городоцьким РВ ДРАЦС ГТУЮ у Львівській обл., актовий запис № 85 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Городоцький районний суд Львівської обл. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17.12.2020.
Суддя П.Ф. Українець