460/3751/17
1-кп/441/33/2020
15.12.2020 р. колегія суддів Городоцького районного суду Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Каланчак, Каланчацького району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, раніше не судимого,-
за ч. 1 ст. 115 КК України, -
На розгляді у Городоцькому районному суді Львівської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 11.02.2019 р. обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою, зокрема, від 19.10.2020 р. продовжено до 15.12.2020 р. включно.
Прокурор ОСОБА_5 у клопотанні від 09.12.2020 р. та в судовому засіданні просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи тим, що обраний останньому запобіжний захід у виді тримання під вартою, закінчується 15.12.2020 р., а ризики, що враховувались при обранні запобіжного заходу на досудовому слідстві та судом при продовженні запобіжного заходу, не відпали, крім цього, зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що докази, які дають підстави підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку, зазначив, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, одружений, має стійкі соціальні зв'язки із військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 , в яких може за потреби проживати, тобто має можливість постійно змінювати своє місцезнаходження та переховуватись від суду, усі свідки у кримінальному провадженні являються чи являлись військовослужбовцями вказаної військової частини, крім того, може іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження, в тому числі, шляхом впливу на потерпілого, підозра є обгрунтованою, тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не матиме жодного стримуючого ефекту та не забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Вказане в сукупності свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та застосуванню до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечили, мотивуючи необгрунтованістю клопотання, відсутністю доказів на підтвердження ризиків, визначених ст. 177 КПК України, що усі свідки вже допитані, а обвинувачений наміру ухилятись від суду не має, просять в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, обрати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши клопотання прокурора, оглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Так, ухвалою колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 11.02.2019 р. обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою, зокрема, від 19.10.2020 р. продовжено до 15.12.2020 р. включно.
За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.
Обов'язок доведення цих обставин лежить на прокуророві.
Прокурор у судовому засіданні та у письмовому клопотанні навів доводи, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.
Європейський суд з прав людини у п. 36 рішення від 20.05.2010 по справі «Москаленко проти України» зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено підозрюваному, обвинуваченому, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_6 та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Переконливих доказів того, що до обвинуваченого можна застосувати більш м'який запобіжний захід, з огляду на наведені ризики та стадію судового провадження в ході розгляду клопотання не здобуто.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні, особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
З огляду на наведене, вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд оцінює також в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, а також те, що останній є військовослужбовцем, має стійкі службові зв"язки із військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , тому має можливість постійно змінювати своє місцезнаходження, має спеціальні знання щодо поводження зі зброєю, ознайомлений з методами переховування, може ухилятися від суду, крім того, розгляд кримінального провадження не закінчено, ризик продовження обвинуваченим протиправної поведінки існує.
Суд бере до уваги, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вищенаведені обставини суд розцінює як такі, що доводять необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та дотримання належної процесуальної поведінки під час судового провадження, запобігання наявним ризикам.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі підозрюваного, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню його від суду.
Керуючись ст.ст. 142, 177, 369-372 КПК України, суд, -
Обвинуваченому ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.02.2021 року включно.
Копію ухвали для відома і виконання направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Військової прокуратури Львівського гарнізону Військової прокуратури західного регіону України ОСОБА_5 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3