Справа №461/8397/20
Провадження №2/461/1650/20
/заочне/
14 грудня 2020 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Пелех О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 18.11.2011 року ОСОБА_1 , відповідно до договіру купівлі-продажу квартири, посвідченого нотаріусом Корпало Г.В., придбав у ОСОБА_4 квартиру, загальною площею 30,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пп. 3.1.4 цього договору, продавець зобов'язується звільнити квартиру від речей для вільного і безперешкодного користування квартирою та перереєструватись за новим місцем проживання до 18.12.2011 року. Однак, як вбачається з довідки №6991 від 18.09.2014 року, виданої ЛКП "Центральне", у квартирі окрім продавця зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Позивач стверджує, що відповідачі надалі зареєстровані в квартирі, яка належить йому на праві власності, оскільки позбавляє можливості в повній мірі використовувати об'єкт права власності. Просить позов задоволити.
Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 23.10.2020 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Виклик сторін до суду був здійснений шляхом скерування судових повісток на поштову адресу сторін, а також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м. Львова).
Відповідачі не подали відзиву на позовну заяву та інших заяв до суду від них не надходило.
Представником позивача, адвокатом Канарьовою Н.В. подано клопотання, в якому зазначила, що позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно положень ст.ст.280-282 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №224590363 від 03.09.2020 року /а.с.7-8/.
18.11.2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено договіру купівлі-продажу квартири, посвідчений нотаріусом Корпало Г.В., згідно якого ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_6 квартиру, загальною площею 30,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.15-16/.
Відповідно до пп. 3.1.4 цього договору, продавець зобов'язується звільнити квартиру від речей для вільного і безперешкодного користування квартирою та перереєструватись за новим місцем проживання до 18.12.2011 року.
Як вбачається з довідки з місця проживання про склад сім'ї ЛКП «Центральне» №6991 від 18.09.2014 року, у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с.10/.
Згідно листа Галицької районного адміністрації Львівської міської ради №31-вих-76733 від 01.12.2020 року у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 30.09.2020 року зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Окрім того, із довідки Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області вбачається, що фізичні особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.24-25/.
Відповідно до ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.
Згідно ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Згідно ч.1 ст.402, ч.1 ст.405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 156 ЖК УРСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Враховуючи наведені норми закону, слід зазначити, що право члена власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Відтак, виникнення права членів сім'ї власника квартири на користування цим житлом та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цю квартиру, а відтак, припинення права власності - припиняє право членів її сім'ї на користування цим майном, права членів сім'ї власника квартири на об'єкт власності є похідними від прав самого власника.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завдання цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки позивач є власником вищевказаної квартири, відповідачі являються членами сім'ї особи, яка віжчужила об'єкт нерухомості, члени сім'ї попереднього власника не мають права користування цим майном, відтак, суд вважає за необхідне ОСОБА_2 , ОСОБА_5 визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім цього, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст.16, 319, 321, 379, 391, 405 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 8-14, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задоволити.
ВизнатиОСОБА_2 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду . Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_3 .
Суддя Зубачик Н.Б.