Справа № 461/10339/20
Провадження № 1-кс/461/8097/20
11.12.2020 м.Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу представника скаржника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача в кримінальному провадженні,-
Представник скаржника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з скаргою в якій просить зобов'язати дізнавача-інспектора Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 вчинити дії передбачені ст.220 КПК України.
В обґрунтування скарги зазначив, що 23.11.2016 року СВ Залізничного відділу поліціїі ГУНП у Львівській області зареєстроване кримінальне провадження №12016140060004218, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. 06.11.2020 року скаржником було зареєстровано в канцелярії Галицького ВП ГУ НП у Львівській області клопотання за вх.№Г-2174 про проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12016140060004218. 26.11.2020 листом №Г-2174/37/08-20 повідомлено скаржника щодо нерозгляду клопотання, оскільки він не являється потерпілим. Проте дана інформація не відповідає дійсності, оскільки у кримінальному провадженні №12016140060004218скаржника визнано потерпілим старшим слідчим СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 . Тому дізнавач повинен був розглянути дане клопотання. Просить скаргу задоволити.
Представник скаржника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи телефонограмою.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи телефонограмою.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, наслідки неявки, а тому відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
З матеріалів скарги вбачається, що Галицьким відділом поліції Головного управління національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016140060004218 від 23.11.2016, за ознаками кримінально правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КПК України.
06.11.2020 року ОСОБА_4 звернувся до в канцелярію Галицького ВП ГУНП у Львівській області з клопотанням про проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12016140060004218.
26.11.2020 року ОСОБА_4 листом №Г-2174/37/08-20 повідомлено про те, що його клопотання не розглянуто у зв'язку з тим, що він не є стороною кримінального провадження, а його процесуальний статус - свідок, а тому подане ним клопотання про проведення почеркознавчої експертизи не може бути розглянутим.
У відповідності до вимог ст. 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 55 КПК України передбачено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
В частині 2 статті 55 КПК України зазначено, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
В пункті 2 постанови пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 року № 13 “Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів” йдеться, що визнання особи потерпілим у справі або відмова в цьому мають бути процесуально оформлені постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України: За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
З системного аналізу вищезазначених норм чинного кримінального-процесуального закону можна зробити висновок, що у випадку відмови у визнанні особи потерпілою, обов'язком слідчого, прокурора спростувати вищевказане з наведенням очевидних та достатніх підстав, що підтверджується конкретними доказами.
Постанови про відмову в визнанні ОСОБА_4 потерпілим прийнято не було, а відповідь останнього на його клопотання від 06.11.2020 року була надана у формі листа, що не відповідає положенням КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України: рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Разом з тим, звертаю увагу заявника на те, що згідно ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З урахуванням викладеного, з огляду на передбачений кримінальним процесуальним законом обов'язок у триденний строк розглянути клопотання, та те що слідчим не постановлено вмотивованих постанов, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга в цій частині підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 115, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу представника скаржника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача в кримінальному провадженні - задоволити.
Зобов'язати дізнавача-інспектора Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 розглянути клопотання ОСОБА_4 про проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12016140060004218, відповідно до вимог ст.ст. 110, 220 Кримінального - процесуального Кодексу України та про прийняте рішення повідомити скаржника відповідно до вимог Кримінального - процесуального Кодексу України.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1