Справа №461/10135/20
Провадження №3/461/5247/20
14 грудня 2020 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Пелех О.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення АА №152714, 15.11.2020 року, близько 20:20 год., за адресою: м. Львів, пр.Свободи, 6/8, ОСОБА_1 приймала відвідувачів в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 », чим порушила п.15 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року, зі змінами, затвердженими Постановою КМУ №1100 від 11.11.2020 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила, подала клопотання про закриття провадження у справі. Окрім того, надала пояснення, що є найманим працівником ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не являється його власником, відтак не приймає рішень щодо визначення часу роботи закладу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
В протоколі про адміністративне правопорушення АА №152714 зазначено, що ОСОБА_1 приймала відвідувачів в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 », чим порушила п.15 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року.
Відповідно до п.15.1 Постанови КМУ №641 додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь - які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 працює в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: м. Львів, пр.Свободи, 6/8. До матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання.
Також, слід зазначити, що у графі «склад адміністративного правопорушення» протоколу про адміністративне правопорушення АА №152714 від 15.11.2020 року не зазначено прізвище, ім'я, по батькові особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Окрім того, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону. У протоколі не зазначено свідків, які б підтверджували факт вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, не надано суду їх письмових пояснень, не надано інших доказів, які б підтверджували факт вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без сукупності належних та допустимих доказів вини особи, не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Жодних доказів на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке ставиться у вину органом поліції, суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було порушено вимоги ст. 255 КУпАП та не зібрано доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП. Відтак, на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
У зв'язку з цим судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.7, 44-3, 247, 283, 285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Зубачик Н.Б.