17.12.2020 м.Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачечого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом другої групи з дитинства, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 22.02.2019 вироком Шевченківського районного суду м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавленні волі, ст.75 КК України - 1 рік іспитового терміну,-
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
01.08.2019 приблизно о 00:38 год. ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні кафе «Aroma kava», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Лазнева,5 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав у ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Huawei», чим завдав останній матеріальної шкоди на загальну суму 5000 грн.
Крім цього, 22.11.2019 приблизно о 14:50 год. ОСОБА_7 перебуваючи у приміщенні банку «KredoBank», що за адресою: м.Львів, вул. Цехова,1 реалізовуючи раптово виникнувший умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав з банку «KredoBank» грошові кошти в сумі 5000 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_10 та які вона залишила без нагляду, чим завдав останній матеріальної шкоди на загальну суму 5000 грн.
ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення по епізоду вчиненому 22.11.2019 року, передбаченому ч.2 ст.185 КК України визнав. Пояснив, що дійсно 22.11.2019 приблизно о 14:50 год. перебуваючи у приміщенні банку «KredoBank» за адресою: м.Львів, вул.Цехова,1 таємно викрав грошові кошти в сумі 5000 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_10 та які вона залишила без нагляду.
ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення по епізоду вчиненому 01.08.2019 року, передбаченому ч.2 ст.185 КК України вину не визнав. Надав суду показання, що не викрадав у ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Huawei».
Потерпіла ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилась. До суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Потерпіла ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилась. Належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи. В телефонному режимі повідомила, що не бажає з'являтись в судове засідання.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались по епізоду вчиненому 22.11.2019 року, передбаченому ч.2 ст.185 КК України. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та вчиненого 22.11.2019 року при вищезазначених обставинах. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість, мотиви, а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченою провини у пред'явленому обвинуваченні по епізоду від 01.08.2019 року - винуватість ОСОБА_7 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
-оглянутим в судовому засіданні диском, на якому відображено відео з закладу «Арома кава» від 01.08.2019. Де видно як ОСОБА_7 підходить до прилавку та витягає мобільний телефон із зарядки, після чого бере мобільний телефон і виходить з даного закладу;
-даними протоколу огляду предмету від 10.12.2019 року, яким оглянутий цей диск;
-даними постанови про визнання предметів речовими доказами від 10.12.2019 року, якими диск з відеозаписом з закладу «Арома кава» від 01.08.2019 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019140050003344.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом'якшуючих покарання обставин.
Суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.
ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, характеризується посередньо. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Пом'якшуючою його покарання обставиною є утримання неповнолітньої дитини та стан здоров'я.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 не встановлено.
Суд враховує тяжкість злочинів, дані, які характеризують ОСОБА_7 , пом'якшуючу покарання обставину. ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, в тому числі за тяжкі корисні злочини. З врахування вищевикладеного суд вважає необхідним обрати йому покарання у виді позбавлення волі. ОСОБА_7 був раніше засуджений вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 22.02.2019 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді одного року та шість місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від призначеного йому покарання з іспитовим строком на 1 рік. Тобто, обвинувачений ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, вчинив в період іспитового строку, тобто до відбуття покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 22.02.2019 р.
Відтак, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_7 остаточне покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 22.02.2019 р.
При цьому суд вважає, що наявність у ОСОБА_7 інвалідності, яка обмежує можливість такого відбувати покарання в місцях позбавлення волі - дає суду правові підстави для незастосування відносно ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі. Після набрання вироком законної сили питання про його звільнення від відбування покарання може бути вирішено в передбаченому КК України порядку.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому положеннями ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_7 винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_7 остаточне покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 22.02.2019 р., у виді двох років та шести місяців позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 - не обирати.
Строк покарання ОСОБА_7 рахувати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.
Речовий доказ:
-DVD-R диск із наявними відеозаписами на ньому - залишити в матеріалах справи.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1