Справа №461/6631/20
16 грудня 2020 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Береза П.Р.
за участю: представника заявника Титаренка В.С.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за спільною заявою заяви ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , п-т НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , п-т НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу,
Заявники звернулися до суду в порядку окремого провадження зі спільною заявою про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтували тим, що 14.05.1994 року між ними було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу сторони мають спільних дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини фактично припинені та спільне господарство не ведеться. Між заявниками досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання дітей після розірвання шлюбу. За таких обставин, просять шлюб, укладений між ними, розірвати.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 ОСОБА_5 та заявник ОСОБА_1 заяву підтримали, просять суд шлюб розірвати.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини заяви про розірвання шлюбу, суд вважає, що заява про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ч.3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно з ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Згідно роз'яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Відповідно до ст.109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Судом встановлено, що між сторонами 14.05.1994 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області зареєстровано шлюб, про що у книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №204.
Від шлюбу у сторін народиллись діти - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно договору між батьками про участь у вихованні дитини від 18.08.2020, сторони досягли згоди щодо утримання та місця проживання спільних дітей.
При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Таким чином, в ході судового засідання суд повинен з'ясувати наявність вільного волевиявлення кожного із подружжя як щодо розірвання шлюбу, так і щодо змісту договору.
Розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя може мати місце лише при умові якщо, між іншим, буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка.
Враховуючи викладене, з огляду на спільну заяву подружжя, обставини, викладені в ній, той факт, що шлюбні відносини між заявниками фактично припинилися, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження сім'ї неможливе і суперечить їх інтересам та дітей, суд дійшов висновку, що шлюб між заявниками повинен бути розірваним.
Керуючись ст.ст.10-13,19,76-82,247,258,259,263-265,268,293,354 ЦПК України, ст.ст. 109,110 СК України, суд
заяву задоволити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), зареєстрований 14.05.1994 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області зареєстровано шлюб, актовий запис №204.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_6 ».
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2020 року.
Суддя Волоско І.Р.