Справа №461/8971/20
14 грудня 2020 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Береза П.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом адвоката Яцишина Ореста Васильовича (адреса: АДРЕСА_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса: м. Львів, пр.В. Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 3500932) про скасування арешту на майно,
Адвокат Яцишин О.В. звернувся до Галицького районного суду м. Львова в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна.
В обгрунтування поданого позову покликається на те, що ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою АДРЕСА_3 на підставі дубліката свідоцтва про право власності, № НОМЕР_2 , 15.11.2005, посвідчений Міським головою згідно з розпорядженням від 15.03.2000р. № 121. Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта стало відомо, що на квартиру, яка належить ОСОБА_2 накладено арешт на підставі наступних документів: - постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 49791642, виданий 13.01.2016, видавник Левко Л.Р. головний державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 48197200, виданий 21.07.2015, видавник головний державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ Левко Л.Р.; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 46431127, виданий 09.02.2015, видавник Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 43960427, виданий 09.07.2014, видавник Левко Л.Р. головний державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 41521893, виданий 15.01.2014, видавник Левко J1.P. старший державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ; постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 39971091, виданий 14.10.2013, видавник Галицький ВДВС ЛМУЮ. Оскільки станом на сьогоднішній день виконавчі провадження знищені за закінченням термінів зберігання, просить суд скасувати вказані арешти.
Ухвалою суду від 30.10.2020 р. у справі відкрито провадження та призначено до розгляду /а.с.18/.
Представник позивача надіслав до суду клопотання, в якому позов підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача Галицького відділу Державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи. Через канцелярію суду поступила заява від відповідача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами.
Суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності позивача, представника позивача та відповідача, які належним чином повідомлені про судове засідання, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.12 ст.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою АДРЕСА_3 на підставі дубліката свідоцтва про право власності, № НОМЕР_2 , 15.11.2005, посвідчений Міським головою згідно з розпорядженням від 15.03.2000р. № 121.
У вересні 2020 року, при оформленні Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта стало відомо, що на квартиру накладено арешт на підставі наступних документів:
- постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 49791642, виданий 13.01.2016, видавник Левко Л.Р. головний державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ;
- постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 48197200, виданий 21.07.2015, видавник головний державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ Левко Л.Р.;
- постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 46431127, виданий 09.02.2015, видавник Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції;
- постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 43960427, виданий 09.07.2014, видавник Левко Л.Р. головний державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ;
- постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 41521893, виданий 15.01.2014, видавник Левко J1.P. старший державний виконавець Галицького ВДВС ЛМУЮ;
- постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 39971091, виданий 14.10.2013, видавник Галицький ВДВС ЛМУЮ.
Представник позивача в позові зазначає, що накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 обмежує позивача в праві володіння, користування та розпорядження, що призвело до того, що позивач позбавленій можливості належним чином розпоряджатися своїм правом на майно.
Згідно із ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 року «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.
Справи (документи), які підлягають знищенню, включаються до акта про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.
Загальна кількість виконавчих проваджень, включених до акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення, зазначається в акті про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.
Справи (документи), виконавчі провадження включаються до актів, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 01 січня року, в якому складено акт (наприклад, справи з трирічним строком зберігання, закінчені у 2016 році, можуть включатися до акта, що буде складений не раніше 01 січня 2020 року).
Відбір виконавчих проваджень для знищення та їх знищення здійснюються один раз на рік не пізніше 01 березня поточного року.
Виконавчі провадження, відібрані для знищення, мають бути знищені паперознищувачами або шляхом спалення, про що зазначається в акті про вилучення виконавчих проваджень для знищення.
Так, судом встановлено, що на адвокатський запит від Галицького ВДВС у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України надійшов лист №35229 від 02 жовтня 2020 року, у відповідності до якого у Галицького ВДВС у м.Львові відсутні матеріали виконавчих проваджень в рамках яких накладені вищенаведені арешти, оскільки строки зберігання таких встановлені в 1 рік і вони знищені по закінченню строку зберігання /а.с.15/.
Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначені виконавчі провадження знищені, зокрема, відсутній акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, який передбачений Наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 року «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями».
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано суду доказів того, що зобов'язання з виконання в межах вказаних виконавчих провадженнях виконано, а тому, враховуючи відсутність інших обставин, які б свідчили про необхідність скасування арешту, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.3, 81, 247, 258, 259,263-265,351-355 ЦПК України, ст.ст.4, 316, 319, 321, 391 ЦК України, суд,
у задоволенні позову відмовити.
Повний текст судового рішення складений 14.12.2020 р.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Волоско І.Р.