справа № 439/260/19
провадження № 1-кп/439/20/20
судового засідання
8 грудня 2020 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , їх представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відео конференції), його захисника ОСОБА_9 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження № 42018141280000050 від 29 серпня 2018 року про обвинувачення
ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 286 КК України, -
В судовому засіданні 8 грудня 2020 року представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 подав суду клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими. Він просить визнати очевидно недопустимим доказом висновок експерта № 6190 від 22 січня 2019 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні № 42018141280000050, оскільки серед вихідних даних, наданих експерту для дослідження, є протокол слідчого експерименту від 13 листопада 2018 року, здійсненого за участю свідка ОСОБА_10 , а 13 лютого 2020 року суд визнав цей протокол недопустимим доказом у справі.
Автор клопотання покликається на те, що у ст. 84 КПК України зазначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Статтею 101 КПК України законодавець встановив, що висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.
Прокурор, потерпілі та їх представники в судовому засіданні підтримали клопотання адвоката ОСОБА_7 .
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник ОСОБА_9 клопотання заперечив.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обставини клопотання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.
Згідно зі ст. 2 КПК України єдиним засобом досягнення цілей кримінального провадження є додержання належної процедури доказування з метою отримання достовірної інформації щодо події кримінального правопорушення чи пов'язаних із нею обставин, яка може бути використана для підтвердження винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину. Завданнями кримінального провадження є захист особи від злочинів, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
Згідно зі ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до вимог ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України кожен доказ у кримінальному провадженні має оцінюватися з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
На думку суду, досліджений в ході судового слідства висновок експерта № 6190 від 22 січня 2019 року за результатами проведення судової автотехнічної експертизи містить інформацію, яку слід оцінити в сукупності з іншими доказами, зібраними в ході судового слідства при прийнятті судового рішення.
Керуючись статтями 91-94, 369, 372 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 про очевидно недопустимим висновоку експерта № 6190 від 22 січня 2019 року.
Повний текст ухвали складений 11 грудня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1