Справа № 700/327/20
Номер провадження 2-а/700/8/20
08 грудня 2020 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
представника відповідача - Лисенка Р.С.,
розглянувши у судовому засіданні в смт. Лисянка адміністративну справу №700/327/20 провадження №2-а/700/8/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 11 квітня 2020 року відносно нього сержантом поліції 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Гайдамаком В.О. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, серія ЕАК №2371439 про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., відповідно до якої він 11.04.2020 року о 08 год. 58 хв на 12 км автодороги Н-16 с. Благодатне, керуючи автомобілем Mazda 5, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив вастановлену швидкість, чим порушив п.12.9.б ПДР України. Із зазначеною постановою він не згідний і вважає її незаконною з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст. 258 КУпАП працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто на місці зупинки транспортного засобу, проте постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Однак, постанова була винесена, але будь якої підготовки до розгляду справи не було, не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, чим порушено вимоги ст.ст.278,279 КУпАП та п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395. Крім того, в постанові дата народження порушника вказана 01.01.1977 року, що не відповідає його паспортним даним, а саме даті народження - 01.07.1977 року, тобто постанова складена на іншу особу. Також позивач зазначив, що в постанові зазначено, що водій, керуючи автомобілем, рухався зі швидкістю 78 км/год, перевищив встановлену швидкість на 28 км/год, тоді, як швидкість руху автомобіля була не більше 65 км/год. Як вбачається зі змісту ст. 251 КУпАП доказом вчинення адмінправопорушення в даному випадку є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а прилад «Tru cam» ТС000340 вищеперелічені функції не має і до того ж йому навіть не пред'явили показання, які були ним зафіксовані, та докази того, що саме його автомобіль рухався з перевищенням швидкості. На підставі викладеного вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, просить її скасувати та закрити відносного нього провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУПаП.
Позивач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що позивач порушив вимоги п. 12.9 б ПДР України, допустивши перевищення встановленого обмеження швидкості руху в межах населеного пункту с. Благодатне позначений дорожніми знаками 5.45; 5.46 на 28 км/год, рухаючись зі швидкістю 78 км/год., що було зафіксовано вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20, серійний номер ТС 000340 та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Даний прилад отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 №UA-MI/1-2903-2012. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Крім того, така процедура як сертифікація усунута з норм чинного законодавства. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17851, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 19.12.2019 та чинного до 19.12.2020, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20, серійний номер ТС 000340, є придатним до застосування. Крім того, зазначив, що поліцейський діяв виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і Законами України, як під час розгляду справи за місцем вчинення правопорушення, так і під час винесення постанови. Зокрема, фото та відеодокази порушення позивачем ПДР додані до матеріалів справи. Щодо технічної помилки в даті народження позивача, зазначив, що в офіційних документах позивача, а саме в паспорті громадянина України та посвідченні водія вказано дві різні дати його народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 та 07.07.1977 р. Позивачем на вимогу поліцейського було надано посвідчення водія. Встановивши особу, поліцейський при заповненні електронної постанови серії ЕАК № 2371439 від 11.04.2020 року ввів серію і номер даного посвідчення. Після введення необхідних даних, автоматизована система Інформаційний портал Національної поліції самостійно підтягує всю необхідну інформацію про особу. Таким чином, до електронної постанови автоматично підтягнулася дата 01.01.1977 р., яка була введена відповідальними особами ще при видачі даного посвідчення - 11.04.1995 року. На підтвердження цього надавав витяг з бази посвідчень водіїв ІПНП. А тому винесена постанова є правомірною та законною. Просить у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у відзиві.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, відповідно до норм матеріального і процесуального права, вислухавши думку представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.
Згідно з п.1.1.Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремихвплів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.
На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.1.3ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як вбачається із оскаржуваної постанови серії ЕАК № 2371439 від 11.04.2020 року, складеної інспектором роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області сержантом поліції Гайдамаком Віталієм Олексійовичем, 11.04.2020 року о 08 год. 52 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. рухався на а/д Н-16 12 км. в населеному пункті с. Благодатне зі швидкістю 78 км/год поз. дорожніми знаками 5.45 5.46 перевищив встановлену швидкість на 28 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCAM серійний номер ТС 000340, чим порушив п. 12.9.б ПДР. Скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачено, що порушення, в тому числі, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до п.12.9 (б) ПДР, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлені дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Пунктом 12.4 ПДР передбачено, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Загальне обмеження швидкості 50 км/год. стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту». Дія цього обмеження скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».
Як встановлено судом та вбачається із відзиву на позовну заяву, причиною зупинки транспортного засобу було порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме перевищення максимальної швидкості, зазначеної в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Згідно з пунктом 1.10 ПДР, населений пункт забудована територія, в'їзд на яку і виїзд з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вимірювання швидкості руху автомобіля здійснювалось відповідачем за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20, який був зареєстрований у Державному реєстрі вимірювальної техніки за № У3197-12 та на даний час є виключеним із реєстру наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1362 від 02.11.2015, що є неправомірним, а результат такого вимірювання є неналежним доказом, а тому не може братись судом до уваги.
Однак стосовно правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.
Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями.
Суд звертає увагу, що така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437, і становить один рік.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також у зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення Правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Отже, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення Правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17851 підтверджено придатність даного лазерного вимірювача швидкості до застосування.
За таких обставин, враховуючи наявні у справі докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що посилання позивача на застосування відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам законодавства, а тому не можуть братись судом до уваги.
Як вбачається із відзиву на позовну заяву, інспектор після зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП. На підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву долучено диск із відеофіксацією з нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції та приладу TRUCAM.
Згідно з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом події вбачається факт порушення водієм п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України.
На підтвердження вини позивача у вчиненні правопорушення, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено фотозображення автомобіля Mazda 5, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.31) виконаного приладом TRUCAM.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані відповідно до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення закон визначає своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за №1408/27853, затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).
При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (п. 12).
Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частина 1 статті 40 Закону України «Про національну поліцію» містить вимоги щодо встановлення виключно автоматичних фото і відео технічних пристроїв для забезпечення публічної безпеки та порядку.
Тобто, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
В даному випадку, відповідач відповідно до ст.252 КУпАПоцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач під час винесення постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування постанови серія ЕАК № 2371439 від 11.04.2020 року, складеної інспектором роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області сержантом поліції Гайдамаком Віталієм Олексійовичем про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 255 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 122, 283, 288 КУпАП ст. ст. 9, 19, 20, 74, 77, 90, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Лисянський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 14.12.2020 року.
Суддя - Н. В. Бесараб