Постанова
Іменем України
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа №676/157/18
провадження № 61-9335ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - Казеко Оксана Іванівна ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Казеко Оксаною Іванівною, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 травня 2020 року, постановлену у складі суддів Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та визнання подружжям (а. с. 1).
Позов мотивовано тим, що за період спільного проживання з ОСОБА_3 учасниками справи було придбане майно, зазначене в ухвалі Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2014 року, а також приватна квартира АДРЕСА_1 . Вказане майно позивач просив розподілити між подружжям.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено (а. с. 215-218).
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду на підставі пункту четвертого частини першої статті 358 ЦПК України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2019 року (а. с. 252).
Наведені скаржником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21 червня 2020 року ОСОБА_1 через адвоката Казеко О. І. подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 травня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи.
03 грудня 2020 року до суду надійшли витребувані матеріали цивільної справи №676/157/18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не отримував копію оскаржуваного судового рішення, оскільки перебував у місцях позбавлення волі. Копію рішення суду отримано представником скаржника, а тому перебіг строку апеляційного оскарження почався з моменту отримання представником скаржника копії оскаржуваного судового рішення, чого не було враховано судом апеляційної інстанції. Крім того, судом апеляційної інстанції не враховано, що ОСОБА_1 не був сповіщений про слухання справи в суді першої інстанції, внаслідок чого не отримав копію оскаржуваного рішення суду, а тому скаржник вважає, що питання про поновлення строку апеляційного оскарження повинно застосовуватися з певною гнучкістю та з урахуванням обставин справи.
Аргументи учасників справи
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
Фактичні обставини справи
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Повний текст судового рішення складено 18 жовтня 2019 року.
Копію цього судового рішення отримано ОСОБА_1 01 листопада 2019 року, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а. с. 233).
Апеляційна скарга подана представником Казеко О. І. , діючою в інтересах ОСОБА_1 , 25 березня 2020 року, тобто, поза межами строку апеляційного оскарження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником було пропущено строк апеляційного оскарження, а зазначені причини пропуску строку касаційного оскарження визнано неповажними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, виходячи з таких підстав.
У цій справі вирішується питання щодо визначення початку перебігу строку апеляційного оскарження, протягом якого відповідно до вимог статті 354 ЦПК України ОСОБА_1 мав право звернутися до суду з апеляційною скаргою.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).
За змістом статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов'язковість судового рішення.
Верховенство права, як основоположний принцип цивільного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Справедливим та ефективним повинен бути як судовий процес, так і результат судочинства.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.
Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Цивільним законодавством передбачено право учасника справи, зокрема, на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно положень частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення
Частиною другою статті 354 ЦПК України передбачено право учасника справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За правилами статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін про прийняті рішення в їх справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. рішення Європейського суду з прав людини у справах «Олександр Шевченко проти України», «Пономарьов проти України» та у справі «Трух проти України»).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»)
Вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду та питання щодо поновлення строку апеляційного оскарження, судам необхідно чітко визначати початок перебігу строку апеляційного оскарження на підставі письмових доказів.
За правилами частини четвертої статті 354 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Так судом апеляційної інстанції встановлено, що копію оскаржуваного судового рішення від 18 жовтня 2019 року, ухваленого у справі №676/157/18, отримано ОСОБА_1 01 листопада 2019 року, що підтверджується оригіналом відповідної розписки, підписаної ОСОБА_1 (а. с. 223).
Повний текст оскаржуваного судового рішення виготовлено 23 жовтня 2019 року, а тому строк апеляційного оскарження сплинув 23 листопада 2019 року.
Строк на подачу апеляційної скарги, протягом якого ОСОБА_1 мав право на поновлення строку апеляційного оскарження, сплинув 01 грудня 2019 року.
Апеляційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 17 квітня 2020 року, тобто, поза межами строку апеляційного оскарження (а. с. 239).
Як на підставу для поновлення строку апеляційного оскарження, скаржник в апеляційній скарзі посилався на те, що копію оскаржуваного судового рішення отримано його представником Казеко О. І. 25 березня 2020 року, а тому вважав, що строк апеляційного оскарження був пропущений з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що така причина не є поважною, оскільки спростовується матеріалами справи, а саме: позивач ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваного судового рішення, про що установа відбування покарань надала до суду підписану ним відповідну розписку (а. с. 223).
З цієї підстави суд залишив апеляційну скаргу без руху та надав скаржнику строк, зокрема, для надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з зазначенням інших причин апеляційного оскарження (а. с. 242).
Оскільки скаржником на усунення недоліків апеляційної скарги було надано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження з зазначенням тих же причин, які суд, залишаючи скаргу без руху, визнав неповажними, то суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у відкритті апеляційного провадження (а. с. 248).
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 перебував у місцях позбавлення волі, а тому не зміг з'явитися на останнє судове засідання та ознайомитися з матеріалами справи, внаслідок чого копію оскаржуваного рішення суду не отримував, а хто підписав розписку від його імені, скаржнику невідомо, не заслуговують на увагу, виходячи з таких підстав.
Частиною сьомою статті 130 ЦПК України передбачено порядок вручення судової повістки учаснику справи, який перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, а саме передбачено, що повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду.
За правилами статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Так з матеріалів справи вбачається, що була дотримана процедура надсилання копії судового рішення судом скаржнику, який на той час перебував у місцях позбавлення волі, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням на підтвердження надсилання копії процесуального документу судом установі відбування покарань, супровідним листом установи відбування покарань та розпискою скаржника (а. с. 221- 223). Натомість доводи скаржника на спростування дійсності розписки не обґрунтовані належними доказами, тобто, зводяться до формальної переоцінки доказу у справі, а переоцінка доказів не входить до компетенції суду касаційної інстанції в контексті статті 400 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги щодо прослухання справи судом першої інстанції без сповіщення належним чином ОСОБА_1 про дату та час судового засідання, в якому було ухвалено рішення суду, а також про неотримання внаслідок таких обставин скаржником копії оскаржуваного рішення не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Таким чином, доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваної ухвали не впливають, оскільки полягають лише в незгоді скаржника з результатом розгляду процесуального питання та зводяться до переоцінки висновків суду апеляційної інстанції, що не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 402, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Казеко Оксаною Іванівною, залишити без задоволення
Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: А. А. Калараш
Є. В. Петров
О. С. Ткачук