Ухвала
18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 316/2522/19
провадження № 61-18256ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей на постанову Запорізького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у справі за позовом Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, як Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Енергодарський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, про позбавлення батьківських прав,
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 18 червня 2020 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Передано малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчому комітету Енергодарської міської ради, як Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей, для подальшого влаштування.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , задоволено.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 18 червня 2020 року у цій справі скасовано та прийнято постанову наступного змісту.
У задоволенні позову Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, як Органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей, який діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Енергодарський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, про позбавлення батьківських прав відмовлено.
04 грудня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей (надійшла 08 грудня 2020 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 04 листопада 2020 року та залишити в силі рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 18 червня 2020 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якійвикладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей, не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Крім того, у порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги необхідно надати засвідчену копію документу, що підтверджує повноваження особи на підпис касаційної скарги Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, як орган опіки та піклування, в особі служби у справах дітей, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова