Ухвала
17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 295/1472/18
провадження № 61-17198ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача завдану внаслідок залиття квартири матеріальну шкоду в розмірі 11 713,25 грн та понесені судові витрати.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 23 995,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, 705, 00 грн судового збору та 1 045,00 грн витрат на правничу допомогу.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої залиття квартири змінинено, зменшено розмір матеріальної шкоди з 23 995,00 грн до 11 713,25 грн.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 045,00 грн витрат на правничу допомогу скасовано.В решті рішення суду залишено без змін.
16 листопаді 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій заявник просить суд скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2020 року визначено суддю-доповідача Штелик С. П., суддів, які входять до складу колегії: Калараша А. А., Петрова Є. В.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року № 3072/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу за касаційним провадженням № 61-17198ск20 призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В. у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., Ткачука О. С.
Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Заявник просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію повного тексту оскарженої постанови суду апеляційної інстанції отримано нею 15 жовтня 2020 року, про що надала відповідні докази.
Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Житомирським апеляційним судом прийнято постанову 21 вересня 2020 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 21 жовтня 2020 року.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Враховуючи те, що скаргу подано 16 листопада 2020 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України. Тому клопотання заявника про поновлення строку підлягає задоволенню.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Так у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 102 грн.
Згідно з пунктами 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, а ціна позову у справах, у яких заявлено кілька самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.
Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить 11 713,00 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200), тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судом зібраних у справі доказів та встановлених обставин. Підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягаю касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, статтями 175, 176 пунктом 2 частини третьої статті 389, 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Визнати поважними підстави для поновлення процесуального строку та поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 березня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно експлуатаційне підприємство № 5» Житомирської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. А. Калараш
О. С. Ткачук