16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 716/2370/19
провадження № 61-17315 ск 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Тітова М. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Спіжавки Тараса Георгійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 липня 2020 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Заставнівського житлово-експлуатаційного управління тепловодозабезпечення про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом та просила визнати дії відповідача щодо відключення її житлового будинку від водопостачання та водовідведення протиправними, зобов'язати провести роботи з підключення водопостачання та водовідведення до її житлового будинку.
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 липня 2020 року в складі судді Стрільця Я. С., залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року в складі колегії суддів Височанської Н. К., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б., у задоволенні позову відмовлено.
20 листопада 2020 року адвокат Спіжавка Т. Г. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання дій відповідача щодо відключення житлового будинку від водопостачання та водовідведення протиправними, зобов'язання провести роботи з підключення водопостачання та водовідведення до житлового будинку
Справа № 716/2370/19 є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Спіжавки Тараса Георгійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 липня 2020 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Крат
М. Ю. Тітов