16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 363/3210/19
провадження № 61-18891св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар О. І., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державний кадастровий реєстратор відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчук Антон Олегович,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 06 серпня 2019 року в складі судді Чіркова Г. Є. та на постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в складі колегії суддів Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до державного кадастрового реєстратора відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчука А. О., в якому просив визнати неправомірними дії державного реєстратора Трохимчука А. О. від 11 липня 2017 року щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:38:064:0003 та зобов'язати привести дані Державного земельного кадастру у відповідність до правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тобто у стан, що існував до 11 липня 2017 року.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 указує, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:38:064:0003, площею 0,1194 га, в садовому товаристві «Дніпро-11» у м. Вишгороді, з 30 січня 2004 року. У грудні 2017 року він дізнався про те, що 11 липня 2017 року державним реєстратором Трохимчуком А. О. без його відома змінено місце розташування земельної ділянки, параметри і зовнішні межі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06 серпня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Суд першої інстанції виходив із того, що даний спір не є спором про цивільне право, оскільки стосується публічно-правових відносин, виник із суб'єктом владних повноважень щодо дотримання ним порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, а тому підлягає розгляду адміністративним судом.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 06 серпня 2019 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що державний реєстратор зловживаючи своїми правами перемістив земельну ділянку ОСОБА_1 за іншими координатами для влаштування заїзду на земельну ділянку іншого землевласника без повідомлення власника та без відповідних документів, тобто спір не має приватноправового характеру. Оскільки предметом спору в цій справі є виключно дотримання державним реєстратором як суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій щодо правомірності внесення змін до Державного земельного кадастру, а тому такий спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що спір є приватно-правовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки внесені відповідачем зміни до реєстраційних даних щодо права власності на земельну ділянку, призвели до зміни місцезнаходження земельної ділянки та її характеристик, чим було порушено право власності позивача.
Відзив на касаційну скаргу
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від державного кадастрового реєстратора відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Трохимчука А. О., в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,1194 га, кадастровий номер 3221810100:38:064:0003 в садовому товаристві «Дніпро-11» у м. Вишгороді на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 січня 2004 року. Позов обґрунтовано незаконністю дій відповідача як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, а саме, що державний кадастровий реєстратор Трохимчук А. О. в порушення порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, безпідставно вніс зміни до Державного земельного кадастру щодо місця розташування земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 .
Апеляційним судом встановлено, що предметом перевірки в цій справі є виключно дотримання державним реєстратором як суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, зокрема, правомірність внесення змін до Державного земельного кадастру.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі - в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині першій статті 19 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд апеляційної інстанції встановивши: що в цій справі не порушується питання про захист цивільних прав позивача; відносини, які виникли із суб'єктом владних повноважень, є публічно-правовими, - дійшов правильного висновку про те, що позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
При встановленні вказаних обставин апеляційний суд послався на висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року в справі № 361/4307/16-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 820/4146/17 та від 12 червня 2018 року в справі № 823/378/16.
Ураховуючи, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 807/137/18 відступлено від висновків, викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 823/378/16, оскільки правовідносини, які склалися в цій справі, мають приватноправовий характер, адже стосуються оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яке безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права щодо цієї земельної ділянки, а тому оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає зміні шляхом виключення із мотивувальної частини посилання на вказану постанову.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 820/4146/17 та від 13 червня 2018 року в справі № 361/4307/16-ц зроблено висновки про те, що спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою прушення майнового, немайнового чи особистого інтересу учасника, навіть якщо до порушення призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Посилання апеляційного суду на вказані постанови є вмотивованим та правильним, оскільки в справі, що переглядається, суди встановили, що позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що державний реєстратор, зловживаючи своїми правами, перемістив земельну ділянку ОСОБА_1 за іншими координатами для влаштування заїзду на земельну ділянку іншого землевласника без повідомлення власника та без відповідних документів, тобто спір не має приватноправового характеру, а виник виключно в результаті виконання державним реєстратором своїх владно-публічних та управлінських функцій.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно вважав, що оскільки спірні відносини мають публічно-правовий характер, підстави для відкриття провадження відсутні.
Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про те, що зміни, внесені відповідачем, порушили право власності позивача, оскільки такі зміни, як зазначив сам позивач, призвели до зміни місцезнаходження земельної ділянки та її характеристик, а не до зміни розміру площі земельної ділянки.
Ураховуючи викладене, підстави вважати, що суди порушили норми процесуального права відсутні, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а постанову апеляційного суду змінити шляхом виключення із мотивувальної частини посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 823/378/16, в іншій частині - залишити без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року змінити, виключивши із мотивувальної частини посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 823/378/16.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 06 серпня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року в іншій частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
О. І. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов