Постанова
Іменем України
16 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 530/285/19
провадження № 61-1466св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ;
суб'єкти оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович;
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою
на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області
Гречин Н. В. та приватного виконавця виконавчого округу Київської
області Говорова П. В., заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання
дії та бездіяльності приватних виконавців протиправними, скасування постанов приватного виконавця.
Скарга мотивована тим, що 18 серпня 2015 року Зіньківським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист № 530/851/15-ц
на виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області
від 21 липня 2015 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 залишок боргу за розпискою у розмірі 9 тис. доларів США, що еквівалентно 200 250 грн, та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 003 грн.
Крім того, 26 серпня 2015 року Зіньківським районним судом Полтавської
області видано виконавчий лист № 530/310/15-ц на виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2015 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 682 930 грн, що еквівалентно 31 тис. доларів США, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 653 грн.
Виконавчі листи № 530/851/15-ц та № 530/310/15-ц неодноразово пред'являлися стягувачем - ОСОБА_2 до виконання, а саме: у 2016 році виконавче провадження по ним здійснювалося державним виконавцем Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавські області Пухою В. О.,
а у 2017 році - приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П. В.
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 12 грудня
2018 року дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. визнано протиправними, скасовано прийняті ним постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника
у виконавчих провадженнях № 55066662 та № 55067099 про стягнення боргу
з нього на користь ОСОБА_2 , оскільки вказані виконавчі провадження були відкриті з порушенням вимог територіальної підвідомчості.
ОСОБА_1 вважав, що дії приватного виконавця Говорова П. В.
є протиправними, оскільки копії постанов про повернення виконавчих документів стягувачу він йому, як стороні виконавчого проводження,
не надсилав, чим порушив вимоги статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, у січні 2019 року ОСОБА_2 повторно були подані до виконання виконавчі листи № 530/851/15-ц та № 530/310/15-ц приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В., якою були вчинені наступні виконавчі дії.
Так, 30 січня 2019 року приватним виконавцем Гречин Н. В. було відкрито виконавче провадження № 58244489 з примусового виконання виконавчого листа від 26 серпня 2015 року № 530/310/15-ц про стягнення з нього
на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі
682 930 грн, що еквівалентно 31 тис. доларів США, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 653 грн.
Також 30 січня 2019 року приватним виконавцем Гречин Н. В. було відкрито виконавче провадження № 58244903 з примусового виконання виконавчого листа від 18 серпня 2015 року № 530/851/15-ц про стягнення з нього
на користь ОСОБА_2 залишок боргу за розпискою у розмірі 9 тис. доларів США, що еквівалентно 200 250 грн, та витрат по сплаті судового збору
у розмірі 2 003 грн.
Постановами про стягнення з боржника основної винагороди від 30 січня 2019 року за виконавчими провадженнями № 58244489 та № 58244903 приватним виконавцем Гречин Н. В. було постановлено стягнути
із боржника основну винагороду приватного виконавця у сумі 32 539,34 грн та 9 587,22 грн відповідно.
Постановою про арешт майна боржника від 30 січня 2019 року
за виконавчим провадженням № 58244489 приватним виконавцем
Гречин Н. В. було постановлено накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення
з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у сумі 471 817,39 грн.
Заявник вважав, що дії приватного виконавця Полтавської області
Гречин Н. В. щодо відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами від 18 серпня 2015 року № 530/851/15-ц та від 26 серпня
2015 року № 530/310/15-ц є протиправними, оскільки встановлений законом трирічний строк пред'явлення зазначених виконавчих документів
до виконання був пропущений стягувачем.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: визнати дії
та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. і приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В. протиправними; скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В., а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження від 30 січня
2019 року ВП № 58244489, постанову про відкриття виконавчого провадження від 30 січня 2019 року ВП № 58244903, постанову
про стягнення з боржника основної винагороди від 30 січня 2019 року
ВП № 58244489, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 30 січня 2019 року ВП № 58244903, постанову про арешт майна боржника від 30 січня 2019 року ВП № 58244489.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 30 липня
2019 року скаргу ОСОБА_1 на протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В. та приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. задоволено. Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В. та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 30 січня 2019 року ВП № 58244489,
постанову про відкриття виконавчого провадження від 30 січня 2019 року ВП № 58244903, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 30 січня 2019 року ВП № 58244489, постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 30 січня 2019 року ВП № 58244903, постанову про арешт майна боржника від 30 січня 2019 року ВП № 58244489. Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. щодо ненаправлення боржникові копії постанови про повернення виконавчих документів стягувачу.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того,
що приватний виконавець Гречин Н. В. не повернула стягувачу без розгляду виконавчі листи № 530/851/15-ц та № 530/310/15-ц у встановлені законом строки, незаконно відкрила виконавчі провадження з примусового виконання вищезазначених виконавчих листів та направила боржнику копії постанов про відкриття виконавчого провадження пізніше, ніж наступного робочого дня після винесення постанови, чим порушила вимоги статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, приватним виконавцем Говоровим П. В. не надіслано боржникові ОСОБА_1 копій постанов про повернення виконавчих документів стягувачу, що також
є порушенням положень статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В. задоволено частково. Ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 30 листопада 2019 року в частині задоволення скарги на дії приватного виконавця Гречин Н. В. скасовано.
Постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 на протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В. відмовлено. Провадження у справі у частині оскарження ОСОБА_1 постанов про стягнення основної винагороди закрито. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 у частині його вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця Гречин Н. В., оскільки виконавчі листи неодноразово пред'являлися стягувачем до виконання, а саме:
у 2016 році виконавче провадження по ним здійснювалося держаним виконавцем Пухою В. О., а у 2017 році - приватним виконавцем
Говоровим П. В., який 17 січня 2019 року завершив виконавче провадження та повернув виконавчі листи стягувачу. Таким чином, мало місце переривання строку пред'явлення виконавчих документів до виконання,
а тому винесення 30 січня 2019 року приватним виконавцем Гречин Н. В. постанов про відкриття виконавчих проваджень було вчинено
з дотриманням трирічного строку пред'явлення виконавчих документів
до виконання.
Закриваючи провадження у справі в частині оскарження ОСОБА_1 постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження таких постанов сторонами здійснюється у порядку адміністративного судочинства.
Неправомірність бездіяльності приватного виконавця Говорова П. В., яка полягала у ненадіслані боржнику копії процесуальних документів виконавчого провадження, в апеляційному порядку не оскаржувалось,
а тому у суді апеляційної інстанції не переглядалось.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк
на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду
від 11 листопада 2019 року. Відкрито касаційне провадження
у вищевказаній справі та витребувано її матеріали із Зіньківського районного суду Полтавської області.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2020 року справу передано судді-доповідачеві
у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду попереднього судді-доповідача.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2020 року справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В. та приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В., заінтересована особа - ОСОБА_2 , про визнання
дії та бездіяльності приватних виконавців протиправними, скасування постанов приватного виконавця призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення апеляційної скарги приватного виконавця Гречин Н. В., оскільки належним чином не дослідив,
що виконавче провадження з виконання виконавчих листів від 18 серпня
2015 року № 530/851/15-ц та від 26 серпня 2015 року № 530/310/15-ц приватним виконавцем було відкрито з порушенням вимог закону, так як зазначені виконавчі документи стягувачем були подані до виконання лише
у січні 2019 року, тобто після спливу трирічного строку пред'явлення
їх до виконання. Стягувач - ОСОБА_2 не звертався до суду із відповідними заявами про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2020 року до Верховного Суду приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В. подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначила, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної
скарги - безпідставними. Вчинення нею виконавчих дій щодо виконання виконавчого листа від 18 серпня 2015 року № 530/851/15-ц та виконавчого листа від 26 серпня 2015 року № 530/310/15-ц, виданих Зіньківським районним судом Полтавської області, відбулось з дотриманням вимог
статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 серпня 2015 року Зіньківським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист № 530/851/15-ц на виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 залишок боргу
за розпискою у розмірі 9 тис. доларів США, що еквівалентно 200 250 грн, та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 003 грн (а. с. 74).
26 серпня 2015 року Зіньківським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист № 530/310/15-ц на виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості
за договором позики у розмірі 682 930 грн, що еквівалентно 31 тис. доларів США, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 653 грн (а. с. 45).
Зазначені виконавчі листи № 530/851/15-ц та № 530/310/15-ц неодноразово пред'являлися стягувачем - ОСОБА_2 до виконання, а саме: у 2016 році виконавче провадження по ним здійснювалося державним виконавцем Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавські області Пухою В. О.,
а у 2017 році - приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П. В.
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 12 грудня
2018 року дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова П. В. визнано протиправними, скасовано прийняті ним постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника
у виконавчих провадженнях № 55066662 та № 55067099 про стягнення
боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , оскільки вказані виконавчі провадження були відкриті з порушенням вимог територіальної підвідомчості та копії постанов про відкриття виконавчого провадження належним чином боржнику надіслані не були.
17 січня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документа за заявою стягувача) приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П. В. об'єднане виконавче провадження було завершено
(а. с. 45 на звороті, 74 на звороті).
У січні 2019 року ОСОБА_2 повторно були подані до виконання виконавчі листи від 18 серпня 2015 року № 530/851/15-ц та від 26 серпня 2015 року № 530/310/15-ц приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Гречин Н. В., якою були вчинені наступні виконавчі дії:
30 січня 2019 року приватним виконавцем Гречин Н. В. було відкрито виконавче провадження № 58244489 з примусового виконання виконавчого листа від 26 серпня 2015 року № 530/310/15-ц про стягнення з ОСОБА_1
на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у розмірі
682 930 грн, що еквівалентно 31 тис. доларів США, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 653 грн;
30 січня 2019 року приватним виконавцем Гречин Н. В. було відкрито виконавче провадження № 58244903 з примусового виконання виконавчого листа від 18 серпня 2015 року № 530/851/15-ц про стягнення з ОСОБА_1
на користь ОСОБА_2 залишок боргу за розпискою у розмірі 9 тис. доларів США, що еквівалентно 200 250 грн, та витрат по сплаті судового збору
у розмірі 2 003 грн.
Постановами про стягнення з боржника основної винагороди
від 30 січня 2019 року за виконавчими провадженнями № 58244489
та № 58244903 приватним виконавцем Гречин Н. В. було постановлено стягнути із боржника основну винагороду приватного виконавця у сумі 32 539,34 грн та 9 587,22 грн відповідно.
Постановою про арешт майна боржника від 30 січня 2019 року
за виконавчим провадженням № 58244489 приватним виконавцем
Гречин Н. В. було постановлено накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення
з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у сумі 471 817,39 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального
та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків
не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної
інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове
рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади
і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження
і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів
і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться
на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус
та організація діяльності яких встановлюються Законом України
«Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень
і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про
виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені
до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій
по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем
є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються
у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
У частині п'ятій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу
у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
У пунктах 5, 7 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання
у строки, встановлені цим Законом; виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Судом установлено, що видані Зіньківським районним судом Полтавської області виконавчі листи від 18 серпня 2015 року№ 530/851/15-ц
та від 26 серпня 2015 року № 530/310/15-ц неодноразово пред'являлися стягувачем - ОСОБА_2 до виконання, а саме: у 2016 році
виконавче провадження по ним здійснювалося державним виконавцем Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного
територіального управління юстиції в Полтавські області Пухою В. О.,
а у 2017 році - приватним виконавцем виконавчого округу Київської області
Говоровим П. В., який 17 січня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» провадження по них завершив (а. с. 45 на звороті, 74 на звороті).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
З огляду на викладене, апеляційний суд, врахувавши вищенаведені положення закону та встановлені обставини справи, дійшов правильного висновку про те, що підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 у частині його вимог про визнання протиправними дій приватного виконавця
Гречин Н. В. відсутні, оскільки виконавчі листи неодноразово пред'являлися стягувачем до виконання, а саме: у 2016 році виконавче провадження
по ним здійснювалося держаним виконавцем Пухою В. О., а у 2017 році - приватним виконавцем Говоровим П. В., який 17 січня 2019 року завершив виконавче провадження та повернув виконавчі листи стягувачу. У зв'язку
з цим мало місце переривання строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, а тому винесення 30 січня 2019 року приватним виконавцем Гречин Н. В. постанов про відкриття виконавчих проваджень було вчинено з дотриманням строків пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Доводи касаційної скарги про те, що за умови визнання дій протиправними
і скасування постанов приватного виконавця Говорова П. В. про відкриття виконавчого провадження взагалі не могло бути ніякого виконавчого провадження безпідставні, так як повернуті у листопаді 2017 року виконавчі листи стягувачу повторно були подані приватному виконавцю до виконання, а тому строк на їх пред'явлення переривався. При цьому неправомірність дій приватного виконавця стосувалася виключно процедурного питання - порушення територіальної підвідомчості, а не суті виконавчих дій.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів, розглянувши касаційну скаргу у межах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Ю. В. Черняк