Ухвала
15 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 175/4628/19
провадження № 61-18378ск 20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання незаконним рішення,
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпровської області від 14 лютого 2020 року вищевказаний позов ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 14 березня
2019 року «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 20 червня
2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення по АДРЕСА_1 ».
Змінено цільове призначення земельної ділянки, площею 0,4348 га, що належить ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:09:001:0332, з цільового призначення 01.03. «Для ведення особистого селянського господарства» на цільове визначення 02.10 «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду Дніпровської області від 18 травня 2020 року доповнено рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2020 року у справі
№ 175/4628/19 за позовом ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання незаконним рішення абзацом наступного змісту: «Розподілити судові витрати між сторонами наступним чином, а саме стягнути
з Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 сплачений останнім при подачі позову судовий збір в сумі 1 536,80 грн».
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційну скаргу Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області задоволено, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2020 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання незаконним рішення відмовлено.
07 грудня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року (надійшла до суду 11 грудня 2020 року), в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У заяві, поданої до касаційної скарги, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст постанови
Дніпровського апеляційного суду він отримав 28 листопада 2020 року, що підтверджено доказами.
За таких підстав строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої статті 389 цього Кодексу, з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права
та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, однак не наводить обов'язкові підстави передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України
та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі касаційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 14 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць