17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 461/928/17
провадження № 61-18507ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року в справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_3 , Львівське комунальне підприємство «Центральне», про витребування майна, скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , управління комунальної власності Львівської міської ради, ОСОБА_3 , Львівське комунальне підприємство «Центральне», про визнання права власності на нерухоме майно,
У грудні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, здана до поштового відділення зв'язку 11 грудня 2020 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що
копію постанови Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року отримав 24 листопада 2020 року, в підтвердження чого надає копію заяви про видачу судового рішення з відповідною відміткою про дату вручення.
Частиною другою статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки без своєчасного отримання копії оскаржуваного судового рішення заявник позбавлений можливості як визначення необхідності подання касаційної скарги, так і її мотивування, що є обов'язковим елементом касаційної скарги згідно з вимогами статті 392 ЦПК України, він підлягає поновленню.
Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки заявником судовий збір у розмірі, визначеному підпунктом 7 пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», не сплачений.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Враховуючи, що предметом заявленого позову є вимога майнового характеру (витребування майна) та вимога немайнового характеру (скасування державної реєстрації права власності), частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги майнового та немайнового характеру.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 березня 2019 року та постанова Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року в частині вирішення позовних вимог Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_3 , Львівське комунальне підприємство «Центральне», про витребування майна, скасування державної реєстрації права власності.
Ураховуючи, що із поданої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не вбачається ціни позову щодо вимог майнового характеру (витребування майна), неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, а тому заявнику необхідно самостійно обрахувати розмір судового збору за подання касаційної скарги та сплатити судовий збір.
При цьому, варто зазначити, що судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру (витребування майна) з урахування вартості цього майна має становити не менше 3 200 грн (1,5 % ціни позову (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу немайнового характеру (скасування державної реєстрації права власності) становить 3 200 грн (1 600 грн х 200 %).
Враховуючи наведене, судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру (витребування майна) та вимогу немайнового характеру (скасування державної реєстрації права власності) в даному випадку має становити не менше 6 400 грн (3 200 грн + 3 200 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначений статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, оскільки судовий збір у розмірі 6 400 згідно з квитанцією № 0.0.1937630506.1 від 11 грудня 2020 року сплачений заявником на неналежний розрахунковий рахунок.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 березня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 11 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Жданова