Ухвала
17 грудня 2020 року
місто Київ
справа № 693/1539/19
провадження № 61-18602ск20
Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 13 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми позики,
ОСОБА_1 10 грудня 2020 року засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 13 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року, справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи(частина третя статті 3 ЦПК України).
І. На порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ на підтвердження сплати судового збору.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції станом на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За змістом рішень судів першої та апеляційної інстанцій позивач у грудні 2019 року звернувся до суду із позовом про стягнення суми позики у розмірі 85 000, 00 дол. США та відсотків у розмірі 3 293, 75 дол. США, разом - 88 293, 75 дол. США, що за офіційним курсом іноземних валют Національного банку України станом на день подання позову складає 2 080 200, 75 грн.
Таким чином, пред'явлений позов містить вимоги майнового характеру.
Сума судового збору за подання позовної заяви за вимогами майнового характеру, з якою звернулася у 2019 році фізична особа у цій справі, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768, 40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9 605, 00 грн).
Судовий збір, який підлягав сплаті за подання позову у цій справі з урахуванням ціни позову, становив 9 605, 00 грн, відповідно за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 19 210, 00 грн.
За наведених обставин заявник зобов'язаний здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 19 210, 00. На підтвердження доплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/ Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір».
ІІ. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник визначив те, що:
- (1) оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права;
- (2) суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи;
- (3) суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача та наявності клопотання про відкладення розгляду справи;
- (4) судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 1512/2-234/11 (провадження
№ 61-37345св18).
Отже, заявником зазначені підстави касаційного оскарження рішень судів, які, на його переконання, відповідають положенням пункту 1 частини другої статті 389 та пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Верховний Суд визнає наведену заявником четверту підставу касаційного оскарження в частині доводів неналежною, оскільки відповідно до змісту рішення суду апеляційної інстанції Черкаський апеляційний суд застосував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
За наведених обставин заявнику необхідно уточнити підставу касаційного оскарження судових рішень щодо застосування судом апеляційної інстанції зазначених правових висновків суду касаційної інстанції.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Суд роз'яснює, якщо заявник не усуне недоліки поданої касаційної скарги у строк, встановлений судом, така скарга вважатиметься неподаною і буде повернута цій особі (частина друга статті 393, частина третя статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 13 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення позики, залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк до 15 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний