Ухвала
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 336/2722/17
провадження № 61-13012ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, виселення та вселення,
У травні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з зазначеним вище позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2018 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Вселено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у житловий будинок по АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідачі вселилися в будинок в установленому законом порядку як члени сім'ї власника житла, набули право користування житлом, смерть власників будинку і перехід права власності на 21/30 частку до позивачів не є підставою припинення права користування житом. ОСОБА_3 як спадкоємець після смерті своїх батьків, який прийняв спадщину, набув право власності на 9/30 часток цього будинку, а тому він і члени його сім'ї правомірно користуються успадкованим будинком.
Також суд першої інстанції зазначив, що позивачам як співвласникам спірного будинку створені іншим співвласником ОСОБА_3 та членами його сім'ї перешкоди у володінні та користуванні власністю, позивачі не мають доступу до будинку, у праві власності на який їм належить більша, ніж відповідачу ОСОБА_3 , частка. Діями відповідачів, які займають увесь спірний будинок в цілому для проживання власної сім'ї, без врахування інтересів позивачів як співвласників, порушуються права позивачів на володіння та користування власністю. Позивачами обраний спосіб захисту своїх прав шляхом вселення у спірний будинок,що відповідає змісту статті 16 ЦК України та є відповідним змісту порушення.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2018 року у частині відмови у задоволенні позову про виселення ОСОБА_6 скасовано. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про виселення задоволено. Виселено ОСОБА_6 із будинку АДРЕСА_1 . В іншій оскаржуваній частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд не погодися з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про виселення ОСОБА_6 , який вселився у спірний будинок з порушенням житлового законодавства, у будинку не зареєстрований, оскільки зберігав за собою право користування іншим житлом.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 31 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2018 року у незміненій та нескасованій частині та постанову апеляційного суду Запорізької області від 10 травня 2018 року залишено без змін.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повторне виселення ОСОБА_6 залишено без задоволення.
26 серпня 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 01 вересня 2020 року, в якій просять скасувати судове рішення Запорізького апеляційного суду від 21 липня 2020 року й ухвалити нове судове рішення, яким їх позов задовольнити.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без руху. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
На усунення недоліків касаційної скарги, що зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року заявники направили до суду запитувані матеріали.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неповне дослідження наявних у справі матеріалів, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, виселення та вселення за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 21 липня 2020 року.
Витребувати з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя справу № 336/2722/17.
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані
до неї документи, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у місячний строк.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара