14 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 204/7929/19
провадження № 61-18317 ск 20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича, треті особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Новокодацької районної у м. Дніпрі ради, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська про зміну способу виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Верби В. М., треті особи: ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Новокодацької районної у м. Дніпрі ради, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Верби В. М., треті особи: ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Новокодацької районної у м. Дніпрі ради, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року залишено без змін.
05 грудня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасуватиухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, як процесуальний документ, що може бути оскаржений, передбачена пунктом 26 частини першої статті 353 ЦПК України, який відсутній у зазначеному переліку, а отже це судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Тобто, відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено право для сторони у справі або іншої відповідної особи на оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, а тому ця постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
У відповідності до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича, треті особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Новокодацької районної у м. Дніпрі ради, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Ігнатенко
В. О. Кузнєцов
В. А. Стрільчук