18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 120/656/20
адміністративне провадження № К/9901/34293/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування висновку та наказу, зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просив: визнати протиправними дії виконуючого обов'язки Голови ДФС України Гутенка Д.В. щодо оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України ОСОБА_1 у 2019 році; визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2019 році, затвердженого наказом ДФС України від 18 грудня 2019 року №2054-о «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році», в частині оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 18 грудня 2019 року №2054-о «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році», в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України ОСОБА_1; визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 21 грудня 2019 року №2096-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 »; поновити на посаді директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій виконуючого обов'язки Голови ДФС України Гутенка Д.В. щодо оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України ОСОБА_1 у 2019 році залишено без розгляду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2019 році, затверджений наказом ДФС України від 18грудня 2019 року № 2054-О «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році» в частині оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_1 Визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України від 18 грудня 2019 року № 2054-О «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2019 році» в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Поїзда В. П. Визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України від 21 грудня 2019 року № 2096-О «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1». Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України з 10 лютого 2020 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в позові.
11 грудня 2020 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року. Заявник, посилаючись на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Предметом спору є об'єктивність висновку щодо результатів оцінювання результатів службової діяльності керівника та правомірність припинення державної служби, шляхом звільнення його із займаної посади за результатами проведеного оцінювання.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки суди апеляційної інстанції, вирішуючи спір, не врахував висновки Верховного Суду у господарській справі №910/23375/17. Водночас, заявник послався на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте які саме норми не вказав, обмежившись загальними фразами щодо можливості суду надати правову оцінку дотримання державним органом порядку оцінювання та надання оцінки, виставленим державному службовцю, балам.
Перевіряючи доводи заявника щодо неврахування висновків Верховного Суду та аналізуючи зміст зазначеної ОСОБА_1 постанови Верховного Суду, судом касаційної інстанції встановлено, що обставини справи, встановлені судами у справі № 910/23375/17 не є подібними до спірних правовідносин. Так, у господарській справі № 910/23375/17 предметом спору була відмова державного уповноваженого Антимонопольного комітету України Вовка А.М. розглянути справу за заявою суб'єкта господарської діяльності від 23 лютого 2017 року №02-17/16 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «Сканія Україна».
Натомість у цій справі вирішувався спір щодо правомірності оцінювання діяльності позивача, як державного службовця категорії «Б» та звільнення його з керівної посади через негативні результати такого оцінювання.
Водночас, інші аргументи ОСОБА_1 зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, ОСОБА_1 не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1,3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи те, що заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування висновку та наказу, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко