18 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/3764/19
адміністративне провадження № К/9901/30619/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) на рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2019 року (прийняте судом у складі судді Клочкової Н.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого Кузьменка В.В., суддів: Ганечко О.М., Лічевецького І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту, інспектора першої категорії комунального підприємства «Київблагоустрій» Київської міської державної адміністрації (далі - інспектор) Кузьменко Р.С. про визнання нечинним рішення, скасування доручення, визнання нечинним та скасування припису, -
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати нечинним рішення Департаменту від 27 лютого 2019 року (номер рішення невідомий) про знесення гаражів у дворі будинку АДРЕСА_1 та скасувати доручення Департаменту від 27 лютого 2019 року № 064-1036;
- визнати нечинним і скасувати припис, виданий інспектором Кузьменко Р.С. за номером 1907340, датований 22 лютого 2019 року.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 10 липня 2019 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував припис, виданий інспектором Кузьменко Р.С. № 1907340 від 22 лютого 2019 року.
Визнав протиправним та скасував частково рішення Департаменту від 27 лютого 2019 року (номер рішення невідомий) про знесення гаражів у дворі будинку АДРЕСА_1 в частині пункту п. 11: АДРЕСА_1 , гараж, припис 22.02.3019 № 1907340 та скасувати частково доручення Департаменту від 27 лютого 2019 року №064-1036 щодо гаражу - АДРЕСА_1 , гараж, припис 22.02.3019 № 1907340.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем щодо демонтажу тимчасових споруд, при цьому, зі змісту самого рішення вбачається, що вирішено знести тимчасові споруди - гаражі та надано відповідне доручення з цього приводу.
Разом із тим, матеріалами справи встановлено, що гараж позивача, вказаний у пункті 11 оскаржуваного рішення не є тимчасовою спорудою, а результатом капітального будівництва. Право власності на вказаний об'єкт нерухомості позивача було оформлене та зареєстроване у встановленому порядку.
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для демонтажу вказаного гаражу саме в порядку, передбаченому для демонтажу тимчасових споруд.
Проте, судом враховано, що позивачем вищевказане рішення оскаржується в повному обсязі, в той час, як стосується воно позивача лише в частині пункту 11, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в частині прийнятого рішення відносно гаража позивача.
В іншій частині вказане рішення від 27 лютого 2019 року №064-1036 скасуванню не підлягає, оскільки стосується інших об'єктів та прав позивача не порушує.
Враховуючи виявлені порушення відповідачів, наявні у справі докази та встановлені обставини, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення частково.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 листопада 2019 року Департамент звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 розміщено значну кількість як металевих, так і капітальних гаражів. У договорі купівлі-продажу від 24 січня 1997 року та Зведеному акті, на які посилається суд апеляційної інстанції, не міститься жодних ідентифікуючих ознак, якого саме гаража стосуються зазначені документи. Оскільки гараж безномерний, без ідентифікуючих ознак та не містить присвоєної адреси в порядку визначеному рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394.
До того ж звертає увагу на те, що Зведений акт в розділі Технічний опис та оцінка господарсько-побутових будівель містить зазначену площу основи приміщення - 21 кв. м, тоді як в договорі купівлі-продажу зазначена площа - 18,8 кв. м.
Отже, на думку скаржника не вбачається можливим встановити на місцевості точне місцерозташування споруди, належної позивачеві. Не встановлено, що оспорювані акти стосуються споруди позивача..
Судами не досліджено чи є спірний об'єкт нерухомим майном, не з'ясовано на якій підставі позивач користується земельною ділянкою під спірним приміщенням, оскільки чинних правовстановлюючих документів на ділянку не було надано позивачем.
У зв'язку з невиконанням вимог припису, відсутністю дозвільної документації в Департаменті, було прийнято рішення про демонтаж спірної тимчасової споруди.
Крім того, посилається на те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надавалися, договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою не укладався, поштова адреса об'єкту не присвоювалася.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В.. судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 06 листопада 2019 року відкрив касаційне провадження.
У зв'язку з відпусткою судді ОСОБА_2 на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року № 2513/0/78-20 за допомогою автоматизованої системи здійснено заміну судді Стеценка С.Г. та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя Тацій Л.В.. судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24.01.1997 між ОСОБА_1 як покупцем, та ОСОБА_3 , як продавцем, укладено договір купівлі-продажу гаража, за умовами якого ОСОБА_1 придбав гараж шлакоблочний, загальною площею 18,8 кв. м, який розташований у дворі будинку АДРЕСА_2 .
Право власності позивача на гараж, розташований у дворі дому № АДРЕСА_2 підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 24 січня 1997 року, зареєстрованим як об'єкт нерухомого майна у Бюро технічної інвентаризації міста Києва 13 лютого 1997 року за № 55/18448.
22 лютого 2019 року інспектором комунального підприємства «Київблагоустрій» складено припис № 1907340, яким встановлено порушення власником тимчасової споруди пункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: АДРЕСА_1, запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди, в разі відсутності документації демонтувати тимчасову споруду (павільйон) власними силами та відновити благоустрій.
У приписі міститься застереження, що у разі його невиконання будуть вжиті заходи згідно з чинним законодавством.
Вказаний припис наклеєно на фронтальній частині гаража представником комунального підприємства «Київблагоустрій» та надано суду фотороздруківку.
Згідно з картографічною інформацією, наявною в матеріалах справи, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 фактично мають спільний двір.
Оскаржуваний припис позивач виявив приклеєним на двері гаражу, який саме оформлений ним на праві власності за адресою у дворі будинку АДРЕСА_2 , при цьому, відповідач вказав місцезнаходження цього гаражу по АДРЕСА_1 .
Отже, суди встановили, що в цій справі мова йде про один і той самий гараж, який фактично розміщений у дворі між будинком АДРЕСА_2 та будинком АДРЕСА_1 .
За дорученням Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) прийнято рішення про вжиття заходів з демонтажу тимчасових споруд самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, гаражу по АДРЕСА_1.
Вважаючи зазначений припис та доручення неправомірними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України від 15.01.1999 №401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України від 06.09.2005 року № 2807-ІV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-ІV), норми якого також спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Частиною першою статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Відповідно до частин першої, третьої статті 34, пункту 2 частини першої статті 10, частини першої статті 40 Закону № 2807-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Затвердження правил благоустрою територій населених пунктів належить до повноважень сільських, селищних і міських рад.
Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, якими визначено правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста Києва, та які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (далі - Правила).
Відповідно до п. 13.1.1 Правил розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
За приписами пункту 13.2.3. Правил благоустрою міста Києва самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
Відповідно до пункту 20.2.11 Правил у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.
Згідно з п. 20.2.1 Правил якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.
Одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності).
Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
Отже, винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.
Згідно з підпунктом 13.2.3 пункту 13.2 розділу ХІІІ Правил самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
У разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж у строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у пп. 13.3.3 п. 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди (далі - ТС) торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
Таким чином, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) ТС, у тому числі ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, уповноважені особи Департаменту, структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу ТС.
Якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення) ТС не здійснили демонтаж в строки, зазначені у приписі, Департамент, районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної ТС.
При цьому, у розділі 1 Правил зазначило, що тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
Суди встановили, що право власності позивача на капітальний шлакоблочний гараж, розташований у дворі дому № АДРЕСА_2 підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 24 січня 1997 року, зареєстрованим як об'єкт нерухомого майна у Бюро технічної інвентаризації міста Києва 13 лютого 1997 року за №55/18448.
На підтвердження того, що цей гараж, розташований за вказаною вище адресою, є капітальною спорудою, а не тимчасовою, позивачем надано Зведений акт споруд, виготовлений станом на 17.12.1996. Згідно з технічним описом господарсько-побутових споруд вказана така назва будівлі: гараж, загальна площа нежитлової господарської будівлі складає 18,8 кв. м, фундамент - бетон, стіни - шлакоблок.
Таким чином, гараж є капітальною спорудою, а не тимчасовою, як стверджують відповідачі, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, з яких вбачається, що будівля має бетонний фундамент.
У свою чергу, відповідачами не надано жодних належним та допустимих доказів, що гараж позивача не є капітальною спорудою.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином проаналізували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідили докази у справі, повно та всебічно з'ясували обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про протиправність спірних припису, виданого інспектором, рішення Департаменту у частині пункту 11 та часткове скасування доручення Департаменту щодо гаражу позивача.
В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець