17 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 640/13087/19
адміністративне провадження № К/9901/28329/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 640/13087/19 за адміністративним позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
У липні 2019 року Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації (далі - позивач, ВІТІ ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі ВІТІ 77 248,36 грн витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та залишено без розгляду позовну заяву Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військового інституту телекомунікацій та інформатизації на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом визначеним вказаною ухвалою.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року отримано скаржником - 13 листопада 2020 року.
01 грудня 2020 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків шляхом, визначеним зазначеною ухвалою Верховного Суду.
Так, касаційну скаргу було залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та зобов'язано надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням причин пропуску такого строку та надання відповідних доказів на підтвердження їх поважності.
Однак скаржником не виконано вказані вимоги ухвали Верховного Суду від 18 листопада 2020 року. Доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме: конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв'язку, довідки відділення поштового зв'язку тощо на підтвердження отримання копії оскаржуваного судового рішення скаржником не надано як і самого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 826/13606/16, від 26 червня 2018 року у справі № 473/653/17 відповідно до яких судом касаційної інстанції надавалася оцінка критеріям визначення поважності причин пропуску при розгляді клопотань про поновлення строку на звернення до суду.
Водночас, суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічний застосовано Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнавання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та підстави для поновлення такого строку.
Станом на 17 грудня 2020 року інших документів на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18 листопада 2020 року не надходило.
Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху не виконано.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, відсутність відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України за наслідками розгляду заяви скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави пропуску Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 640/13087/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військового інституту телекомунікацій та інформатизації на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 640/13087/19 за адміністративним позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов