Іменем України
14 грудня 2020 року
м. Київ
справа №810/2588/17
адміністративне провадження №К/9901/1817/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Дашутіна І.В.,
секретар судового засідання - Кривда В.І.,
представники: позивача - Гладун А.І., відповідача - Капустіна А.А., Леошко Д.Д.,
розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 (суддя Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 (головуючий суддя Парінов А.Б., судді Степанюк А.Г., Ключкович В.Ю.),
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» (далі - ТОВ «Укртунельбуд», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (далі - Вишгородська ОДПІ, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.10.2016 №0000162201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 6' 787' 261,00 грн, в тому числі основний платіж - 4' 524' 836,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 2' 262' 425,00 грн.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «Укртунельбуд» посилалося на те, що висновки контролюючого органу, викладені в акті від 15.09.2016 №1493/10-08-14-01/30920263 за результатами проведеної планової виїзної перевірки, є безпідставними, оскільки господарські операції із контрагентами Товариства мали реальний характер та були спрямовані на досягнення господарського результату, що підтверджується належним чином оформленими первинними та іншими документами бухгалтерського і податкового обліку. Позивач також зазначив, що не повинен нести відповідальність внаслідок девіантної податкової поведінки (поведінки, яка спрямована на ухилення від сплати податків) своїх контрагентів.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 20.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.10.2016 №0000162201.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, містять всі обов'язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам. У свою чергу, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів юридичну дефектність чи не відповідність вимогам чинного законодавства первинної документації, на підставі якої були сформовані дані податкового обліку Товариства.
Надаючи оцінку доводам контролюючого органу на підтвердження позиції про безтоварний характер господарських операцій між позивачем та його постачальниками, як-то: відсутність сертифікатів чи свідоцтва про визнання відповідності на придбаний товар, відсутність товарно-транспортних накладних на транспортування товару, - суди зазначили, що відповідачем не доведено, що для продукції чи робіт, які були предметом господарських відносин з постачальниками, запроваджено технічний регламент, який унормовує процедуру підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері, а також не надано доказів наявності угоди сторін договорів поставки щодо сертифікації продукції на добровільних засадах; Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2565), не встановлюють правил податкового обліку, а тому документи, оформлення яких обумовлено в зазначених Правилах, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання - продажу товарно-матеріальних цінностей. Суди визнали безпідставним посилання відповідача на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 09.11.2018 у кримінальній справі №753/16839/18, як на підтвердження фіктивності операцій позивача з ТОВ «Енталь Доміно» та ТОВ «Корадо плюс». Застосувавши норму частини шостої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вказали, що цей вирок ухвалений щодо посадових осіб контрагентів, а не позивача, до того ж після проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Відхиляючи посилання ГУ ДПС на кримінальні провадження, в яких встановлені обставини, що характеризують ТОВ «Марголок» та ТОВ «Інтербілд Комюніті» як фіктивні підприємства, суди зазначили, що такі провадження закриті, а особи, підозрювані у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, звільнені від кримінальної відповідальності.
ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019, у якій заявляє вимоги про скасування вказаних судових рішень та ухвалення нового - про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки обставинам, які наведені у акті перевірки щодо фіктивності операцій з придбання позивачем товарів, робіт та послуг у ТОВ «Марголак», ТОВ «Активінвест Груп», ТОВ «Аргадон», ТОВ «Дженерал Проджектс», ТОВ «Софіятрансплюс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Спецторг-Інвест», ТОВ «Гідравлік Лайн», ТОВ «Тотус-С», ТОВ «МБУ-1», ТОВ «Київпідзембуд», ТОВ «Ека Строй Компані», ТОВ «Енталь Доміно», ТОВ «Корадо Плюс», ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Київ Бетон Сервіс», ТОВ «Кий-Мет», ТОВ «Кримгазресурс», ТОВ «Перес», ТОВ «Прогресс-Ск», ТОВ «Строй-Ка», ТОВ «Бром Форс», ТОВ «Юніфай Трекінг», ТОВ «Інтербілд Комюніті», ТОВ «КСЕНОС ЛТД»; неправильно встановили обставини у справі та неправильно застосували норми матеріального права, внаслідок чого спір у справі вирішено неправильно.
Право на подання відзиву на касаційну скаргу позивач не реалізував.
У зв'язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби України (далі - ДПС) та реорганізації деяких територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представники відповідача підтримали вимоги касаційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Вишгородська ОДПІ провела документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Укртунельбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт від 15.09.2016 №1493/10-08-14-01/30920263 (далі - акт перевірки).
У акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1. статті 187, пункту 188.1. статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі -ПК), що призвело до заниження податкових зобов'язань із ПДВ за період з лютого 2013 року по березень 2016 року на загальну суму 5' 051' 300,00 грн внаслідок неправомірного формування податкового кредиту ПДВ на такі суми і за такими операціями:
21' 767,00 грн (у листопаді 2015 року) за операціями з придбання у ТОВ «Бром Форс» на підставі договору від 11.11.2015 № 54/11 товару (будівельні матеріали);
1' 223' 512,66 грн (у грудні 2015 року) за операціями з придбання у ТОВ «Юніфай Трекінг» на підставі договору від 14.05.2015 №01А/15 товару (обладнання);
832,07 грн (у травні 2015 року) за операціями з придбання у ТОВ «КСЕНОС ЛТД» товару (кабель);
53' 692,00 грн (у лютому, березні 2013 року) за операціями з придбання у ТОВ «Марголак» на підставі договору від 01.11.2012 №26/12 товару (будівельні матеріали);
17' 547,00 грн (у вересні 2014 року) за операціями з придбання у ТОВ «Активінвест Груп» на підставі договору від 28.08.2014 №27 підрядних робіт;
167' 032,00 грн (у серпні, вересні 2013 року) за операціями з придбання у ТОВ «Аргадон» на підставі договору від 30.07.2013 №30 послуг щодо використання механізмів і автотранспорту;
720' 064,8 грн (у серпні, вересні 2014 року) за операціями з придбання у ТОВ «Дженерал Проджектс» на підставі договору від 01.09.2014 №2-14 товару (обладнання);
15' 505,99 грн (у листопаді 2013 року, листопаді, грудні 2014 року, лютому, березні, квітні, листопаді, грудні 2015 року, лютому 2016 року) за операціями з придбання у ТОВ «Софіятрансплюс» на підставі договору від 28.01.2015 № 01/15-28 товару (будівельні матеріали);
42' 341,00 грн (у травні 2014 року) за операціями з придбання у ТОВ «Регіон Прайс» на підставі договору від 23.04.2014 №23-2014 підрядних робіт;
1042,00 грн (у січні 2014 року) за операціями з придбання у ТОВ «Спецторг-Інвест» на підставі договору від 23.04.2014 №23-2014 послуг зі зварки стикової;
1324,00 грн (у лютому, квітні 2013 року) за операціями з придбання у ТОВ «Гідравлік Лайн» послуг зі зварки стикової;
198' 496,00 грн (у липні, серпні, жовтні, листопаді 2014 року, серпні, листопаді, грудні 2015 року) за операціями з придбання у ТОВ «Тотус-С» товарів;
708' 547,00 грн (у березні-червні, грудні 2013 року, лютому, серпні, жовтні 2014 року, лютому, листопаді, грудні 2015 року) за операціями з придбання у ТОВ «МБУ-1» на підставі договору від 12.04.2011 №2 товару;
157' 332,00 грн (у квітні, травні, листопаді 2013 року, січні, березні, квітні, травні, червні, жовтні 2014 року) за операціями з придбання у ТОВ «Київпідзембуд» на підставі договору від 03.03.2014 № 03/03-14 будівельно-монтажних робіт;
156' 121,70 грн за операціями з придбання у ТОВ «Ека Строй Компані» на підставі договору від 19.02.2014 № 0202/14 будівельно-монтажних робіт;
95' 871,20 грн за операціями з придбання у ТОВ «Енталь Доміно» на підставі договору від 05.06.2013 № 5/06 товару та на підставі договору від 10.06.2013№ 10/06 послуг;
199' 131,74 грн за операціями з придбання у ТОВ «Корадо Плюс» на підставі договору від 14.05.2013 № 4/13-05 підрядних робіт, а також на підставі договору від 22.05.2013 №28-05 товару (будівельні матеріали);
637' 324,00 грн за операціями з придбання у ТОВ «Теслабуд» на підставі договору від 08.10.2014 № 08-10/2014 товару (будівельні матеріали), на підставі договорів від 02.12.2014 № 02-12/2014, від 14.11.2014 № 14-11/2014 підрядних робіт, підрядних робіт, а також на підставі договору від 22.05.2013 № 28-05 товару (будівельні матеріали);
248' 608,00 грн (у жовтні, листопаді 2015 року) за операціями з придбання у ТОВ «Інтербілд Комюніті» на підставі договору від 27.10.2015 № 81-15 товару (будівельні матеріали) та на підставі договору від 02.11.2015 №96-15 підрядних робіт;
58' 874,00 грн (у липні, жовтні 2014 року) за операціями з придбання у ТОВ «Київ Бетон Сервіс» товарів та послуг;
334' 115,00 грн (у березні, листопаді 2014 року, січні-березні 2016 року) за операціями з придбання у ТОВ «Кий-Мет» товарів та послуг;
20' 000,00 грн (у лютому 2014 року) за операціями з придбання у ТОВ «Кримгазресурс» на підставі договору від 28.01.2014 № 01-1 товару;
31' 633,00 грн (у січні 2016 року) за операціями з придбання у ТОВ «Вінницький завод «Будмаш» товару;
26' 569,00 грн (у вересні, жовтні 2013 року, лютому-липні, вересні, грудні 2014 року) за операціями з придбання у ТОВ «Перес» підрядних робіт;
10' 361,00 грн (у вересні 2013 року) за операціями з придбання у ТОВ «Прогресс-Ск» на підставі договору від 26.08.2013 № 68-П товару (бетон, залізобетонні вироби і конструкції);
354' 782,00 грн (у вересні, жовтні, грудні 2013 року) за операціями з придбання у ТОВ «Строй-Ка» на підставі договору від 23.08.2013 №17/08 підрядних робіт.
Заперечуючи право позивача на податковий кредит за вищевказаними операціями з придбання товарів (послуг), контролюючий орган вказував на те, що вони не мали реального навантаження (були безтоварними). На підтвердження своєї позиції відповідач посилався на те, що під час перевірки ТОВ «Укртунельбуд» не надало первинні документи, які б стосувалися виконаних зобов'язань за правочинами із цими контрагентами, зокрема: товарно-транспортні накладні (ТОВ «Бром Форс», ТОВ «Юніфай Трекінг», ТОВ «КСЕНОС ЛТД», ТОВ «Марголак», ТОВ «Дженерал Проджектс», ТОВ «Спецторг-Інвест», ТОВ «Гідравлік Лайн», ТОВ «Тотус-С», ТОВ «Ека Строй Компані, ТОВ «Енталь Доміно», ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Інтербілд Комюніті», ТОВ «Київ Бетон Сервіс», ТОВ «Кримгазресурс», ТОВ «Вінницький завод «Будмаш», ТОВ «Прогресс-Ск»), проектно-кошторисну документацію на будівельні роботи (ТОВ «Активінвест Груп», ТОВ «Софіятрансплюс», «Регіон Прайс», ТОВ «МБУ-1», ТОВ «Київпідзембуд», ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Інтербілд Комюніті», ТОВ «Київ Бетон Сервіс», ТОВ «Перес»), сертифікати чи свідоцтва про визнання відповідності на придбаний товар (ТОВ «Бром Форс», ТОВ «Юніфай Трекінг», ТОВ «КСЕНОС ЛТД», ТОВ «Ека Строй Компані», ТОВ «Кий-Мет», ТОВ «Вінницький завод «Будмаш»), рахунки-фактури (ТОВ «Гідравлік Лайн», ТОВ «Кий-Мет», ТОВ «Вінницький завод «Будмаш»), договори поставки (ТОВ «КСЕНОС ЛТД», ТОВ «Гідравлік Лайн», ТОВ «Тотус-С», ТОВ «Вінницький завод «Будмаш», ТОВ «Перес», ТОВ «Київ Бетон Сервіс»). Операції позивача з ТОВ «Аргадон» щодо придбання послуг з використання автотранспорту та механізмів відповідач теж оцінив як безтоварні з огляду на відсутність підтверджуючих документів щодо використання в роботі автомобілів, які б засвідчували конкретний автотранспорт та механізми, використані в роботі; а також акта передачі із зазначенням технічного стану автотранспорту та механізмів.
Також на підтвердження доводів про безтоварний характер операцій позивача з ТОВ «Бром Форс», ТОВ «Корадо Плюс», ТОВ «Енталь Доміно» та ТОВ «Інтербілд Комюніті» відповідач посилався на інформацію щодо таких кримінальних проваджень:
від 08.12.2015 №12015000000000630 (порушене за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі -КК)), досудовим розслідуванням у якому встановлено обставини щодо реєстрації (перереєстрації) ТОВ «Бром Форс», ТОВ «Інтербілд Комюніті» на осіб, які завідомо не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність з використанням цих товариств;
від 15.02.2013 № НОМЕР_1 (порушене за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частинами першою та третьою статті 212 КК), досудовим розслідуванням у якому встановлено обставини щодо фіктивності ТОВ «Корадо Плюс» та ТОВ «Енталь Доміно».
На підставі висновків акта перевірки від 15.09.2016 №1493/10-08-14-01/30920263 Вишгородською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2016 №0000162201, з приводу правомірності якого виник спір.
Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних операцій; далі - так само). Згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
За змістом цієї норми обов'язковими для первинного документу є такі ознаки: має містити відомості про господарську операцію; підтверджує (фіксує) факт операції.
У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.
За змістом підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.3 статті198 ПК).
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом з підстав декларування платником податків даних податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.
За результатами оцінки документів, виписаних на господарські операції позивача з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Бром Форс», ТОВ «Юніфай Трекінг», ТОВ «Марголак», ТОВ «Активінвест Груп», ТОВ «Аргадон», ТОВ «Дженерал Проджектс», ТОВ «Софіятрансплюс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Спецторг-Інвест», ТОВ «Гідравлік Лайн», ТОВ «Тотус-С», ТОВ «МБУ-1», ТОВ «Київпідзембуд», ТОВ «Ека Строй Компані», ТОВ «Енталь Доміно», ТОВ «Корадо Плюс», ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Інтербілд Комюніті», ТОВ «Київ Бетон Сервіс», ТОВ «Кий-Мет», ТОВ «Кримгазресурс», ПАТ «Вінницький Завод «Будмаш», ТОВ «Перес», ТОВ «Прогресс-Ск», ТОВ «Строй-Ка», суди попередніх інстанцій встановили, що ці операції відбулися та підтверджуються належним чином складеними первинними документами.
Водночас, до справи приєднано службову записку начальника управління аудиту ГУ ДФС у Київській області від 14.05.2019 № 2103/10-36-14-13 з розрахунком сум донарахованих Товариству грошових зобов'язань відповідно до акта перевірки від 15.09.2016 №1493/10-08-14-01/30920263 (сум основного платежу та штрафних санкцій) в розрізі контрагентів (т.7, а.с. 235), згідно з якою:
ТОВ «Бром Форс» - основний платіж в сумі 21' 767,00 грн, штрафні санкції в сумі 10' 883,50 грн;
ТОВ «Юніфай Трекінг» - основний платіж в сумі 1' 223' 513,00 грн, штрафні санкції в сумі 611' 756,50 грн;
ТОВ «КСЕНОС ЛТД» - основний платіж в сумі 832,00 грн, штрафні санкції в сумі 416,00 грн;
ТОВ «Активінвест Груп» - основний платіж в сумі 17' 547,00 грн, штрафні санкції в сумі 8773,50 грн;
ТОВ «Аргадон» - основний платіж в сумі 67'478,00 грн, штрафні санкції в сумі 33' 739,00 грн;
ТОВ «Дженерал Проджектс» - основний платіж в сумі 720' 065,00 грн, штрафні санкції в сумі 360' 032,50 грн;
ТОВ «Софіятрансплюс» - основний платіж в сумі 15' 505,00 грн, штрафні санкції в сумі 7752,5 грн;
ТОВ «Регіон Прайс» - основний платіж в сумі 42' 341,00 грн, штрафні санкції в сумі 21' 170,50 грн;
ТОВ «Спецторг-Інвест» - основний платіж в сумі 1042,00 грн, штрафні санкції в сумі 521,00 грн;
ТОВ «Тотус-С» - основний платіж в сумі 198' 496,00 грн, штрафні санкції в сумі 99' 248,00 грн;
ТОВ «МБУ-1» - основний платіж в сумі 339' 252,00 грн, штрафні санкції в сумі 169' 626,00 грн;
ТОВ «Київпідзембуд» - основний платіж в сумі 154' 732,00 грн, штрафні санкції в сумі 77' 366,00 грн;
ТОВ «Теслабуд» - основний платіж в сумі 637' 324,00 грн, штрафні санкції в сумі 318' 662,00 грн;
ТОВ «Інтербілд Комюніті» - основний платіж в сумі 248' 608,00 грн, штрафні санкції в сумі 124' 304,00 грн;
ТОВ «Київ Бетон Сервіс» - основний платіж в сумі 58' 874,00 грн, штрафні санкції в сумі 29' 437,00 грн;
ТОВ «Кий-Мет» - основний платіж в сумі 334' 115,00 грн, штрафні санкції в сумі 167' 057,50 грн;
ТОВ «Кримгазресурс» - основний платіж в сумі 20' 000,00 грн, штрафні санкції в сумі 10' 000,00 грн;
ТОВ «Вінницький завод «Будмаш» - основний платіж в сумі 31' 633,00 грн, штрафні санкції в сумі 15' 816,5 грн;
ТОВ «Перес» - основний платіж в сумі 26' 569,00 грн, штрафні санкції в сумі 13' 284,50 грн;
ТОВ «Прогресс-Ск» - основний платіж в сумі 10' 361,00 грн, штрафні санкції в сумі 5180,50 грн;
ТОВ «Строй-Ка» - основний платіж в сумі 354' 782,00 грн, штрафні санкції в сумі 177' 391,00 грн.
Загальна сума здійснених донарахувань за вищезазначеним розрахунком відповідає сумі збільшених грошових зобов'язань за оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 17.10.2016 №0000162201.
Згідно з вищенаведеного розрахунку, актом індивідуальної дії, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, не здійснено донарахування грошових зобов'язань з ПДВ на підставі акта перевірки від 15.09.2016 №1493/10-08-14-01/30920263 щодо формування позивачем податкового кредиту за наслідками операцій з ТОВ «Енталь Доміно», ТОВ «Корадо плюс» та ТОВ «Марголак».
В суді касаційної інстанції представники ГУ ДПС підтвердили ці обставини.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій щодо оцінки господарських операцій позивача з вказаними контрагентами не стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.10.2016 №0000162201, а тому довід ГУ ДПС у касаційній скарзі на те, що судом при вирішенні спору не враховано встановлених в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 10.07.2014 у кримінальній справі №761/18823/14-к (провадження №1-кп/761/735/2014) та у вироці Дарницького районного суду м. Києва від 09.11.2018 у кримінальній справі № 753/16839/18 (провадження № 1-кп/753/1730/18) обставин щодо фіктивності ТОВ «Енталь Доміно», ТОВ «Корадо плюс» та ТОВ «Марголак», відхиляється як помилковий. Обставини, встановлені в зазначених судових рішеннях, не відповідають критерію належного доказу у цій адміністративній справі.
Водночас, як вказує в касаційній скарзі ГУ ДПС, та з'ясовано судом касаційної інстанції згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, судові рішення, внесені до якого, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2018 у кримінальній справі №757/15754/18-к звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, встановленої частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205 КК, на підставі статті 49 КК у зв'язку із закінченням строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито. В цій ухвалі встановлено, що в жовтні 2015 року ОСОБА_1 вчинив пособництво у фіктивному підприємництві у вигляді перереєстрації ТОВ «Інтербілд Комьюніті» з метою прикриття незаконної діяльності шляхом документального оформлення фіктивних господарських операцій, а також незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства на користь суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки, в тому числі й ТОВ «Укртунельбуд».
Відхиляючи доводи контролюючого органу про безтоварність господарських операцій позивача із ТОВ «Інтербілд Комьюніті» з посиланням на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2018 у кримінальній справі №757/15754/18-к, суди попередніх інстанцій не врахували, що звільнення особи від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення щодо фіктивного створення ТОВ «Інтербілд Комьюніті» мало місце з нереабілітуючих підстав.
Нереабілітуючі підстави звільнення від кримінальної відповідальності означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак, через певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається, зокрема внаслідок закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Верховний Суд України в постанові від 01.12.2015 у справі за позовом ТОВ «Пеппермінт» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення викладено правову позицію про те, що статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Цей висновок Верховного Суду України в силу норм частини п'ятої статті 242, підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС підлягає врахуванню судом при застосуванні норм права до подібних правовідносин, оскільки відступу від такої правової позиції Велика Палата Верховного Суду не зробила.
Крім того, як зазначено вище та обґрунтовано зауважено в касаційній скарзі відповідачем, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.07.2018 у справі №757/15754/18-к встановлено не тільки фіктивність ТОВ «Інтербілд Комьюніті», а й обставини щодо створення для ТОВ «Укртунельбуд» підстав для прикриття незаконної діяльності шляхом документального оформлення господарських операцій. а також незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Суди попередніх інстанцій порушили норми частини шостої статті 78, частини п'ятої статті 242 КАС при оцінці доказів щодо операцій позивача з ТОВ «Інтербілд Комюніті», неправильно застосували норми пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК, не врахувавши вище наведений висновок Верховного Суду України, внаслідок чого зробили помилковий висновок, що позивач правомірно збільшив суму податкового кредиту за жовтень, листопад 2015 року на 248' 608,00 грн за податковими накладними, виписаними на постачання товарів і послуг з боку ТОВ «Інтербілд Комюніні» на його адресу.
З огляду на вищезазначене, збільшення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 17.10.2016 №0000162201 грошових зобов'язань з ПДВ на 248' 608,00 грн основного платежу та на 124' 304,00 грн штрафних (фінансових) санкцій за наслідками операцій з ТОВ «Інтербілд Комюніті» є правомірним, а тому позовні вимоги ТОВ «Укртунельбуд» в цій частині задоволенню не підлягають.
Перевіряючи висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за період з лютого 2013 року по березень 2016 року за наслідками господарських операцій з ТОВ «Бром Форс», ТОВ «Юніфай Трекінг», ТОВ «КСЕНОС ЛТД», ТОВ «Активінвест Груп», ТОВ «Аргадон», ТОВ «Дженерал Проджектс», ТОВ «Софіятрансплюс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Спецторг-Інвест», ТОВ «Тотус-С», ТОВ «МБУ-1», ТОВ «Київпідзембуд», ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Київ Бетон Сервіс», ТОВ «Кий-Мет», ТОВ «Кримгазресурс», ТОВ «Вінницький завод «Будмаш», ТОВ «Перес», ТОВ «Прогресс-Ск», ТОВ «Строй-Ка», суд касаційної інстанції виходить з такого.
Застосовуючи встановлені Податковим кодексом України правила оподаткування при оцінці господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, суди попередніх інстанцій встановили їх реальність та підтвердження наданими Товариством документами (видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними, актами приймання-виконання робіт, довідками про виконані роботи (послуги) та довідками про вартість виконаних робіт, рахунками-фактури, паспортами та специфікаціями на поставлений товар, кошторисними розрахунками вартості об'єкту; відомостями трудомісткості та заробітної плати; локальними кошторисами, підписаними уповноваженими представниками позивача та вказаних вище контрагентів; платіжними дорученнями, банківськими виписками щодо оплати обумовлених договорами товару та виконаних робіт), які містять всі обов'язкові реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам, а також відображають економічний зміст вказаних операцій та можливість використання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності.
ГУ ДПС, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти придбання позивачем товарів і послуг у цих контрагентів, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в наданих позивачем документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у ТОВ «Укртунельбуд» є проектно-кошторисна документація на будівельні роботи, послуги з виконання яких Товариство придбало у ТОВ «Активінвест Груп», ТОВ «Софіятрансплюс», «Регіон Прайс», ТОВ «МБУ-1», ТОВ «Київпідзембуд», ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Київ Бетон Сервіс», ТОВ «Перес», яка включає документи технічного та інженерного змісту в обумовленому обсягом і характером робіт обсязі. У цьому контексті судами враховано, що ненадання позивачем під час проведення перевірки проектно-кошторисної документації зумовлено тим, що посадовими особами контролюючого органу не було конкретизовано, яка саме частина вказаної документації необхідна для проведення контрольного заходу.
Водночас, відхиляючи доводи ГУ ДПС на обґрунтування безтоварного характеру операцій з постачання товарів про не надання ТОВ «Укртунельбуд» певних документів (сертифікатів чи свідоцтва про визнання відповідності на придбаний товар, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур), суди зазначили, що відсутність цих документів не є беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій. Посилаючись на висновок Верховного Суду в постанові від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, суд першої інстанції відхилив довід відповідача про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних як свідчення того, що товар не придбавався, вказавши, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а тому документи, передбачені цими Правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Однак, суд першої інстанції не звернув увагу, що висновок Верховного Суду в зазначеній постанові стосується оцінки доказів судами попередніх інстанцій у справі, в яких ухвалена ця постанова. Правила оцінки доказів в адміністративному судочинстві встановлені статтею 90 КАС, зокрема, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд першої інстанції послався на висновок Верховного Суду в постанові від 06.02.2018 щодо оцінки товарно-транспортних накладних як доказу у справі, не звернувши увагу, що в цій постанові також зазначено, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Тобто, лише у випадку можливості ідентифікувати на підставі оцінки наявних первинних документів фактичне здійснення договірних зобов'язань за господарськими операціями висновок про те, що відсутність окремих з них (документів) не підтверджує безтоварного характеру таких операцій, є обґрунтованим.
Відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 03.06.2019 N413) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Товарно-транспортна накладна може бути належним доказом у справі, в якій предмет доказування становлять обставини щодо придбання (постачання) товарів.
Згідно з частиною другою статті 74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За відсутності законодавчого визначення кола засобів доказування обставин щодо здійснення господарської операції з придбання товару (послуги) обмеження доказів, на підставі яких може бути встановлено факт господарської операції, первинними документами бухгалтерського обліку не відповідає нормам частини першої статті 73 та частини другої статті 74 КАС.
Однак, незважаючи на не відповідність висновку суду першої інстанції цим нормам процесуального права в частині оцінки товарно-транспортної накладної в контексті доказу в адміністративному судочинстві, оцінка судом першої інстанції, як і судом апеляційної інстанції, доказів у справі зроблена з дотриманням правил оцінки доказів, визначених статтею 90 КАС, зокрема правила оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу, а також з дотриманням норми частини другої статті 77 КАС щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дію (бездіяльність) у справі, в якій оскаржується рішення, дія (бездіяльність).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про право позивача на податковий кредит за операціями з придбання товарів та послуг у ТОВ «Бром Форс», ТОВ «Юніфай Трекінг», ТОВ «КСЕНОС ЛТД», ТОВ «Активінвест Груп», ТОВ «Аргадон», ТОВ «Дженерал Проджектс», ТОВ «Софіятрансплюс», ТОВ «Регіон Прайс», ТОВ «Спецторг-Інвест», ТОВ «Тотус-С», ТОВ «МБУ-1», ТОВ «Київпідзембуд», ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Київ Бетон Сервіс», ТОВ «Кий-Мет», ТОВ «Кримгазресурс», ТОВ «Вінницький завод «Будмаш», ТОВ «Перес», ТОВ «Прогресс-Ск», ТОВ «Строй-Ка».
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2016 №0000162201 в частині збільшення грошових зобов'язань з ПДВ в загальній сумі 372' 912,00 грн, в тому числі основний платіж - 248' 608,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 124' 304,00 грн, цим критеріям судового рішення не відповідають, підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині позову нового рішення про відмову в його задоволенні. В іншій частині судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є обґрунтованими та законними.
За правилом частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
08.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для відшкодування судових витрат особі, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, є задоволення позову судом.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 цього Кодексу).
За подання позову позивач сплатив судовий збір у сумі 101' 808,92 грн, що відповідає розміру судового збору, передбаченого Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою.
Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати підлягають частковому відшкодуванню, а саме в розмірі 96' 219,62 грн.
Керуючись статтями 52, 139, 250, 341, 344, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2016 №0000162201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 372' 912,00 грн, в тому числі основний платіж - 248' 608,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 124' 304,00 грн, скасувати.
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2016 №0000162201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 372' 912,00 грн, в тому числі основний платіж - 248' 608,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 124' 304,00 грн, відмовити.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртунельбуд» понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 96' 219,62 грн (дев'яносто шість тисяч двісті дев'ятнадцять грн 62 коп.).
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
І.В. Дашутін ,
Судді Верховного Суду