17 грудня 2020 року
м. Київ
справа №826/18458/13-а
адміністративне провадження №К/9901/43136/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року (судді: Шелест С.Б. (головуючий), Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі №826/18458/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус-Україна» до Київської міської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби в м. Києві про визнання неправомірним рішення та стягнення надмірно сплачених коштів,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус-Україна» (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання неправомірним рішення Київської міської митниці ДФС про відсутність правових підстав для повернення позивачу коштів із Державного бюджету України, викладеного у листі від 07.05.2013 №14/2-11/5946, стягнення із Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених сум митних платежів у розмірі 12066156,79 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що є рішення судів в адміністративних справах, які набрали законної сили та якими рішення про коригування митної вартості були скасовані, відповідно Київська міська митниця ДФС зобов'язана повернути зайво сплачені митні платежі позивачу, які сформувалися у зв'язку з корегуванням митної вартості товарів. Таким чином відмова відповідача у повернені Товариству надміру сплачених грошових коштів є протиправною, оскільки Товариством виконані усі вимоги, що передбачені чинним законодавством з метою повернення таких коштів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2016 позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправною відмову Київської міської митниці ДФС у поверненні позивачу із Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, яка викладена у листі від 07.05.2013 №14/2-11/5946; зобов'язано Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів ТОВ «Штраус-Україна» та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надмірна сплата митних платежів відбулась внаслідок прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товару, а оскільки такі рішення в подальшому були визнані протиправними та скасовані рішеннями суду, тому відмова Київської міської митниці ДФС у підготовці та наданні до органу Державного казначейства України висновку про повернення суми надміру сплачених митних платежів, оформлена листом від 07.05.2013 №14/2-11/5946, є протиправною, а належним захистом порушеного права є зобов'язання митного органу підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами до органу казначейства.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позовних вимог товариства.
Визнано протиправною відмову Київської міської митниці у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Штраус-Україна» із Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у сумі 6 506 209,39 грн. Зобов'язано Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Штраус-Україна» надмірно сплачених митних платежів у сумі 6 506 209,39 грн та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суд апеляційної інстанції фактично погодився з висновками суду першої інстанції про протиправність відмови контролюючого органу у поверненні позивачу надміру сплачених коштів, в частині, що стосується скасованих у судовому порядку рішень про визначення митної вартості товарів (судові рішення у справах №2а-6047/11/2670, №2а-6049/11/2670 та №2а-15723/11/2670) на загальну суму 6 506 209,39 грн. Проте сума 296 861,89 грн не є надмірно сплаченою в розумінні митного законодавства, оскільки митна вартість згідно МВД №100190000/2011/198481 від 18.11.2011 та №100190000/2011/198738 від 22.11.2011 визначена декларантом самостійно, а митний орган не приймав рішення про визначення митної вартості товарів за цими деклараціями і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, а тому немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам Митного кодексу України, а відтак і немає підстав визнавати вищевказані сплачені позивачем суми митних платежів надміру сплаченими.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що Товариством у прохальній частині позовної заяви помилково було зазначено про стягнення надмірно сплачених платежів у сумі 12 066 156,79 грн, тоді як ціна позову становила 6 803 071,28 грн. Суд першої інстанції також припустився помилки, зазначивши суму 12 066 156,79 грн у мотивувальній частині постанови, замість 6 803 071,28 грн. При цьому, задовольняючи позов суд першої інстанції у резолютивній частині не вказав суму надмірно сплачених платежів, що є порушенням норм права та призводить до неефективного судового захисту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати як постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року так і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до митного органу із заявами №127 від 12.04.2013, №128 від 12.04.2013, №129 від 12.04.2013, №130 від 12.04.2013, №143 від 16.04.2013 та №191 від 24.04.2013 про повернення надмірно сплачених сум та інших платежів.
Вказані заяви подані з посиланням на судові рішення у справах №2а-6047/11/2670, №2а-6049/11/2670 та №2а-15723/11/2670, які набрали законної сили та відповідно до яких, визнано недійсними рішення про визнання митної вартості товару митним органом, а також зобов'язано митний орган визначити митну вартість товарів за ціною договору за іншими митними деклараціями, що подані товариством.
Листом від 07.05.2013 №14/2-11/5946 контролюючим органом відмовлено декларанту у поверненні надмірно сплачених сум із посиланням, зокрема на те, що судами скасовані рішення митниці про визначення митної вартості товарів, які видавалися щодо певних митних декларацій, тоді як в інших випадках митна вартість товарів визначалася, декларантом, а митницею не приймалися рішення про визначення митної вартості товару.
Судами встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2011 у справі №2а-6047/11/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012, визнано неправомірними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України №100130004/1/00116 від 21.01.2011 та №100130004/1/00202 від 31.01.2011; визнано неправомірними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів №100000006/2011/410091/1 від 21.01.2011 та №100000006/2011/410165/1 від 31.01.2011; зобов'язано Київську регіональну митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які були імпортовані позивачем на підставі відповідних декларацій.
Загальна сума мита, надмірно сплаченого позивачем на підставі рішення №100000006/2011/410091/1 від 21.01.2011, яке скасовано судовим рішення у справі №2а-6047/11/2670, становить 194 256,55 грн, а загальна сума ПДВ, надмірно сплаченого позивачем через наявність вказаного рішення становить 815 876,59 грн (заява №127); загальна сума мита, надмірно сплаченого позивачем на підставі рішення №100000006/2011/410165/1 від 31.01.2011, становить 370 578,07 грн., а загальна сума ПДВ, надмірно сплаченого позивачем через наявність вказаного рішення становить 1 556 428,06 грн.(заява №128).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2011 у справі №2а-6049/11/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013, визнано протиправними і скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України від 19.01.2011 №100130004/1/00115, від 21.01.2011 №100130004/1/00117, від 31.01.2011 №100130004/1/00201, від 04.02.2011 №100130004/1/00250; визнано протиправними і скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 19.01.2011 №100000006/2011/410083/1, від 21.01.2011 №100000006/2011/410090/2, від 31.01.2011 №100000006/2011/410164/1, від 04.02.2011 №100000006/2011/410231/1; зобов'язано Київську регіональну митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які були імпортовані ТОВ «Штраус Україна» на підставі відповідних декларацій.
Загальна сума митних платежів, надмірно сплачених позивачем на підставі рішення №100000006/2011/410083/1 від 19.01.2011, яке скасовано судовим рішенням у справі №2а-6049/11/2670, становить 863 228,33 грн (заява №191).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2011 у справі №2а-15723/11/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2012, визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України №100190000/1/10608 від 22.07.2011, №100190000/1/10621 від 25.07.2011, №100190000/1/10622 від 25.07.2011; визнано протиправними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів №100000006/2011/412132/1 від 22.07.2011, №100000006/2011/412138 від 22.07.2011, №100000006/2011/412139 від 22.07.2011; зобов'язано Київську регіональну митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які були імпортовані позивачем на підставі відповідних декларацій.
Загальна сума мита, надмірно сплаченого позивачем на підставі рішення №100000006/2011/412138 від 22.07.2011, яке скасовано судовим рішенням у справі №2а-15723/11/2670, становить 170 764,78 грн, а загальна сума ПДВ, надмірно сплаченого позивачем через наявність вказаного рішення становить 717 212,10 грн. (заява №129); загальна сума мита, надмірно сплаченого позивачем на підставі рішення №100000006/2011/412139 від 22.07.2011, яке скасовано судовим рішенням у справі №2а-15723/11/2670, становить 230 506,22 грн, а загальна сума ПДВ, надмірно сплаченого позивачем через наявність вказаного рішення становить 968 126,22 грн. (заява №130); загальна сума мита, надмірно сплаченого позивачем на підставі рішення №100000006/2011/412132/1 від 22.07.2011, яке скасовано судовим рішенням у справі №2а-15723/11/2670, становить 131 795,85 грн, а загальна сума ПДВ, надмірно сплаченого позивачем через наявність вказаного рішення становить 553 542,55 грн. (заява №143).
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, та наводить ідентичні доводи, що були викладені ним в апеляційній скарзі, зокрема відповідач вважає, що судові рішення прийнято без врахування того факту, що по деяких деклараціях мало місце самостійне визначення декларантом митної вартості товару, за відсутності неправомірних дій митного органу. Вказує, що суд не може втручатись в дискреційні повноваження митного органу , а відтак позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів не підлягають задоволенню.
9. Позивач не реалізував своє процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу відповідача.
10. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин):
10.1. Частина перша статті 72.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
10.2. Частина п'ята статті 254.
Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
10.3. Стаття 255.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Частин перша статті 301.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
11.2. Частина третя 301.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Пункт 43.1 статті 43.
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
12.2. Пункт 43.2 статті 43.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
12.3. Пункт 43.3 статті 43.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
13. Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами затверджений Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
13.1. Пункт 1 розділу 3.
Для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
13.2. Пункти 2,3 розділу 3.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
13.3. Пункт 4 розділу 3.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у кому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
13.4. Пункт 6 розділу 3.
Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України.
Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.
Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.
13.5. Пункт 7 розділу 3.
Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
14. Постанова, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, а встановлені в ній обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
15. Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених зокрема у постановах від 15 квітня 2014 року у справі №21-29а14, від 12 листопада 2014 року у справах №21-268а14, 21-391а14, від 25 листопада 2014 року у справі №21-338а14, від 24 березня 2015 року у справі №21-3а15, від 12 травня 2015 року у справі №21-161а15, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому затвердженим наказом Міндоходів України та Мінфіну України від 30 грудня 2013 року №882/1188 Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та Порядком №618, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
16. Умовами для повернення (перерахування) надмірно сплачених митних платежів у декларанта, на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу, має бути наявна надмірна сплата таких митних платежів до бюджету та відсутність податкового боргу.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
18. Судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Зокрема судами встановлено, що саме внаслідок коригування митним органом митної вартості задекларованих товарів, позивач сплатив додаткові митні платежі у розмірі 6 506 209,39 грн за рішеннями контролюючого органу про визначення митної вартості товарів №100000006/2011/410091/1 від 21.01.2011, №100000006/2011/410165/1 від 31.01.2011, №100000006/2011/412138 від 22.07.2011, №100000006/2011/412139 від 22.07.2011, №100000006/2011/412132/1 від 22.07.20211 та №100000006/2011/410083/1 від 19.01.2011, які були скасовані судовими рішеннями у справах №2а-6047/11/2670, №2а-6049/11/2670 та №2а-15723/11/2670, які набрали законної сили.
Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність відмови митого органу у поверненні позивачу надміру сплачених коштів у розмірі 6 506 209,39 грн.
19. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами звірки між Товариством та Київською міською митницею ДФС, сторонами складено акт звірки від 03.02.2017, з якого вбачається, що різниця між даними позивача та відповідача щодо суми, яка підлягає поверненню на користь Товариства складає 296 861,89 грн (в т.ч. мито - 57 088,82 грн, ПДВ - 239 773,07 грн).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказана сума 296 861,89 грн не є надмірно сплаченою в розумінні митного законодавства, оскільки митна вартість згідно МВД №100190000/2011/198481 від 18.11.2011 та №100190000/2011/198738 від 22.11.2011 визначена декларантом самостійно, митний орган не приймав рішення про визначення митної вартості товарів за цими деклараціями і погодився з митною вартістю, визначеною саме декларантом, а тому немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам Митного кодексу України, відтак і немає підстав визнавати вищевказані сплачені позивачем суми митних платежів надміру сплаченими. У зв'язку з зазначеним судом апеляційної інстанції і було відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства в зазначеній частині, а саме на суму 296 861,89 грн, а тому посилання контролюючого органу в доповненнях на касаційну скаргу, на те, що виявленим під час звірки розбіжностям, що зафіксовані актом звірки, не було надано правової оцінки, що є грубим порушення норм процесуального права, не заслуговують на увагу та є безпідставними.
20. З приводу доводів відповідача про втручання суду апеляційної інстанції у його дискреційні повноваження шляхом задоволення позову Товариства у заявлений спосіб, а саме зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання саме про стягнення таких платежів, проте суд не позбавлений права зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити дії (прийняти рішення, тощо), тобто виконати обов'язок, який прямо передбачений нормами законодавства, і від виконання якого суб'єкта владних повноважень ухиляється.
Крім того, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів, за даних обставин справи, є належним способом відновлення порушеного права позивача, який є ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідача.
21. Враховуючи вищезазначені норми процесуального права та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зокрема, що надмірна сплата митних платежів у розмірі 6 506 209,39 грн відбулась внаслідок прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товару, які в подальшому були визнані протиправними та скасовані рішеннями суду у справах №2а-6047/11/2670, №2а-6049/11/2670 та №2а-15723/11/2670, які набрали законної сили, колегія суддів вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства про визнання протиправною відмови Київської міської митниці у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Штраус-Україна» із Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у сумі 6 506 209,39 грн та зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів у сумі 6 506 209,39 грн та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у місті Києві.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року слід залишити без задоволення.
23. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі 826/18458/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова