ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про результати розгляду вимог кредитора
м. Ужгород
"03" грудня 2020 р. Справа № 907/553/16
За заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 12.347.957,15грн.
У справі за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород
до фізичної особи - підприємця Минда Василя Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про банкрутство
Суддя Ремецькі О.Ф.
при секретарі судового засідання Мешко Р.В.
За участю представників:
від ініціюючого кредитора - Буря Олександр Олександрович, довіреність №17/07-16-05-05 від 16 вересня 2020 року
від заявника (ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") з кредиторськими вимогами до боржника - Кузка Сергій Олександрович., представник за довіреністю від 19.12.2019 року №09/12/388
від заявника (ТОВ"КОЛУБАЙ І КО") з кредиторськими вимогами до боржника - Колубай Наталія Павлівна, директор
від заявника (Широковс Д.) з кредиторськими вимогами до боржника - Широковс Дмитро, особисто
від боржника - Минда Анатолій Васильович, довіреність від 10 січня 2020 року
арбітражний керуючий - Гупало Тарас Вальдемарович
за участі вільного слухача - Минда В.Ю.
У провадженні Господарського суду .Закарпатської області перебуває справа №907/553/16 про банкрутство фізичної особи - підприємця Минда В.Ю.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 07.09.2016р. прийнято до розгляду заяву Мукачівської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області про порушення справи про банкрутство Фізичної особи-підприємця Минда Василя Юрійовича, Мукачівський район, смт. Чинадієво, та призначено підготовче засідання суду на 19.09.2016р.; зобов'язано арбітражного керуючого Хлібейчука Ігора Михайловича, кандидатуру якого визначено автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України - надати заяву про участь у справі з повідомленням про те, що він не належить до жодної з категорії осіб, зазначених у ч.2 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2016 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Минда Василя Юрійовича; визнано безспірні грошові вимоги Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області в розмірі 1492588,01 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів до 11.01.2017р.; призначено розпорядником майна фізичної особи-підприємця Минда Василя Юрійовича арбітражного керуючого Хлібейчук Ігоря Михайловича (ліцензія АВ №600638 від 26.01.2012р., свідоцтво арбітражного керуючого № 1492 від 16.07.2013р., поштова адреса: 77454, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Драгомирчани, вул.Миру, 10). Вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна боржника приймати рішення щодо відчуження свого майна. Здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Минда Василя Юрійовича на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
В ході судової процедури розпорядження майном в зв'язку із задоволенням клопотання арбітражних керуючих Шкіптана Д.В. та Лихопьока Д.П. про припинення повноважень у справі, виникла необхідність визначення іншої кандидатури розпорядника майном у справі №907/553/16. За результатами здійсненого судом до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство запиту, таким визначено арбітражного керуючого Гунчак Ольгу Олександрівну (№ ліцензії арбітражного керуючого АД077561 від 02.11.2012р., свідоцтво №1075 від 07.069.2013р.: адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Українських Декабристів, 45А). Вказаний арбітражний керуючий призначений розпорядником майна боржника ухвалою суду від 09.02.2018 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.06.2019 задоволено заяву фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича, с. Чинадієво Закарпатської області про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 19.09.16, скасовано ухвалу господарського суду Закарпатської області від 19.09.16 про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича, с. Чинадієво Закарпатської області, відмовлено органу ДФС у відкритті провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Минди Василя Юрійовича, с. Чинадієво Закарпатської області .
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.19 вищезазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано та повернуто справу до господарського суду Закарпатської області.
Відтак, на сьогоднішній день справа перебуває у відповідності до судових актів на стадії розпорядження майном.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Закарпатської області від 04.08.2020 №02-02/75/20 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді більше чотирнадцяти днів, а також самовідводу головуючого судді, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020, справу №907/553/16 передано на розгляд судді Ремецькі О.Ф.
Відповідно до ч. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться у дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Отже, Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21.10.2019.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення у дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, у тому числі, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Враховуючи викладене вище, розгляд справи № 907/553/16 за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород до фізичної особи - підприємця Минда Василя Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про банкрутство у подальшому здійснюється із застосуванням норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2020 прийнято до провадження справу №907/553/16, здійснено перехід до подальшого розгляду справи № 907/553/16 відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрута; уведено процедуру реструктуризації боргів боржника; уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Гунчак Ольгу Олександрівну; встановлено строк до 24.09.2020 (включно) керуючому реструктуризацією боргів арбітражному керуючому Гунчак О.О. для подачі до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, провести заходи щодо виявлення, складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та визначення його вартості, а також для подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника. Попереднє засідання суду призначено на 24.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2020 відкладено попереднє засідання на 19.11.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2017 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Головного управління ДПС у Закарпатській області з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 12.347.957,15грн., з яких 4.694.382,22грн. податкового боргу, 1.029.234,50грн. штрафних санкцій, 6.621.740,43грн. пені та 3200,00грн. судового збору.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2017 вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.11.2020 призначено до розгляд у засіданні суду вимоги ініціюючого кредитора на 03.12.2020.
Керуючий реструктуризацією майна боржника у поданому суду рішенні просить суд врахувати те, що вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області обгрунтовані наявністю відповідних податкових повідомлень рішень, щодо донарахування податків зборів га обов'язкових платежів, а також застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.
29 грудня 2016 року Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №807/4070/14 позов ФОП Минда В.Ю. до Мукачівської ОДЛ1 ГУ ДФС задоволено, визнано договір №201020111 від 20.10.2011 про визнання електронних документів недійсним.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 року апеляційну скаргу Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС залишено без задоволення, а Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 у справі №807/4070/14 залишено без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії касаційного адміністративного суду від 12.02.2019 року Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 у справі №807/4070/14 та Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 року зaлишено без змін.
Станом на сьогоднішній день в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду Закарпатської області на розгляді знаходиться справа №807/371/18 за заявою ФОП Минда В.Ю. про застосування наслідків недійсного правочину та скасування усіх актів податкових перевірок та усіх податкових повідомлень рішень складених на підставі визнаного судом недійсним договору за №201020111 від 20.10.11 року про визнання електронних документів.
Таким чином станом на сьогоднішній день неможливо зробити висновок про безспірність та підставність вимог заявлених Головним управлінням ДПС у Закарпатській області. Такі висновки будуть можливими після розгляду справи №:807/371/18.
Боржник також заперечує обгрунтованість вимог ініціюючого кредитора та просить суд врахувати те, що вказані Мукачівською ОДПІ ГУ ДФС суми заявлені, як боргові зобов'язання ФОП Минда В.ІО., що стали підставою для порушення провадження у справі про банкрутство не є безспірними та не підлягають стягненню, оскільки підставою їх складення є нікчемний правочин.
29 грудня 2016 року постановою Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №807/4070/14 позов фізичної особи-підприємця Минда В.ІО. до Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС задоволено, визнано договір за №201020111 від 20.10.2011 року про визнання електронних документів - недійсним.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року апеляційну скаргу Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС залишено без задоволення, а Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 року у справі №807/4070/14 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року залишено без змін.
Стосовно ж заяви ГУ ДФС у Закарпатській області потребує дослідженні питання, на яких підставах ГУ ДФС у Закарпатській області взагалі подало до господарського суду заяву від 29.11.2017 року так як усі податкові повідомлення рішення складені на підставі електронної звітності поданої на підставі електронного договору визнаного судом недійсним.
Відтак, боржник заперечує проти задоволення вимог Головного управління ДФС у Закарпатській області повному обсязі (сума заявлених вимог 12 347 957, 15 грн.) так як вони заявлені на підставі недійсного правочину.
Аналізуючи вимоги кредитора з урахуванням позиції учасників справи, суд констатує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.09.2016 відкрито провадження у справі №907/553/16 за заявою Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (правонаступником якої є Головне управління ДПС у Закарпатській області) до ФОП Минда В.Ю. про банкрутство.
Даною ухвалою, яка за результатами її перегляду у апеляційному та касаційному порядку залишена без змін, судом для вирішення питання відкриття провадження у справі про банкрутство встановлено наявність у ініціюючого кредитора безспірних вимог.
Як вбачається із мотивувальної частини такої ухвали та враховуючи вимоги ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», судом було визнано при відкритті провадження у справі вимоги ініціюючого кредитора, які були підтверджені судовими рішеннями у сумі 1.492.588,01грн.
При цьому, цією ж ухвало судом констатовано, що «згідно з ч. 3 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Заявлені вимоги визнаються господарським судом безспірними та такими, що не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку з огляду на наступне.
Кредиторські вимоги, заявлені до Фізичної особи-підприємця Минда Василя Юрійовича в розмірі 8476212,69 грн. (з яких сума в розмірі 6167607,01 грн. - основний борг, сума в розмірі 1053765,04 грн. - штрафні санкції та сума 1254840,64 грн. - пеня) є податковим боргом боржника, що виник в результаті несплати ним грошових зобов"язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, які є узгодженими, та на суми узгоджених податкових боргів боржнику вручені податкові вимоги.
Згідно доданих до матеріалів заяви копій постанов Закарпатського окружного адміністративного суду про стягнення з Фізичної особи-підприємця Минда Василя Юрійовича податкових боргів на користь держави та копій постанов районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчих проваджень, сукупна сума грошових вимог Мукачівською ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області становить 1492588,01 грн.».
У даному випадку господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Зважаючи на положення частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - Суд), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Суду принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
У справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" суд також дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе визнати вимоги ініціюючого кредитора до боржника у порядку та розмірі, що були предметом судового розгляду при вирішенні питання порушення провадження у справі про банкрутство за винятком суми, визнаної судом при прийнятті ухвали від 19.09.2016 у справі №907/553/16, а саме, 6.983.624,68грн. (з яких сума в розмірі 4.675.019,00 грн. - основний борг, сума в розмірі 1053765,04 грн. - штрафні санкції та сума 1254840,64 грн. - пеня).
Статтею 133 Кодексу передбачено порядок задоволення вимог кредиторів при розгляді справи про банкрутство фізичної особи, а саме: Витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів. Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна. Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує. Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
В свою чергу, статтею 113 Кодексу встановлено особливості провадження у справі про неплатоспроможності фізичних осіб, за вимогами якої провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Разом з тим, враховуючи те, що банкрутом є фізична особа - підприємець, яка у своїй підприємницькій діяльності використовувала найману працю, має зобов'язання по розрахунках по заробітній платі, суд вважає за необхідне застосувати для визначення порядку задоволення вимог кредиторів положення статті 64 Кодексу.
У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються:
вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються:
вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Відповідно до ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Заслухавши учасника провадження у справі, дослідивши подані докази, суд ухвалив визнати грошові вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 6.983.624,68грн. (з яких сума в розмірі 4.675.019,00 грн. - основний борг, сума в розмірі 1053765,04 грн. - штрафні санкції та сума 1254840,64 грн. - пеня).
Що стосується заяви ініціюючого кредитора, яка надійшла 30.11.2017 до Господарського суду Закарпатської області з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 12.347.957,15грн., з яких 4.694.382,22грн. податкового боргу, 1.029.234,50грн. штрафних санкцій, 6.621.740,43грн. пені та 3200,00грн. судового збору, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Натомість, ініціюючим кредитором подано заяву з додатковими вимогами до боржника з порушенням такого строку.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відмітити таке.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 16617 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Положення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що:
- неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;
- грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2016 року постановою Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №807/4070/14 позов фізичної особи-підприємця Минда В.ІО. до Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС задоволено, визнано договір за №201020111 від 20.10.2011 року про визнання електронних документів - недійсним.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року апеляційну скаргу Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС залишено без задоволення, а Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.12.2016 року у справі №807/4070/14 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року залишено без змін.
Стосовно ж заяви ГУ ДФС у Закарпатській області потребує дослідженні питання, на яких підставах ГУ ДФС у Закарпатській області взагалі подало до господарського суду заяву від 29.11.2017 року так як усі податкові повідомлення рішення складені на підставі електронної звітності поданої на підставі електронного договору визнаного судом недійсним.
Станом на день розгляду вимог ініціюючого кредитора в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду на розгляді знаходиться справа №807/371/18 за заявою ФОП Минда В.Ю. про застосування наслідків недійсного правочину та скасування усіх актів податкових перевірок та усіх податкових повідомлень рішень складених на підставі визнаного судом недійсним договору за №201020111 від 20.10.11 року про визнання електронних документів
Відтак, на сьогоднішній день між сторонами наявне існуюче оспорюване право за Попередній договором, спір про визнання якого нікчемним розглядається Закарпатським окружним адміністративним судом, що позбавляє суд у можливості у повному обсязі здійснити аналіз вимог кредитора, що випливають з такого Договору.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
При цьому, що у суду під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов'язано з особливостями позовного провадження, як то пред'явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.
У постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19 Верховний Суд дійшов наступного висновку: "у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов'язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження."
У постанові від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора. Неврахування судами факту існування двох спорів про право, є такими помилками, які порушують принцип пропорційності господарського судочинства.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву ініціюючого кредитора з додатковими грошовими вимогами до боржника без розгляду.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області -
1. Визнати Головне управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 43143065) кредитором фізичної особи - підприємця Минда Василя Юрійовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з грошовими вимогами до боржника на суму 6.983.624,68грн. (з яких сума в розмірі 4.675.019,00 грн. - основний борг (третя черга), сума в розмірі 1053765,04 грн. - штрафні санкції (шоста черга) та сума 1254840,64 грн. - пеня (шоста черга).
Заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області від 29.11.2017 з грошовими вимогами до боржника на суму 12.347.957,15грн. залишити без розгляду.
3. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Повний текст ухвали складено 18.12.2020
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі