Справа № 620/2577/20 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
17 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Шурка О.І., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пільгової пенсії згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктом 1 частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 01 серпня 1990 року по 27 квітня 1999 року на посаді майстра будівельних та монтажних робіт в КП «Отделстрой» ПСО КП «Алчевскстрой»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 1 частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що нею було надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській достатньо доказів на підтвердження наявності в неї права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. В свою чергу, неврахування відповідачем поданих позивачем довідок остання вважає порушенням її конституційних прав на отримання належного пенсійного забезпечення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне дослідження судом першої інстанції всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що посада майстра, що зазначена у трудовій книжці позивача, відповідно до Списку № від 11.03.1994 №162 не користується правом на пільгове забезпечення пенсії.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.06.2020 року ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2. До заяви зокрема, трудову книжку; дипломи про здобуття спеціальної освіти, зокрема, за спеціальністю - «маляра (будівельного четвертого розряду); штукатура четвертого розряду»; довідки про заробітну плату; довідку про зміну назви організації; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників; документи про атестацію та інші.
Відповідно до відомостей з трудової книжки позивача, остання з 01.08.1990 року по 17.04.2000 року працювала в КП «Відділбуд» ПСО КП «Алчевськбуд» на посаді майстра.
З довідки №34 від 30.08.2011 року, виданої Комунальним підприємтвом «Алчевськбуд» вбачається, ОСОБА_1 у період з 01.08.1990 по 27.04.1999 (08 років 08 місяців 26 днів) працювала повний робочий день в КП «Відділбуд» ПСО КП «Алчевськбуд» за посадою майстра будівельних та монтажних робіт, що передбачена Списком №2 (розділ 27 підрозділ 2290000 б 23419), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
23.06.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом №2500-0346-8/22549 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 у зв'язку з відсутністю у позивача відповідного пільгового стажу роботи, підтвердженого первинними документами, оскільки посада майстра відповідно до Списку №2 від 11.03.1994 №162 не користується правом на пільгове пенсійне забезпечення.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - № 1788-XII) пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від останнього місця роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим пункту 2, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які народилися по 31 березня 1965 року, після досягнення ними 50 років.
Працівникам, які не мають вказаного стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах (5 років), пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 № 442 (далі - Порядок № 442), за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Посада майстра будівельних та монтажних робіт, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах передбачена Списком №2, розділом XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів», що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 № 162.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Пунктами 8, 9 Порядку № 442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз наведених норм права дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Матеріалами справи підтверджується, що наказом Спеціалізованого управління «Відділбуд» Тресту «Алчевськбуд» Корпорації «Укрбуд» від 28.04.1994 №34, за результатами проведення атестації робочих місць, затверджено список професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільгову пенсію відповідно до Списку №2, а саме: покрівельник, електрозварник, майстер, виконроб.
Відповідно до довідки КП «Алчевськбуд» №34 від 30.08.2011 року ОСОБА_1 у період з 01.08.1990 року по 27.04.1999 року працювала повний робочий день за посадою майстра будівельних та монтажних робіт, що передбачена Списком №2 (розділ 27 підрозділ 2290000 б 23419), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
Колегія суддів не приймає доводів відповідача про те, що посада майстра відповідно до Списку №2 не користується правом на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки вважає її тотожною майстра будівельних та монтажних робіт.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1788-XII. В свою чергу, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Стосовно доводів апелянта щодо не співмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу з реальною складністю справи та часом, необхідним для надання консультацій та підготовки позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Правова позиція з цього питання викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №1.380.2019.001036, від 29 січня 2020 року у справі №820/609/18.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності у суду першої інстанції підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягали розподілу між сторонами.
З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя О.І.Шурко
суддя О.М.Оксененко