Справа № 320/5268/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
16 грудня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Шурка О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) доплати до пенсії згідно статті 39 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XІІ від 28.02.1991 у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно статті 51 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ від 28.02.1991 в pозмipi 15 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок і виплату щомісячної доплати до пенсії за проживання на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно статті 39 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ від 28.02.1991 року за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок і виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно статті 51 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ від 28.02.1991 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно.
Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідачем у нарахуванні та виплаті позивачу, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії в розмірі, встановленому статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, оскільки у вказаний період законодавством не обмежувалось пряме застосування зазначених норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в pозмipі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ від 28.02.1991 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому та території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу.
Також, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та прийняти нову постанову в цій частині, якою зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати з врахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно, при цьому, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в частині позовних вимог.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 до розгляду у письмовому провадженні на 16.12.2020.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області повернуто.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у відповідності до положень частини першої ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 . У іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції не переглядається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області (Білоцерківський відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр), отримує підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на територіях радіоактивного забруднення та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. ст. 39 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
03.12.2019 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області (Білоцерківський відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) із заявою, в якій просила здійснити перерахунок і виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. ст. 39 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 02.08.2014. (а.с. 12)
Головне управління Пенсійного фонду України Київської області (Білоцерківський відділ обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) листом від 19.03.2020 № 1294-1946/Р-02/8-1000/20, повідомило позивача про те, що 19.06.2011 набув чинності Закону України від 14.06.2011 № 3491-VІ «Про державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, що в 2011 році норми і положення статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Аналогічні положення містяться у законах України про Державний бюджет України в наступних роках. (а.с. 13)
У вказаному листі також вказано, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011, та від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 01.01.2012. Виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний з внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі й ті, розмір яких було встановлено відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у період дії постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 та від 23.11.2011 № 1210 здійснюється у розмірах, визначених цими нормативними актами. Крім того, в матеріалах пенсійної справи позивача відсутні будь-які рішення суду, які зобов'язують управління здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, у зв'язку з чим, в управління відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до статей 39, 51 Закону № 796, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:
- в період з 1 січня по 2 серпня 2014 року, нарахування та виплата особі додаткової пенсії та доплати за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення має здійснюватись у розмірах, які визначені статтями 39 та 51 Закону № 796, а не Порядком № 1210;
- відповідачем під час розгляду справи не було надано суду доказів на підтвердження нарахування та виплати позивачу у розмірах, визначених Законом № 796 доплати за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю відповідно до статті 39 Закону № 796 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статі 51 Закону № 796 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Доводи апеляційної скарги позивача:
- в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що відповідач повинен нарахувати та виплатити пенсійні доплати з врахуванням індексу інфляції за весь період, проте, суд першої інстанції, в порушення норм матеріального права, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.
Перерахунок пенсії з урахуванням спірних складових є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії.
Так, у позовній заяві позивач просила зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок і виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно статті 51 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XІІ від 28.02.1991 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно.
Разом з цим, також слід врахувати, що будь-якого обґрунтування щодо необхідності врахування індексу інфляції під час проведення перерахунку та виплати пенсії позивачем не наведено.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що перерахунок та виплата пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 здійснюватиметься позивачу на підставі рішення суду у разі набрання ним законної сили, тобто, на час ухвалення рішення у справі судом першої інстанції чи прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції, нарахування та виплата пенсії позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 ще не відбулися, а отже, і питання щодо врахування індексу інфляції за цей період ще не вирішувалось пенсійним органом.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Колегія суддів зауважує, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб'єкта владних повноважень у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що права позивача в частині здійснення перерахунку пенсії саме з врахуванням індексу інфляції за весь період заборгованості по день їх виплати включно, не порушені, адже Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 не проведено, а суд не може вирішувати питання щодо правовідносин, які ще не відбулися.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з приводу та з вимогою застосування індексу інфляції, а відтак, у даному випадку відсутні підстави для висновку про те, що відповідач допустив відносно позивача противоправну бездіяльність та протиправно відмовив у задоволенні її прохання про застосування індексу інфляції.
За таких обставин, вимоги позивача про здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням встановленого індексу інфляції є безпідставними, а рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині - законним та обґрунтованим.
Тож, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції цілком обгрунтовано було відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині та відхилено доводи позивача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.
Згідно з приписами частини першої ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято в оскаржуваній частині законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 р.- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
О.І. Шурко