П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 521/3141/20
Головуючий в 1 інстанції: Сегеда О.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2020 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 13.03.2020р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Рибакова Олександра Васильовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
27.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси із адміністративним позовом до Управління ПП в Одеській області ДПП та інспектора 2 батальйону 6 роти УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції Рибакова О.В., в якому просив суд скасувати постанову серії ДПО18 №614106 від 17.02.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч.2 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова інспектора ПП є неправомірною, оскільки була прийнята з грубими порушенням процесуальних норм законодавства, та до того ж, порушення ПДР він не скоював.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову інспектора 2-го батальйону 6-ї роти УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції Рибакова О.В. серії ДПО 18 №614106 від 17.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду 1-ї інстанції, представник УПП в Одеській області ДПП 27.03.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просив скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12.03.2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
09.04.2020 року матеріали даної справи, разом із вказаною вище апеляційною скаргою, надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020р. відкрито апеляційне провадження по даній справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
17.02.2020 року інспектором поліції 2 батальйону 6 роти УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Рибаковим О.В. прийнято постанову серії ДПО18 №614106 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, відповідно до якого, в цей день, т.б. 17.02.2020 року о 19:20 водій ОСОБА_1 , в м. Одеса, по вул. Академіка Філатова роза вул. Івана та Юрія Лип, 129, керуючи автомобілем «КІА RІО» д.н. НОМЕР_1 , здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 розділу 8 ПДР України, т.б. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Не погоджуюсь із постановою інспектора патрульної поліції, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірної постанови відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» безпосередньо встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, ч.2 ст.222 КУпАП наділяє працівників патрульної служби повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, в тому числі і передбаченими ч.1 ст.126 та ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.ч.2-4 ст.258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених ч.ч.1,2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу
Згідно із приписами ч.ч.1,3,6,9,10 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
А згідно приписів ч.1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Згідно із приписами п.4 «Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу.
Як передбачено ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Приписами пункту 8.7 ПДР визначено, що світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.
Підпунктом 8.7.3.в ПДР передбачено, що зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
Підпунктом 8.7.3.е ПДР передбачено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Частиною другою ст.122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Так, як встановлено судами обох інстанцій та вже зазначалось вище, 17.02.2020 року позивач рухався по місту Одеса на автомобілі «КІА RІО» д.н. НОМЕР_1 , а саме по вул.Академіка Філатова роза вул.Івана та Юрія Лип,129, здійснив проїзд на нібито заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 розділу 8 ПДР України, т.б. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Однак, зі змісту позовної заяви та письмових пояснень позивача вбачається, що дане адміністративне правопорушення він не вчиняв та вимог ПДРУ не порушував, оскільки на момент проїзду ним зазначеного перехрестя на світлофорі ще горів «миготливий зелений» сигнал, на який, він, відповідно до вимог п.п.8.11,16.8 ПДР, мав право їхати та закінчувати проїзд цього перехрестя не зважаючи на подальше включення «червоного» сигналу світлофору.
Відповідачі дані обставини заперечують, посилаючись на надані до суду відеозаписи.
Проте, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що з дослідженого відеозапису, наданого відповідачем до суду 1-ї інстанції, чітко не видно чи виїхав позивач на дане перехрестя на «миготливий» зелений, чи вже на червоний сигнал світлофору.
До того ж, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу й на той факт, що як вбачається з матеріалів справи, спірна постанова інспектора не містить жодних посилань на технічний засіб, за допомогою якого було здійснено даний відеозапис (а.с.6), у зв'язку з чим, згідно положень ч.3 ст.283 КУпАП, такі відеозаписи не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, слід зазначити, що аналогічна правова позиція з цього питання була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, в постанова від 15.11.2018р. по справі №524/5536/17, від 24.01.2019р. по справі №428/2769/17.
Згідно з положеннями КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1,2 статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Отже, враховуючи викладене, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність і недоведеність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування, оскільки, як вже зазначалося вище, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише тільки за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими і беззаперечними доказами.
Таким чином, враховуючи докази, які містяться в матеріалах справи, та беручи до уваги конкретні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, що в даному випадку, не порушив п.8.7.3 Правил дорожнього руху, а тому, відповідно, відповідачем неправомірно притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
До того ж, також ще необхідно вказати й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив та дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваної постанови серії ДПО18 від 17.02.2020р. та її скасування.
Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права, в зв'язку із чим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги та заяви про приєднання до неї, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.271,272,286,308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 18.12.2020р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: І.П. Косцова
В.О. Скрипченко