18 грудня 2020 року м. Київ № 640/25160/19
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Журавля В.О., суддів: Басая О.В., Харченко С.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Шостого апеляційного адміністративного суду (далі - відповідач-1), Окружного адміністративного суду м. Києва (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Шостого апеляційного адміністративного суду, вчинену 8 листопада 2019 р., яка полягає у протиправному незастосуванні Шостим апеляційним адміністративним судом 8 листопада 2019 р. автоматизованої системи документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду для автоматизованого розподілу та визначення складу суду для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі № 826/17907/18 під час реєстрації 8 листопада 2019 р. в автоматизованій системі документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду, поданої позивачем у справі № 826/17907/18 ОСОБА_1 5 листопада 2019 р. цінним листом з описом вкладення, поштовий номер 6100142470337, на підставі статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі № 826/17907/18;
- зобов'язати Шостий апеляційний адміністративний суд застосувати автоматизовану систему документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду та Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему для автоматизованого розподілу та визначення складу суду для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 р. у справі № 826/17907/18, поданої позивачем у справі № 826/17907/18 ОСОБА_1 5 листопада 2019 р. цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337, безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду;
- визнати протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва, яка полягає у не направленні Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі №826/17907/18, поданої у справі № 826/17907/18 ОСОБА_1 5 листопада 2019 р. цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337, безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва направити судову справу №826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі №826/17907/18, поданої у справі №826/17907/18 ОСОБА_1 5 листопада 2019 р. цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337, безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі №826/17907/18, яку не було у встановленому порядку розподілено в апеляційному суді між суддями, листом повернуто до суду першої інстанції, яким не надано надалі до апеляційного суду, чим позбавлено заявника доступу до правосуддя.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2019 р. адміністративну справу № 640/25160/19 за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії передано до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
У подальшому у справі різними судами виносилися судові рішення для визначення її підсудності.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2020 р. адміністративну справу № 640/25160/19 за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, Шостого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення підсудності.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 р., з урахуванням ухвали Верховного Суду від 1 квітня 2020 р. про виправлення описки, справу №640/25160/19 за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, Шостого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
8 квітня 2020 року матеріали адміністративної справи №640/25160/19 надійшли до Київського окружного адміністративного суду та внаслідок автоматизованого розподілу 9 квітня 2020 р. передані для розгляду судді Кушновій А.О.
Ухвалою суду від 13 квітня 2020 р. відкрито загальне позовне провадження у цій адміністративній справі у складі колегії суддів. У подальшому у цій справі через заявлені відводи здійснювався повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями для визначення складу колегії суддів.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2020 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Журавель В.О., судді Харченко С.В., Басай О.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 червня 2020 р. дану адміністративну справу прийнято до провадження за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання.
15 червня 2020 р. до суду від відповідача-2 надійшла заява про закриття провадження у справі. Ця заява обґрунтована тим, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. окремому оскарженню від позовної заяви не підлягає. Зазначив, що підпункт 15.12 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України передбачає, зокрема, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 р. повернуто апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. заявнику - ОСОБА_1 . Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. разом з матеріалами справи № 826/17907/18 не була направлена до суду апеляційної інстанції для розгляду.
Стверджує, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в апеляційному і касаційному порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Пред'явлення позову до іншого суду з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, не передбачено законом. Вважає, що вказана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
1 липня 2020 р. до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову в адміністративній справі № 640/25160/19. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 липня 2020 р. у задоволенні заяви про зміну предмету позову в адміністративній справі №640/25160/19 за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
3 липня 2020 р. ухвалою Київського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
15 червня 2020 р. до суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про подальший розгляд справи за відсутності його представника в порядку письмового провадження.
8 грудня 2020 р. до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
14 грудня 2020 р. до суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи № 640/25160/19 в порядку письмового провадження.
У зв'язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 14 грудня 2020 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Окружним адміністративним судом міста Києва розглядалася адміністративна справа №826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови в частині, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. в адміністративній справі №826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови в частині, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, було постановлено роз'єднати в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 .
В цій ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. в адміністративній справі №826/17907/18 зазначено, що вона не підлягає оскарженню.
Позивачем подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, в якій останній просив скасувати її в частині роз'єднання позовних вимог як таку, що прийнята з порушенням правил підсудності, та направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
8 листопада 2019 р. до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на вказану ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі №826/17907/18.
Листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2019 р. №02.2-18/6113/2019 апеляційна скарга на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. була спрямована до Окружного адміністративного суду міста Києва з посиланням на пп.15.5 п.1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (у редакції від 3 жовтня 2017 р.) для виконання вимог ст. 188 КАС України (у редакції від 6 липня 2005 р.).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. повернуто заявнику на підставі пп. 15.12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
2 січня 2020 р. до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р.
Листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 р. №02.5-09826/17907/18/502/2020 апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. повторно направлена до суду першої інстанції для надіслання її разом зі справою №826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою подальшої реєстрації в суді апеляційної інстанції та передачі судді-доповідачу в порядку, визначеному ст. 31 КАС України. ОСОБА_1 повідомлено, що про хід розгляду справи після її надходження до Шостого апеляційного адміністративного суду разом з апеляційною скаргою його буде проінформовано у порядку, визначеному процесуальним законодавством.
6 лютого 2020 р. вказана справа надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду разом з апеляційною скаргою та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6 лютого 2020 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Степанюк Л.І . , судді Губська Л.В., Епель О.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2019 року у справі № 826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови в частині, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів - повернуто особі, яка її подала на підставі ч. 3 ст. 293 КАС України.
Позивач вважає бездіяльність відповідачів протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва та про зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва вчинити певні дії, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. У статті 124 Конституції України проголошено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до вимог статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 201 1 року №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, мас право на захист.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з пунктом 2 ч.1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до вимог ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Разом з тим, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Такі спори не пов'язані із захистом прав, свобод чи інтересів у публічно-правових відносинах від порушень з боку органів державної влади, оскільки оскаржені позивачем дії вчинені при здійсненні правосуддя, а тому законність таких дій може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно з Законом України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.
Тобто дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами.
У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.
Рішення, дії чи бездіяльність судів та суддів, вчинені у зв'язку з розглядом судових справ, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Правопорядок в Україні побудований на засадах, відповідно до яких один суд першої інстанції не має право втручатися в діяльність іншого суду чи суддів першої інстанції у зв'язку з їх рішеннями, діями чи бездіяльністю, пов'язаних розглядом справ.
Такий висновок випливає з того, що відповідно до статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Внаслідок чого суд вважає, що у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності та не пов'язані зі здійсненням судом провадження у справі, результатом якого є прийняття акта органом судової влади.
Рішенням Конституційного суду від 23 травня 2001 року 6-рп/2001 по справі № 1-17/2001 визначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України).
Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів", п. 22 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20.05.13 № 8, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Особи, які беруть участь у справі, здійснюють надані їм законом процесуальні права, у тому числі й ті, що передбачені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України, як під час судового розгляду справи, так і поза межами судового засідання, а суд забезпечує здійснення цих прав процесуальними засобами та відповідними діями поза межами судового розгляду.
Суд зазначає, що аналогічний висновок міститься у п.22 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" за № 8 від 20 травня 2013 року.
Згідно із статтею 23 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду. В судовому порядку громадянами можуть бути оскаржені лише акти, дії чи бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.
Згідно з статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, не кожне рішення, дія чи бездіяльність судді чи суду у зв'язку з розглядом справи підлягає оскарженню. Закон допускає оскарження рішень, дій чи бездіяльності судді чи суду лише у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом (апеляційний перегляд та у передбачених випадках - касаційне оскарження).
Отже, особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві. Питання притягнення судді до відповідальності врегульовано законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя". Це означає, що кожна особа має можливість повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 р. у справі № 489/5045/18 "щодо цивільної відповідальності, до якої позивач має намір притягнути суд-відповідача, Консультативна рада європейських суддів зазначає, що, беручи до уваги принцип незалежності суду: i) засобом захисту від судових помилок (стосовно питань юрисдикції, суті справи або процедури розгляду) повинна бути належна система апеляційного оскарження рішень (як з дозволу суду, так і без дозволу); ii) будь-яка компенсація за інші недоліки в процесі здійснення правосуддя (у тому числі, наприклад, порушення строків розгляду справи) може вимагатися тільки від держави; iii) недоцільним є притягнення судді до будь-якої особистої відповідальності за здійснення ним уповноважених професійних обов'язків, навіть шляхом відшкодування збитків державі, крім випадків навмисного порушення (пункт 76 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів). Крім того, якщо держава повинна була виплатити компенсацію стороні через помилку у відправленні правосуддя, саме у держави, а не у сторони справи має бути право притягнути суддю до цивільної відповідальності шляхом подання судового позову (пункт 37 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів). Велика Палата Верховного Суду вважає, що означений підхід однаково застосовний як особисто до суддів, так і до судів, в яких вони здійснюють правосуддя (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц) ...
Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що можливість розгляду судом позовних вимог про зобов'язання іншого суду вчинити певні процесуальні дії та (або) ухвалити рішення, пов'язане з розглядом іншої судової справи, Закони України не передбачають. Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені."
Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Судом встановлено, що позивачем оскаржується бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва, яка на його думку полягає у ненаправленні апеляційної скарги з адміністративною справою до апеляційного суду, та як спосіб захисту пропонується зобов'язати вчинити певні дії - направити цю скаргу та справу до апеляційного суду для розгляду.
Суд звертає увагу, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Разом з тим, як встановлено судом, відповідачем - Окружним адміністративним судом міста Києва - винесено ухвалу від 26 листопада 2019 р., якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. повернуто заявнику на підставі пп. 15.12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Приписами пп. 15.12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Це означає, що відповідачем - Окружним адміністративним судом міста Києва - після надходження апеляційної скарги позивача відповідно до приписів КАС України було прийнято за скаргою процесуальне рішення. Наявність цього рішення свідчить, що відповідачем не вчинено бездіяльності.
Фактично позивач у цій справі оскаржує процесуальне рішення суду, прийняте в іншій адміністративній справі, хоча і помилково стверджує про вчинення судом бездіяльності.
Отже, ця справа в частині позовних вимог щодо оскарження бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва та зобов'язання вчинити певні дії, не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення адміністративної справи, яке наведене у ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України. Юрисдикція адміністративних судів, встановлена ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, на цей спір не поширюється.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 р. у справі № 489/5045/18.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва, яка полягає у не направленні Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі № 826/17907/18, поданої у справі № 826/17907/18 ОСОБА_1 5 листопада 2019 р. цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337, безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду та зобов'язання Окружний адміністративний суд міста Києва, направити судову справу № 826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі № 826/17907/18, поданої справі №826/17907/18 ОСОБА_1 5 листопада 2019 р. цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337, безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження в адміністративній справі щодо цих позовних вимог підлягає закриттю.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Шостого апеляційного адміністративного суду та про зобов'язання Шостого апеляційного адміністративного суду вчинити певні дії, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 297 КАС України визначено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак Перехідні положення КАС України передбачають відмінний від указаного цими нормами порядок подання апеляційних та касаційних скарг. Так, за приписами підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування ЄСІТС апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суд звертає увагу, що першим реченням підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України чітко передбачено, що до дня початку функціонування ЄСІТС зберігається порядок подання апеляційних та касаційних скарг, який діяв до набрання чинності новою редакцією КАС України, тобто через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суд зазначає, що у підпункті 15.16 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Суд бере до уваги, що на цей час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.
Позивачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. в адміністративній справі №826/17907/18 безпосереднього до апеляційного суду без адміністративної справи.
У позовній заяві позивач посилається на те, що Інструкція з діловодства в адміністративних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №174 (чинна на день подачі позивачем апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду) (далі - Інструкція), визначала імперативний обов'язок суду у разі надходження кореспонденції, здійснити її реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС) та, якщо цей документ є процесуальним, передати судді для розгляду.
Суд звертає увагу сторін, що пункт 2.1.15. Інструкції передбачав, що реєстрація документів здійснюється в автоматизованій системі документообігу суду.
Відповідно до вимог пункту 3.3. Інструкції апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, що надійшли до суду першої інстанції, адміністративні справи разом з апеляційними скаргами, що надійшли для перегляду судових рішень в апеляційному порядку, касаційні скарги реєструються в автоматизованій системі документообігу адміністративних судів із внесенням відповідних облікових відомостей.
Згідно з вимогами пунктом 3.5. Інструкції якщо в одній справі, що надійшла до суду апеляційної інстанції, подано апеляційні скарги на декілька судових рішень, то справа реєструється за кількістю оскаржуваних рішень.
Пунктом 6.4.23. Інструкції визначено, що суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги направляє супровідним листом адміністративну справу разом з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Згідно з вимогами пункту 2.2.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 р. № 30, із змінами (далі - Положення про АСДС), вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов'язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження.
Тому суд звертає увагу, що будь-яка вхідна кореспонденція підлягала реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду. Суд зауважує, що на розгляд до апеляційного суду мала надходити (і відповідно - підлягала автоматизованому розподілу) саме апеляційна скарга з адміністративною справою.
Судом встановлено, що в день надходження 8 листопада 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від у справі №826/17907/18 була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду за вх. №40590, згідно з вимогами Інструкції та п.2.2.1 Положення про АСДС.
Надалі апеляційна скарга листом була направлена до Окружного адміністративного суду м. Києва. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. повернуто заявнику на підставі пп. 15.12 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Судом встановлено, що ця ж апеляційна скарга була подана повторно позивачем 4 лютого 2020 р. до Окружного адміністративного суду міста Києва, що підтверджується штампом суду. У зв'язку з надходженням апеляційної скарги Окружним адміністративним судом міста Києва було направлено вказану апеляційну скаргу з матеріалами адміністративної справи № 826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду.
6 лютого 2020 р. вказана справа надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду разом з апеляційною скаргою та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 6 лютого 2020 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Степанюк Л.І ., судді Губська Л.В., Епель О.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2019 року у справі № 826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови в частині, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів - повернуто особі, яка її подала на підставі ч. 3 ст. 293 КАС України.
У позовних вимогах позивач просить визнати протиправною бездіяльність Шостого апеляційного адміністративного суду щодо нездійснення реєстрації та розподілу між суддями цієї апеляційної скарги та як спосіб захисту просить зобов'язати вчинити дії щодо реєстрації та розподілу в автоматизованій системі діловодства суду вказаної апеляційної скарги і справи для їх розгляду визначеним складом суду.
Суд зазначає, що під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що дії, які позивач ОСОБА_1 просить вчинити на свій захист, вже здійснені Шостим апеляційним адміністративним судом до відкриття провадження у даній адміністративній справі, яким в лютому 2020 р. здійснено реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду апеляційної скарги позивача, визначено склад суду. Цим складом суду винесено вказану вище ухвалу від 18 лютого 2020 року, якою розглянуто подану позивачем апеляційну скаргу та адміністративну справу і на підставі ч. 3 ст. 293 КАС України повернуто скаргу особі, що її подала.
За наведених обставин підстави для твердження про не розгляд апеляційної скарги чи про не допуск до правосуддя відсутні. Отже, судом у цій справі встановлено, що право ОСОБА_1 на розгляд апеляційним судом поданої ним апеляційної скарги не порушено.
Суд визнає, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Отже, у задоволенні решти позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Шостого апеляційного адміністративного суду, вчиненої 8 листопада 2019 р., яка полягає у протиправному незастосуванні Шостим апеляційним адміністративним судом 8 листопада 2019 р. автоматизованої системи документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду для автоматизованого розподілу та визначення складу суду для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі №826/17907/18 під час реєстрації 8 листопада 2019 р. в автоматизованій системі документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду, поданої позивачем у справі № 826/17907/18 ОСОБА_1 5 листопада 2019 р. цінним листом з описом вкладення, поштовий номер 6100142470337, на підставі статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі № 826/17907/18 та зобов'язання Шостого апеляційного адміністративного суду застосувати автоматизовану систему документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду та Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему для автоматизованого розподілу та визначення складу суду для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 р. у справі № 826/17907/18, поданої позивачем у справі № 826/17907/18 ОСОБА_1 5 листопада 2019 р. цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337, безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи було у повному обсязі спростовано відповідачами. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.
Підстави для вирішення у цій справі питання щодо розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 238, 239, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд
Провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності Окружного адміністративного суду міста Києва, яка полягає у не направленні Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі № 826/17907/18, поданої у справі № 826/17907/18 ОСОБА_1 5 листопада 2019 р. цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337, безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду;
- зобов'язання Окружного адміністративного суду міста Києва направити судову справу № 826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 р. у справі № 826/17907/18, поданої справі №826/17907/18 ОСОБА_1 5 листопада 2019 р. цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337, безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду - закрити.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На виконання приписів ст..ст. 238-239 КАС України суд роз'яснює позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено судове рішення про закриття провадження, не допускається.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .
Відповідач-1 - Шостий апеляційний адміністративний суд, адреса: вул. Московська, 8, корпус 30, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ - 42250890.
Відповідач-2 - Окружний адміністративний суд міста Києва, адреса: Петра Болбочана, 8 корпус 1, м. Київ, 01051, код ЄДРПОУ - 34414689.
Головуючий судді: Журавель В.О.
Судді: Басай О.В.
Харченко С.В.
Дата складення рішення суду 18 грудня 2020 року.