07 грудня 2020 року м. Київ № 320/5303/18
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., секретаря судового засідання Олеярника М.І., за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 ;
представника відповідачів - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Броварської міської ради Київської області,
Голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича
про визнання протиправними дій щодо прийняття рішень, скасування рішень, визнання дій
протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування збитків та шкоди
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Броварської міської ради Київської області, Голови Броварської міської ради Київської області Сапожка Ігоря Васильовича про визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області, пов'язаних із прийняттям рішення міської ради від 16.08.2018 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам у власність та оренду, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою, відмову у відведенні земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради» пункту 12 «Розглянувши заяву від 02.07.2018 року, відмовити ОСОБА_1 у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»; скасування пункту 12 рішення Броварської міської ради Київської області від 16.08.2018 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам у власність та оренду, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою, відмову у відведенні земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради», щодо відмови в відведенні земельної ділянки; зобов'язання Броварської міської ради Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2018 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» та також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року, яка ратифікована Україною 26 квітня 1996 року», Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа № 1-11/2018(3830/15); визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області, пов'язаних із прийняттям рішення міської ради від 27.09.2018 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам у власність та оренду, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою, відмову у відведенні земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради» пункту 8 «Розглянувши заяву від 20.08.2018 року, відмовити ОСОБА_1 у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України»; скасування пункту 8 рішення Броварської міської ради Київської області від 27.09.2018 року «Про затвердження документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам у власність та оренду, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою, відмову у відведенні земельної ділянки», щодо відмови в відведенні земельної ділянки; зобов'язання Броварської міської ради Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2018 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» та також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року, яка ратифікована Україною 26 квітня 1996 року», Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа №1-11/2018(3830/15); визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області, за порушення статей 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», яка розглянула заяви ОСОБА_1 від 02.07.2018 та 20.08.2018, за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та за відмову керівника органу влади розглянути заяви позивача особисто; визнання протиправними дій міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожко Ігоря Васильовича, який розглянув заяви ОСОБА_1 від 02.07.2018 та 20.08.2018 за його відсутності без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та змінив предмет та підстави звернення позивача; зобов'язати міського голову м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожко Ігоря Васильовича розглянути заяви позивача від 02.07.2018 та 20.08.2018 особисто та в присутності позивача з підстав та предмету звернення позивача; визнання протиправними дій Броварської міської ради, Київської області, за зміну підстав звернення позивача щодо відведення земельної ділянки викладену в заявах від 02.07.2018 та 20.08.2018, та примушення надавати проект землеустрою до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки; визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області за відмову у відведенні земельної ділянки 27.09.2018 на сесії міської ради через ненадання проекту землеустрою, в той час, як позивач додав 03.09.2018 та 05.09.2018 відповідача дві заяви разом з проектами землеустрою; визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області за неоднакове застосування норм земельного законодавства при наданні або відведенні земельних ділянок, коли одним особам надають графічні матеріали, а з позивача вимагають проект землеустрою, а коли позивач неодноразово надавав проекти землеустрою, то їх не розглядають, або відмовляють безпідставно в затвердженні; визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області за розгляд на сесіях міської ради від 16.08.2018 та 27.09.2018 проекту рішення міської ради, в той час як в повідомленнях з витягів з сесій міської ради від 16.08.2018 та 27.09.2018 повідомляється, що розглядались заяви позивача , в той час як депутатам міської ради навіть не відомі предмет та підстави звернення позивача щодо земельної ділянки; зобов'язання Броварської міської ради Київської області усунути недоліки при розгляді звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», провести службову перевірку, та встановити, ким де і коли було змінено підстави звернення ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки в заявах від 02.07.2018 та 20.08.2018, та встановити хто примушує надавати документи, які не передбачені законодавством при відведенні земельної ділянки; зобов'язання Броварської міської ради Київської області, відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2000000 (два мільйони) гривень та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2000000 (два мільйони) гривень; зобов'язання Броварської міської ради Київської області, відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2000000 (два мільйони) гривень та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2000000 (два мільйони) гривень; зобов'язання Броварської міської ради Київської області надати звіт про виконання судового рішення згідно статті 129-1 Конституції України (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 27.11.2019, прийнятої судом у підготовчому судовому засіданні 16.12.2019).
Позов мотивовано протиправністю відмови відповідачів у відведенні земельної ділянки позивачу як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, особі, прирівняній до осіб з інвалідністю внаслідок Великої Вітчизняної війни ІІІ групи, постраждалому від аварії на ЧАЕС ІІІ категорії, який має право на пільгове відведення земельної ділянки в позачерговому, першочерговому порядку та протягом року з часу звернення з відповідною заявою про відведення земельної ділянки у власність, з огляду на звернення позивача до Броварської міської ради Київської області з клопотаннями про відведення земельної ділянки саме на пільгових підставах, а не на загальних підставах, визначених Земельним кодексом України, що є правом вибору позивача. Позивачем наголошено, що відмовляючи у відведенні йому земельної ділянки з підстав ненадання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що Броварською міською радою Київської області прийнято спірні рішення, відповідачем одноособово змінено підставу звернення позивача щодо відведення земельної ділянки, що є перевищенням відповідачами своїх службових повноважень та позбавленням позивача гарантованих державою пільг та прав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 про повернення позовної заяви, справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2019 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 про повернення позовної заяви, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що норми законодавства, на які посилається позивач як на підставу відведення йому у власність земельної ділянки, визначають саме право на безоплатне отримання земельної ділянки та черговість відведення земельних ділянок пільговим категоріям осіб, і є спеціальними нормами законодавства щодо порядку встановлення черговості, визначення суб'єктного складу таких правовідносин, а не щодо порядку відведення земельної ділянки, який визначено лише Земельним кодексом України. Відтак, зважаючи на те, що рішення про передачу земельної ділянки у власність позивачу могло бути прийнято відповідачем лише після отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і такий проект не було надано позивачем, відповідачем правомірно відмовлено позивачу у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва.
У зв'язку з поданням позивачем числених клопотань про витребування доказів, додаткових письмових пояснень судом під час підготовчого провадження неодноразово оголошувалось перерву у судових засіданнях.
Протокольною ухвалою суду від 12.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
На підставі відповідних клопотань сторін під час судового розгляду справи судові засідання неодноразово відкладались.
Під час судового розгляду позивачем позовні вимоги підтримано, наголошено на наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі з огляду на числені порушення відповідачем порядку розгляду заяв позивача про відведення йому земельних ділянок, без врахування гарантованого Основним законом та законодавством України права позивача на першочергове отримання земельної ділянки за спрощеною процедурою, а не у загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України, розгляд заяв позивача зі зміною предмету та підстав звернення, порушення термінів їх розгляду, що свідчить про очевидний протиправний характер оскаржуваних дій та рішень позивача, є підставою для їх скасування, а також є підставою для стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, заподіяної позивачеві протиправними діями та рішеннями відповідача.
Представником відповідача під час судового розгляду проти позову заперечено з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях відповідача, наголошено на правомірності оскаржуваних дій та рішень відповідача та на відсутності підстав для задоволення позову.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, про що видано посвідчення серії НОМЕР_2 .
Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 є громадянином, який постійно працював чи працює або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1990 роках, категорія 3.
Позивач звернувся до Броварської міської ради Київської області із заявою від 02.07.2018 про відведення йому земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва в розмірі до 0,10 га на підставі статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» та «Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців».
Також, позивачем подано до Броварської міської ради Київської області ідентичну заяву про відведення земельної ділянки від 30.08.2018.
Рішенням Броварської міської ради Київської області від 16.08.2018 №1034-44-07 відмовлено ОСОБА_1 у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га у зв'язку з ненаданням заявником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України.
Крім того, рішенням Броварської міської ради Київської області від 27.09.2018 №1079-44-07 відмовлено ОСОБА_1 у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га у зв'язку з ненаданням заявником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України.
Вважаючи протиправними дії та рішення відповідача, якими відмовлено позивачу у відведенні земельної ділянки на підставі поданих позивачем відповідних заяв, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII, учасники бойових дій та особи, прирівняні до них мають пільгу щодо першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Згідно пункту 20 частини першої статті 20 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги - обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач.
Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 3, встановлено статтею 22 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено надання зазначеним особам пільг визначених, зокрема, пунктом 20 частини першої статті 20 вказаного Закону.
Отже, зазначеними вище положеннями правових норм визначено право на пільги відповідній категорії осіб, зокрема, щодо відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, які потребують поліпшення житлових умов.
Втім, а ні положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а ні Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визначено особливостей земельних відносин під час реалізації зазначеними категоріями осіб відповідного права на пільги.
Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі по тексту - Земельний кодекс).
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно статті 116 Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац перший частини першої). Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта).
Отже, Земельним кодексом визначено дві форми набуття права на землю громадянами: 1) передача земельних ділянок у власність; 2) надання земельних ділянок у користування.
Порядок передачі земельних ділянок у власність визначено статтею 118 Земельного кодексу, якою встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац другий частини сьомої). У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абзац третій частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев'ята). Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята). У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята).
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для отримання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки є звернення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України, з клопотанням, у якому обов'язково зазначаються цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовні розміри та до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
При цьому зазначеними вище нормами Земельного кодексу визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якими є невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Після надання відповідним органом виконавчої влади або органу місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою або у випадку ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи мотивованої відмови у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу. Після погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність.
Судом встановлено, що позивач звертався до Броварської міської ради Київської області із заявами від 02.07.2018 та від 30.08.2018 про відведення йому земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва в розмірі до 0,10 га.
Рішеннями Броварської міської ради Київської області від 16.08.2018 №1034-44-07 та від 27.09.2018 №1079-44-07 позивачу було відмовлено у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га у зв'язку з тим, що заявником не надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того вимагає Земельний кодекс України.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази попереднього надання Броварською міською радою позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, як і доказів подання позивачем разом із заявами від 02.07.2018 та від 30.08.2018 до Броварської міської ради погоджених проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відтак, за висновком суду, в силу положень статті 118 Земельного кодексу, відповідач був зобов'язаний розглянути подані позивачем заяви у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Втім, як убачається зі змісту оскаржуваних рішень, позивачу фактично було відмовлено у відведенні земельної ділянки з підстав ненадання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
На думку суду, така відмова відповідача є незаконною, оскільки частина сьома статті 118 Земельного кодексу містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не підлягає розширеному тлумаченню, і яким не передбачено такої підстави для відмови, як ненадання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
При цьому суд зауважує, що подання проекту землеустрою вже є наступним етапом передачі земельної ділянки у власність та має подаватись заявником після отримання від відповідача дозволу на його розробку або у випадку ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи мотивованої відмови у його наданні у місячний строк з моменту подання відповідного клопотання.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності дій та рішень Броварської міської ради в частині відмови у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га у зв'язку з тим, що заявником не надано проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.
Водночас, суд констатує невідповідність заяв позивача від 02.07.2018 та від 30.08.2018 про відведення йому земельних ділянок вимогам статті 118 Земельного кодексу, оскільки до вказаних заяв позивачем не було додано графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельних ділянок.
Земельним кодексом України не передбачено порядку дії органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на випадок подання такому органу громадянином клопотання про надання земельної ділянки з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту клопотання.
Верховним Судом у своїй постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а висловлено правову позицію, згідно якої у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку. Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави такої відмови.
Згідно частини першої статті 122 Земельного кодексу, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів (підпункт 1 пункту «а» частини першої); підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (підпункт 8).
Таким чином надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є повноваженням відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до наданих їм відповідним законодавством повноважень.
Під час судового розгляду суд дійшов висновку про неналежний розгляд Броварською міською радою заяв позивача від 02.07.2018 та від 30.08.2018 про відведення йому земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, оскільки зазначені заяви розглянуто відповідачем не у відповідності до положень статті 118 Земельного кодексу.
При цьому під час судового розгляду судом встановлено невідповідність заяв позивача вимогам статті 118 Земельного кодексу України, з огляду на відсутність у вказаних заявах належним чином оформлених графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні таких заяв.
Відтак, за висновком суду, враховуючи порушення Броварською міською радою встановленого законодавством порядку розгляду заяв позивача, а також встановлені під час судового розгляду невідповідності вказаних заяв вимогам статті 118 Земельного кодексу України, належним способом захисту порушеного права позивача в контексті спірних відносин буде зобов'язання Броварської міської ради Київської області розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.07.2018 та від 20.08.2020 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, та прийняти одне з рішень, передбачених вказаною нормою.
Втім, за висновком суду, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання Броварської міської ради Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2018 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» та також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року, яка ратифікована Україною 26 квітня 1996 року», Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа № 1-11/2018(3830/15); зобов'язання Броварської міської ради Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2018 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» та також Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців від 15 квітня 1994 року, яка ратифікована Україною 26 квітня 1996 року», Рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 року, справа №1-11/2018(3830/15).
Так, за змістом статті 2 Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців інваліди і учасники громадянської та Великої Вітчизняної воєн, учасники бойових дій на території інших держав, родини загиблих військовослужбовців та на інші категорії осіб, яким надані пільги законодавством колишнього Союзу РСР згідно з додатком 1 цієї Угоди, незалежно від того, на території держави якої із Сторін вони проживають, користуються пільгами і гарантіями, передбаченими національним законодавством Сторін і цієї Угодою.
Як зазначалось судом, пунктом 14 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено пільгу учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, щодо першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Також, згідно статті 22 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадяни, яких віднесено до категорії 3, мають пільги, передбачені пунктом 20 частини першої статті 20 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким визначено, що таким особам надається пільга у вигляді обов'язкового (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач.
Суд констатує, що на позивача, як на особу з інвалідністю ІІ групи, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, та на особу, віднесену до категорії 3 постраждалих внаслідок ЧАЕС, поширюють свою дію зазначені вище правові норми щодо права на першочергове отримання земельної ділянки. Втім, порядок набуття земельної ділянки у власність із земель державної і комунальної власності, визначено виключно статтею 118 Земельного кодексу, дотримання якого є обов'язковим.
Відтак, не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що він звернувся до міської ради із заявами про відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва не відповідно до Земельного кодексу, а на підставі Законів України, якими йому надано пільги щодо виділення в першочерговому порядку земельної ділянки.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Броварської міської ради, Київської області, за зміну підстав звернення позивача щодо відведення земельної ділянки викладену в заявах від 02.07.2018 та 20.08.2018, та примушення надавати, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, суд зазначає, що доказів як зміни так і примушення позивача у наданні проекту землеустрою до заяви позивачем суду не надано. Водночас, судом надано оцінку правомірності відмови Броварської міської ради у задоволенні заяв позивача про відведення йому земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою.
Крім того, суд зазначає про помилковість посилання позивача на Закон України «Про звернення громадян» в контексті оскарження дій Броварської міської ради Київської області, та голови Броварської міської ради Київської області Сапожка І.В. щодо розгляду заяв позивача від 02.07.2018 та від 30.08.2018 за відсутності позивача, не особисто керівником органу місцевого самоврядування, оскільки вказані заяви позивача про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва не є зверненням в розумінні Закон України «Про звернення громадян», а підлягають розгляду в порядку, встановленому Земельним кодексом.
Відтак, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Броварської міської ради Київської області, за порушення статей 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», яка розглянула заяви ОСОБА_1 від 02.07.2018 та 20.08.2018, за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та за відмову керівника органу влади розглянути заяви позивача особисто; визнання протиправними дій міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожко Ігоря Васильовича, який розглянув заяви ОСОБА_1 від 02.07.2018 та 20.08.2018 за його відсутності без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та змінив предмет та підстави звернення позивача; зобов'язати міського голову м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожко Ігоря Васильовича розглянути заяви позивача від 02.07.2018 та 20.08.2018 особисто та в присутності позивача з підстав та предмету звернення позивача; зобов'язання Броварської міської ради Київської області усунути недоліки при розгляді звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», провести службову перевірку, та встановити, ким де і коли було змінено підстави звернення ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки в заявах від 02.07.2018 та 20.08.2018, та встановити хто примушує надавати документи, які не передбачені законодавством при відведенні земельної ділянки.
Також, за висновком суду, є необґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання Броварської міської ради Київської області, відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2000000 гривень, моральну шкоду в розмірі 2000000 гривень та стягнення вказаних сум з відповідача, оскільки в порядку адміністративного судочинства можливим є лише вирішення судом питання щодо відшкодування особі шкоди, яку було заподіяно протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин.
Втім, позивачем не надано суду будь-яких доказів заподіяння оскаржуваними діями та рішеннями відповідачів шкоди позивачу, яка б мала грошовий вираз та які б підтверджували заявлений до відшкодування розмір такої шкоди.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За приписами статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.
При цьому абзацом другим пункту 5 зазначеної постанови закріплено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Втім, позивачем не надано суду будь-яких доказів спричинення йому моральної шкоди відповідачами, не зазначено та не доведено в чому полягає моральна шкода, не доведено причинного зв'язку між неправомірними діями, бездіяльністю, рішень відповідачів та настанням будь-яких негативних наслідків для позивача
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Броварської міської ради Київської області надати звіт про виконання судового рішення згідно статті 129-1 Конституції України, суд зазначає таке.
За приписами частини першої статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що повноваження адміністративного суду накладати на суб'єкта владних повноважень обов'язку подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов'язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Втім, позивачем не наведено обґрунтування необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Також, судом під час розгляду справи не встановлено обставин, які свідчили б про наміри відповідачів не виконувати рішення суду у частині, що підлягає задоволенню. Відтак, суд не вбачає підстав для зобов'язання Броварської міської ради Київської області надати звіт про виконання судового рішення.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, встановлених судом обставин справи, наявних у матеріалах справи доказів та наведених сторонами аргументів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно абзацу другого частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зокрема осіб з інвалідністю II групи.
Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, відповідно звільнений від сплати судового збору.
Оскільки сторонами не надано доказів понесення ними судових витрат, будь-які судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області щодо прийняття рішення міської ради від 16.08.2018 №1034-44-07 «Про затвердження документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам у власність та оренду, зміну цільового призначення земельної ділянки, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою, відмову у відведенні земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради» в частині відмови ОСОБА_1 у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області щодо прийняття рішення міської ради від 27.09.2018 №1079-45-07 «Про затвердження документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам у власність та оренду, зміну цільового призначення земельної ділянки, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у відведенні земельної ділянки» в частині відмови ОСОБА_1 у відведенні земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, в зв'язку з тим, що заявником не надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення Броварської міської ради Київської області від 16.08.2018 року №1034-44-07 «Про затвердження документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам у власність та оренду, зміну цільового призначення земельної ділянки, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у затвердженні проекту землеустрою, відмову у відведенні земельної ділянки, внесення змін до рішення Броварської міської ради».
Визнати протиправним та скасувати пункт 8 рішення Броварської міської ради Київської області від 27.09.2018 №1079-45-07 «Про затвердження документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам у власність та оренду, зміну цільового призначення земельної ділянки, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, відмову у відведенні земельної ділянки».
Зобов'язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.07.2018 та від 20.08.2020 про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач - Броварська міська рада Київської області (ідентифікаційний код 26376375, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 17 грудня 2020 р.