про повернення позовної заяви
14 грудня 2020 року 320/10412/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо ненадання інформації відповідно до запитів на отримання публічної інформації від 20.08.2020 та від 23.09.2020;
- зобов'язати Білогородську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 запитувану публічну інформацію відповідно із запитами від 20.08.2020 та від 23.09.2020 в повному обсязі.
02 листопада 2020 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановив строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали позивачу. А саме, недоліки позовної позивач мав усунути шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн.
Зокрема, в ухвалі суду від 02.11.2020 було наголошено на тому, що позивач не звільнений від сплати судового збору, оскільки оскаржувана бездіяльність відповідача не порушують права позивача як учасника бойових дій.
Зазначену ухвалу суду позивач отримав 01.12.2020, що підтверджується відомостями з офіційного сайту "Укрпошта" щодо поштового відправлення №0113333053461.
Отже, останнім днем установленого судом строку для надання суду документів для усунення недоліків позовної заяви є 11 грудня 2020 року.
10 грудня 2020 року через засоби поштового зв'язку до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначив, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій.
Надаючи оцінку вказаній заяві позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У пункті 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову.
Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Вказане положення застосовується у справах, пов'язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їх статусу саме як учасників бойових дій та Героїв України.
Отже, суд врахував, що позивач - учасник бойових дій має право на звільнення від сплати судового збору лише у випадку звернення до суду із питаннями, що пов'язані із захистом порушених прав як учасника бойових дій.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Статтею 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Як вже зазначалось вище, предметом даного позову є визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненадання інформації відповідно до запитів на отримання публічної інформації від 20.08.2020 та від 23.09.2020 та зобов'язання надати запитувану публічну інформацію відповідно до вказаних запитів.
Суд звертає увагу на те, що перелік, визначений у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не містить таку пільгу як право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі, зокрема, щодо визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненадання інформації відповідно до запитів на отримання публічної інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №490/8128/17, в ухвалах Верховного Суду від 16.07.2018 у справі №817/2419/16, від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, від 09.07.2020 у справі №П/811/201/16, відповідно до якої позивачі - учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у справах про порушення прав позивача, пов'язаних з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана позивачем бездіяльність не зачіпає порядку, обсягу його соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосуються його соціального і правового захисту як ветерана війни - учасника бойових дій, а тому він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Відносно доводів позивача про те, що він на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки як учасник бойових дій, а тому у даній справі він звільнений від сплати судового збору, то суд звертає увагу на те, що предметом у даній справі вимоги позивача не стосуються безоплатної приватизації земельної ділянки.
Іншого обґрунтування зв'язку між оскаржуваною бездіяльністю та порушенням прав позивача як учасника бойових дій позовна заява не містить.
За таких обставин, суд не вбачає можливості звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Отже, наведене свідчить, що позивачем не виконано вимог ухвали суду від 02.11.2020 та не надано до суду докази сплати судового збору.
Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що позивач ні в установлений 10-ти денний строк з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, ні в подальшому станом на 14.12.2020 не усунув недоліки позовної заяви, яку судом залишено без руху.
Згідно резолютивної частини ухвали суду від 02.11.2020 позивач був попереджений, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою від 02.11.2020, у встановлений судом строк, суд вважає, що позовну заяву належить повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.