07 грудня 2020 року м. Київ 320/5412/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Білан Р.О.,
від відповідача- Мирошниченко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засідання питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібозавод»
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібзавод» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Перший столичний хлібзавод») з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003093305 від 24.03.2020, № 0003103305 від 24.03.2020.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 адміністративний позов ТОВ «Перший столичний хлібозавод» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 24.03.2020 № 0003093305. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 24.03.2020 № 0003103305. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) суму судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібзавод» (код ЄДРПОУ 31484879; місцезнаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, 85).
Водночас, судом під час прийняття рішення у справі не було враховано заяву позивача про уточнення позовних вимог. Так, у заяві про про уточнення позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібозавод» просило змінити предмет спору та зазначити його в наступній редакції:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПСУ в Київській області від 12.08.2020 року № 0005493305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 1 071 480,52 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПСУ в Київській області від 24.03.2020р. № 0003103305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005523305 від 12.08.2020 року на штраф в розмірі 510,00 грн. за податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати. В обґрунтування вказаної заяви, позивач зазначив, що 18.08.2020 ним було додатково отримане податкове повідомлення-рішення № 0005523305 від 12.08.2020 року та штраф в розмірі 510,00 грн. за податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за порушення п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та виправлене податкового повідомлення-рішення N 0005493305 від 12.08.2020 року, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 071 480,52 грн. (з них 857 184,42 грн. за податковим зобов'язанням та 214 296,10 грн. за штрафними санкціями) виписаних на підставі Рішення про результати розгляду скарги від 12.06.2020.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 суд призначив судове засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення на 22.10.2020.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 суд відклав розгляд справи на 05.11.2020.
Судове засідання, призначене у справі на 05.11.2020 знято з розгляду, у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
У судове засідання, призначене у справі на 07.12.2020 з'явилися, уповноважені представники сторін.
Представник позивача підтримав доводи заяви про уточнення позовних вимог та зазначив про те, що відповідачем під час розгляду справи на підставі Рішення про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 12.06.2020 № 18969/6/99-00-06-02-04-06, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.08.2020 № 0005523305, яким за порушення п.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України до ТОВ «Перший столичний хлібозавод» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачений податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та податкове повідомлення-рішення від 12.08.2020 №0005493305, яким за порушення ст. 164 п.164.2, п.п.164.2.7 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 1 071 458,52 грн., з яких 857184,82 грн. сума грошового зобов'язання та 24 296,00 грн. за штрафними санкціями.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як було встановлено судом, у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібозавод» (код ЄДРПОУ 31484879; місцезнаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район) зареєстроване як юридична особа 06.07.2001, 17.01.2005 номер запису 10741200000004319 та як платник податків перебуває на обліку в Вишгородському управлінні Головного управління ДПС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (т.І. а.с.37).
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Вишгородського та Ірпінського управлінь Головного управління ДПС у Київській області на підставі наказу від 17.12.2018 № 850, направлень на проведення перевірки від 27.12.2019 № 1177, № 1178, №1179, № 1180, № 1181 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібзавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.07.2017 по 30.09.2019, за результатами якої складено Акт від 18.02.2020 №157/10-36-05-12/31484879 (надалі - Акт перевірки) (т.І, а.с.6-11).
За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства, зокрема:
- пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки в розмірі 858184,42 грн.
- п.п.1.4 п. 16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми військового збору за 2017- 2019рр. в розмірі 71432,03грн.
Позивач не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки 04.03.2020 звернувся до ГУ ДПС у Київській області із запереченнями до акту документальної планової виїзної перевірки №157/10-36-05-12/31484879 від 18.02.2020 (т.І, а.с.12-18).
Згідно відомостей листа ГУ ДПС У Київській області «Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки» від 16.03.2020 № 9468/10/10-36-05-12, ГУ ДПС у Київській області висновки до акту перевірки від 18.02.2020 №157/10-36-05-12/31484879 залишає без змін, а заперечення до акту перевірки без задоволення.
На підставі вказаних висновків Акта перевірки від 18.02.2020 № 157/10-36-05-12/31484879 Головним управлінням ДПС У Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 року № 0003093305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на 1 072730,52 грн., з них 858 184,42 грн. основного зобов'язання і 214 546,10 грн. за штрафними санкціями (т.І, а.с.30);
- податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020р. № 0003103305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на 89 290,03 грн., з них 71 432,03 грн. основного зобов'язання і 17 858,00 грн. штрафних санкцій (т.І, а.с.29).
Проте, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Перший столичний хлібозавод» подав до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу про сплату боргу до акту документальної позапланової виїзної перевірки № 157/10-36-05-12/31484879 від 18.02.2019 (т.І, а.с.31-33).
Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 12.06.2020 № 18969/6/99-00-06-02-04-06, скасовано ППР ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2020 № 0003093305 в частині податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 000,00 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у сумі 250,00 грн., в іншій частині зазначене ППР № 0003103305 залишає без змін, а скарги ТОВ «Перший столичний хлібозавод» у цій частині - частково задовольняє. Відповідно до п. 56.10, пп. 56.17.3. п. 56.17 та п. 56.18 ст.56 ПК України рішення Державної податкової служби, прийняте за розглядом скарги платника податків, та ППР ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2020 № 0003093305, № 0003103305, з урахуванням цього рішення, не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 судом було скасовано визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 24.03.2020 № 0003093305 та податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 0003103305.
При цьому суд зазначає, що після скасування Державною податковою службою України скасовано податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2020 № 0003093305 в частині податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 000,00 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у сумі 250,00 грн., Головним управлінням ДПС у Київській області 12.08.2020 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 12.08.2020 № 0005523305, яким за порушення п.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України до ТОВ «Перший столичний хлібозавод» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачений податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
- податкове повідомлення-рішення від 12.08.2020 №0005493305, яким за порушення ст. 164 п.164.2, п.п.164.2.7 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 1 071 458,52 грн., з яких 857184,82 грн. сума грошового зобов'язання та 24 296,00 грн. за штрафними санкціями.
Позивач не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до суду, шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог.
Як вбачається з Акта перевірки вибірковою перевіркою встановлено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб за 2017-2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 4212753,21 грн. які було виділено на закупку бензину А-95, на автомобілі які фактично не належать ТОВ «Перший столичний хлібозавод», так основним документом, на підставі якого списують пальне та паливно-мастильні матеріали, є подорожній лист - документ установленого обліку роботи транспортного засобу (ст. 1 Закону про автотранспорт) якщо автомобіль рухається по місту, в подорожньому листі має бути зазначено, з якої вулиці, з якої установи і куди було переміщення, зокрема це стосується легкового автотранспорту. Якщо автомобіль працює на дільниці, то це треба завірити підписом і штампом майстра дільниці, а збільшена витрата пального на тонно-кілометри підтверджується ТТН. Години роботи механізмів у замовника повинні бути підтверджені підписами відповідальних осіб. Збільшені витрати пального при низьких температурах додатково підтвердимо роздруківками зі сайта Гідрометцентру. І наголошено, що подорожні листи легкових автомобілів виписують щодня а не за місяць.
В акті перевірки зазначено, що пункт 1 наказу Мінтрансу та Мінстату від 29.12.95 р. № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» визначає подорожні листи як типові форми первинного обліку роботи автомобіля. Пункт 2 цього наказу закріплює обов'язкове застосування подорожніх листів всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності. Пункт 2 наказу Держкомстату від 17.02.98 р. № 74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок застосування» встановлює обов'язкове застосування подорожнього листа всіма суб'єктами підприємницької діяльності, установами і організаціями незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які експлуатують службові легкові автомобілі або для яких за їх замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями. Пункт 1.1 Інструкції № 74 встановлює, що застосування подорожнього листа здійснюється для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів. Відповідно до п. 1.3, 2.1 Інструкції №74 подорожній лист є для перевізника підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг та застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається. Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 74-перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві подорожній лист. Застосування будь яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових автомобілів не допускається.
В акті перевірки посадовими особами зазначено, що списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів повинно проводитися на підставі первинних документів - подорожніх листів встановленої законодавством форми. Крім цього відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, чим порушено пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями): за період 2017-2019 років - сума списаних коштів 4212753,21 грн; потрібно утримати податку - 758295,57 грн.
Суд, зазначає, що у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 судом було надано право оцінку обставинам, щодо встановленого контролюючим органом порушення позивачем ст. 164 п.164.2, п.п.164.2.7 Податкового кодексу України та збільшення ТОВ «Перший столичний хлібозавод» грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб.
Так, судом було зазначено, що наказом № 2 ТОВ «Перший столичний хлібзавод» від 03.01.2017 з метою ефективного використання та підвищення контролю за використанням власного та орендованого автотранспорту Товариства у його господарських цілях та контролю обсягів використання пального у виробничій діяльності Товариства всі транспортні засоби, які використовуються у господарській діяльності Товариства, закріпити за напрямками їх виробничого призначення відповідальних осіб та призначено відповідальну особу ОСОБА_1 .
Наказом № 3 від 03.01.2017 ТОВ «Перший столичний хлібзавод» закріплено транспортні засоби за структурними підрозділами Товариства для виконання розпоряджень керівництва з метою забезпечення стабільної та продуктивної роботи підприємства: Hyundai НОМЕР_1 - директор; Partner НОМЕР_2 - відділ постачання; Hyundai І30 НОМЕР_3 - комерційний відділ; Fiat Doblo Combi НОМЕР_4 - комерційний відділ; ІЖ 27175-037 НОМЕР_19 - транспортний відділ; Mitsubishi НОМЕР_5 - транспортний відділ; Ford Taurus НОМЕР_6 - бухгалтерія; НОМЕР_12 - комерційний відділ; Fabia Ambiente НОМЕР_7 - комерційний відділ; ГАЗ НОМЕР_20 - технічний відділ; Opel Astra НОМЕР_8 - комерційний відділ. Керівникам структурних підрозділів наказано контролювати використання даного транспорту тільки для господарських потреб та правильне заповнення шляхових (подорожніх) листів.
Згідно відомостей наказу № 51 від 07.06.2017 ТОВ «Перший столичний хлібзавод» «Про закріплення легкового атвотранспорту» закріплено транспортний засіб Mitsubishi Lancer НОМЕР_9 за комерційним відділом Товариства для виконання розпоряджень керівництва з метою забезпечення стабільної та продуктивної роботи підприємства.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Перший столичний хлібзавод» було укладено ряд нотаріально посвідчених договорів оренди транспортних засобів (т.І, а.с.47-71), а саме:
- договір від 18.01.2017 року укладений з ОСОБА_2 щодо оренди автомобіля Peugeot Expert номерний знак НОМЕР_10 ;
- договір від 26.04.2017 року укладений з ОСОБА_3 щодо оренди транспортного засобу Volkswagen T5 номерний знак НОМЕР_11 ;
- договір від 07.06.2017 року укладений з ОСОБА_4 щодо оренди транспортного засобу Lancer номерний знак НОМЕР_9 ;
- договір від 17.11.2016 року укладений з ОСОБА_5 щодо оренди автомобіля Ford номерний знак НОМЕР_12 ;
- договір від 13.10.2017 року укладений з ОСОБА_6 щодо оренди транспортного засобу Ford Fusion номерний знак НОМЕР_13 ; додаткову угоду до договору оренди транспортного засобу від 07.02.2018;
- договір від 07.02.2018 року укладений з ОСОБА_7 щодо оренди транспортного засобу Hyundai Tucson номерний знак НОМЕР_14 ;
- договір від 13.10.2017 року укладений з ОСОБА_8 щодо оренди транспортного засобу Renault Logan номерний знак НОМЕР_15 ;
- договір від 13.11.2016 року укладений з ОСОБА_9 щодо оренди транспортного засобу Ford Taurus номерний знак НОМЕР_6 ;
- договір від 17.11.2016 року укладений з ОСОБА_10 щодо оренди транспортного засобу Lancer номерний знак НОМЕР_5 ;
- договір від 27.12.2017 року укладений з ОСОБА_11 щодо оренди транспортного засобу Honda CR-V номерний знак НОМЕР_16 ;
- договір від 07.02.2018 року укладений з ОСОБА_12 щодо оренди транспортного засобу 307 XS 2.0 E номерний знак НОМЕР_17 ;
- договір від 05.12.2018 року укладений з ОСОБА_13 щодо оренди транспортного засобу Hyundai Accent номерний знак НОМЕР_18 .
Наказом ТОВ «Перший столичний хлібзавод» № 362 від 26.07.2018 «Про затвердження норм списання палива автомобільного транспорту ТОВ «Перший столичний хлібзавод» з 01.08.2018 встановлено норми використання палива автомобілів ТОВ «Перший столичний хлібзавод» відповідно до додатку 1 до наказу. Згідно додатку №1 до Наказу № 362 від 26.07.2018 визначено наступні норми використання палива для кожного з автомобілів на 100 км по місту та по району: Ford Taurus - 12.0 ; Ford Escort -8.4, 11.5; Ford Fusion - 8.8, 9.2; Fiat Doblo Combi - 7.0; Hyundai Grander - 14.5; Peugeot Partner - 8.1, 6.9; Volkswagen Golf - 7.3, 5.3; Volkswagen Т5 -13.0, 12.4; Hyundai І30 -9.0; Hyundai Tucson - 8.8, 11.9; KrASZ-LMSFX1 - 9.8, 11.3; Mersedes-Benz Sprinter316 CDR -11.7, 12.3; Lancer- 9.0, 9.4; Peugeot Boxer -10.3, 12.5; Peugeot Partner -6.9, 8.1; Peugeot Expert - 9.5, 10.; Renault Logan - 6.1, 6.4; Skoda Octavia- 6.0, 7.9; ZAZ lanos -13.4; Богдан А-06900 - 17.0. 16.2; ГАЗ 3302 - 15.8, 16.6, 19.8, 20.7, 18.0, 20.0; ГАЗ 330202 - 18.68, 20.61, 23.830, 26.25, ГАЗ 3302 17.0, 17.9; ИЖ 27175 -10.0; МТЗ-82 - 6.3 (т.І, а.с.81-82).
Відповідно до наказів ТВ «Перший столичний хлібзавод» «Про прийняття на роботу № К-ПСХ000520 від 28.03.2017, № К-ПСХ000130 від 13.01.21017; № К-ПСХ000645 від 01.10.2015; №201К від 10.12.2013; № К-ПСХ000664 від18.07.2016; № К-ПСХ000229 від 22.03.2016; № К-ПСХ000556 від 07.04.2017; № К-ПСХ000563 від 14.06.2016; № 131 К від 02.02.2018; №29 К від 16.01.2018; № К-ПСХ001521 від 06.12.2017; № К-ПСХ001487 від 29.11.2017 на роботу було прийнято наступних працівників на посаду водія автотранспортних засобів відділу транспорту: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 на посаду завідувача сектору оптової торгівлі., ОСОБА_19 на посаду заступника начальника відділу транспорту, ОСОБА_11 на посаду завідувача сектору фірмової торгівлі, ОСОБА_13 на посаду начальника відділу маркетинга (т.І, а.с.83-95).
Судом встановлено, що у період з 2017 по 2019 рік ТОВ «Перший столичний хлібзавод» було списано та віднесено до складу витрат ТОВ "Перший столичний хлібзавод" витрати понесені на закупку бензину А-95 на загальну суму 4212753, 21 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Перший столичний хлібзавод» оформлялися реєстри подорожніх листів службового легкового автомобіля щодо орендованих для здійснення господарської діяльності автомобілів за період січень 2018 - липень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, березень 2019 - вересень 2019 року, липень 2017 -листопад 2017 року помісячно (т.І, а.с.97-250, т.ІІ. а.с.1- 49).
Згідно подорожніх листів серії 03-СП № 3064431, серії 03-СП № 3064433, у останніх відображено витрати пального автомобілем Mitsubishi номерний знак НОМЕР_9 , водій ОСОБА_4 за 02.05.2019 та 21.05.2019 у розмірах 1.1 л та 17.2 л.
Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно з п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом 164.1 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Підпунктом 164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Відповідно до п.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п.164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).
Згідно з пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.
Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.
Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно з пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Підпунктом 168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України визначено, що якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
В акті перевірки від 18.02.2020 № 157/10-36-05-12/31484879 відповідач, вказуючи на порушення позивачем вимог пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, зазначив про те, що списання фактично витрачених паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів повинно проводитися на підставі первинних документів - подорожніх листів встановленої законодавством форми.
Наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43 затверджено Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, які призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива..
Так, відповідно до Загальних положень Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації.
Між тим, даний наказ не має імперативного характеру для підприємства у зв'язку з чим не може бути обов'язковим для визначення бази при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема, з урахуванням того, що серед встановлених чинним податковим законодавством обмежень щодо формування складу витрат та податкового кредиту відсутнє застереження стосовно не можливості включення до їх складу фактичних витрат на паливо, які перевищують вказані нормативи у Нормах витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті.
Разом з тим, щодо доводів контролюючого органу, про те, що Наказом Державного комітету статистики України від 17.02.1998 №74, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 березня 1998 р. за № 149/2589, було затверджено типову форму №3 «Подорожній лист службового легкового автомобіля» та Інструкцію про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, слід зазначити наступне.
Так, дійсно пунктом 2.1 вказаної Інструкції було визначено, що перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3. Застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається. Подорожній лист службового автомобіля оформлюється тільки на один робочий день (зміну) і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи. На більший строк подорожній лист видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника. Видача подорожнього листа реєструється у диспетчерському журналі за такими реквізитами: дата видачі, номер подорожнього листа, прізвище та ініціали водія, його підпис при одержанні подорожнього листа, дата повернення подорожнього листа, підпис відповідальної особи.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що 16.04.2013 наказ Державного комітету статистики України від 17.02.1998 № 74 втратив чинність.
При цьому, станом на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено вимог щодо необхідності оформлення подорожнього листа та будь-яких інших документів під час здійснення обліку кількості використаного автомобілем паливно-мастильних матеріалів та не встановлено вимог щодо форми подорожнього листа.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відсутність подорожніх листів виписаних на кожен день щодо конкретного автомобіля не є підставою для висновків про безпідставність списання паливно-мастильних матеріалів.
Щодо посилання відповідача на ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» стосовно подорожнього листа як документу установленого зразка для визначення й обліку роботи транспортного засобу є таким, що не відповідає положенням закону, оскільки стаття. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» не містить визначення подорожнього листа.
Доводи контролюючого органу, викладені в Акті перевірки про те, що пункт 1 Наказу Мінтрансу та Мінстату від 29.12.1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» визначено, що основним документом, на підставі якого списують пальне та паливно-мастильні матеріали є подорожній лист не можуть бути прийняті судом до уваги та не можуть слугувати підставою для висновків про наявність порушення, оскільки він втратив чинність згідно з наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1005/1454 від 10.12.2013 року та на час, за який проводилася перевірки вже не підлягав застосуванню.
Відповідно до абз.10 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Таким чином, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Абзацом 4 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
ТОВ «Перший столичний хлібзавод» є виробником хлібобулочної продукції, яка реалізується по місту Києву та Київській області. Як було встановлено судом, для здійснення господарської діяльності та розповсюдження виробленої продукції: пошук нових клієнтів, налагоджування системи фірмової торгівлі, поширення ринку реалізації хлібобулочної продукції, допоміжних дій, спрямованих на забезпечення реалізації основної діяльності підприємства: робота по приєднанню фірмових кіосків та заводу в цілому до електропостачання та газопостачання, забезпечення підприємства сировиною та обладнанням, здійснення адміністративної, юридичної, бухгалтерської роботи тощо, підприємством використовувалися у господарській діяльності орендовані транспортні засоби, оскільки з пояснень позивача було встановлено, що для виконання вищеперерахованих напрямків господарської діяльності вантажні машини, придбані підприємством для розвезення хлібобулочної продукції жодним чином не підходять.
Як зазначалося раніше, позивачем було укладено нотаріально посвідчені договори щодо оренди транспортних засобів, зокрема було орендовано транспортні засоби на певний термін у фізичних осіб, діючи повністю в межах законодавства України.
Водночас, з наданих до матеріалів справи договорів оренди транспортних засобів вбачається, що пунктом 5 договору встановлено орендну плату в розмірі 1000 грн. (2000 грн.) на один місяць. Разом з тим, пунктом 5.3 Договору оренди транспортного засобу обумовлено, що орендодавцю перераховується (виплачується сума), вказана в п.5.1 цього договору, у безготівковому порядку через установи банку, або сплачується готівкою. Згідно із пунктом 5.5. Договору оренди транспортного засобу позивач, відповідно до пп.14.1.180 п. 14.1 ст.14, пп.164.2.5 п.164.2 ст.164, п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, як податковий агент сплачує податок з доходу фізичних осіб за орендодавця в сумі, визначеній згідно з положеннями п. 167.1 ст.167 ПКУ, на відповідний рахунок Державної казначейської служби України.
Паливо, придбане позивачем та надане орендодавцям для заправки автомобіля та використання його в господарських цілях позивача, списувалося згідно наказу про норми списання палива по підприємству № 362 від 26.07.2018 року і не може вважатися доходом платника податків або додатковим благом.
Згідно вимог податкового законодавства витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування визначаються на підставі первинних документів, і це можуть бути будь-які документи, а не обов'язково подорожні листи встановленої законодавством форми (її просто немає), які мають обов'язкові реквізити. Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можна складати у паперовій або в електронній формі та зазначати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, як зазначалось судом вище, на підприємстві є накази про призначення відповідальної особи по контролю за використанням легкового автотранспорту лише в господарських цілях та про закріплення автотранспорту за структурними підрозділами товариства.
З огляду на викладене а також досліджені судом докази, судом встановлено, що легкові автомобілі використовуються на підприємстві лише в господарських цілях, і використане для їх роботи пальне закуповується для забезпечення роботи підприємства в цілому, про що зазначається у п.7.2 Договорів оренди транспортного засобу: Орендар зобов'язується використовувати транспортний засіб належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства та за цільовим призначенням згідно п.2.1 цього договору (транспортний засіб передається в оренду Орендарю для здійснення господарської діяльності, а саме для службових поїздок персоналу Орендаря та перевезення вантажів вагою до 300 кг), купуючи для цього за свій рахунок паливні матеріали.
Обов'язковою умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати були понесені фактично, та встановити їх зв'язок з виробничою діяльністю підприємства.
При цьому оскільки законодавством України у періоді, який перевірявся, не визначено форму бланка подорожного листа як легкового так і вантажного автомобіля, то позивач може використовувати довільну форму документа, який містить всі необхідні позивачу дані щодо обсягу та обліку господарських операцій з володіння та користування автомобілів, передбачених договорами про оренду автомобілів.
До перевірки на підтвердження господарських операцій щодо включення до складу витрат вартості паливно-мастильних матеріалів позивачем надано копії нотаріально посвідчених договорів, реєстри подорожніх листів, накази про встановлення норм витрат палива, «Про призначення відповідальної особи по контролю за легковим автотранспортом» та «Про закріплення легкового автотранспорту", накази про прийнятті на робіт працівників, які використовували у господарській діяльності товариства транспорт, відомості списання пального за відповідні періоди, які в свою чергу містять всі обов'язкові реквізити.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач використовував паливно-мастильні матеріали (бензин марки А-95) для заправки транспортних засобів, які використовувались працівниками товариства для здійснення поїздок до виробничих об'єктів, офісних приміщень та адрес розташування контрагентів позивача, що на думку суду, свідчить про те, що використання позивачем паливно-мастильних матеріалів безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства.
Що стосується висновків контролюючого органу викладених в Акіт перевірки про неутримання та неперерахування податку на доходи за 2017- 2019 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 516122, (комплекс відпочинку "ВИШЕГРАД") код ЄДРПОУ (30845527) з коштів перерахованих на розрахунковий рахунок як виплати за надані послуги проживання харчування лікування- відсутнє документальне підтвердження понесених витрат, чим порушено пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) слід зазначити наступне.
Згідно із пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції.
Відповідно до пп. 14.1.231 п.14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
З досліджених у судовому засіданні первинних документів було встановлено, що 14.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бердичівський хлібзавод» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібзавод» (покупець) укладено договір поставки № 14/05 за умовам якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах в значених у цьому договорі прийняти та оплатити товар. Найменування, кількість та ціна товару зазначається у додатках (специфікаціях), що є невід'ємною частиною цього договору. Товар, що є предметом цього договору продається за ціною 24 384 550, 08 грн., у тому числі ПДВ 4064091,68 грн.(п.1.2,1.3 Договору) (т.І, а.с.41-42).
14.05.2018 сторонами також було підписано специфікацію №1 до договору поставки №14/05 від 14.05.2018, за умовами якої постачальник передає, а покупець приймає наступні товари: автоматизована лінія для виробництва хлібобулочних виробів в асортименті в наступній комплектації: ділянка расстойки: расстойка шафа з приладдям, ділянка випічки: тунельна піч РРР 2,5 56.217 газова з гранітним подом. Сторонами було підписано 27.06.2018 акт приймання-передачі до договору поставки №14-05 від 14.05.2018.
Згідно відомостей додатковї угоди № 1 від 14.05.2018 до договору поставки №14/05 від 14.05.2018, за умовами якої доповнено пункт 4.7 договору та викласти його в наступній редакції: «п.4.7 Покупець зобов'язаний для виконання монтажних, пуско-налагоджувальних робіт обладнання, що є предметом даного Договору, залучати тільки монтажну бригаду виробника даного обладнання - фірми J4 s.r.o. Чеська республіка і забезпечити за власний рахунок їм житло готельного типу і доставку з (в) аеропорту до місця проживання.»
Всі інші пункти Договору, не змінені даною додатковою угодою, діють в редакції договору. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання і діє до 30 червня 2019 року.
Згідно відомостей додатку № 3 до контракту № 0324/2017 умови монтажу і налаштування обладнання монтажні і пуско-налагоджувальні роботи, індивідуальні і комплексні випробування обладнання будуть проводитися на території покупця. Монтажні роботи по встановленню обладнання проводяться спеціалістами продавця на протязі 5-1 тижнів, включаючи тестування за участю 2-х спеціалістів продавця і при допомозі 5 робочих замовника. Детальні терміни будуть погоджені в графіку монтажу, який направить продавець покупцю перед виїздом спеціалістів.
Пунктом 11 додатку № 3 обумовлено, що покупець зобов'язується забезпечити за власний рахунок житло готельного типу для бригади монтажу на час проведення монтажних та пуско-налагоджувальних робіт, а також доставку з (в) аеропорт до місця проживання. Авіабілети для спеціалістів продавця продавець купує за власний рахунок (т.І, а.с.45-46).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Перший столичний хлібзавод» було перераховано на рахунок ТОВ «Роксана» кошти за проживання та харчування, що підтверджується відомостями платіжних доручень №521 від 18.06.2018 на суму 50577,77 грн; №522 від 19.06.2018 на суму 27839,92 грн.; № 565 ВІД 02.07.2018 на суму 5929,00 грн; №601 від 11.07.2018 на суму 9760,63 грн; № 602 від 11.07.2018 на суму 17746,59 грн.; № 607 від 16.07.2018 на суму 15084,60 грн.; № 616 від 19.07.2018 на суму 7985.95 грн; №623 від 23.07.2018 на суму 4436,65 грн.; № 626 від 26.07.2018 на суму 3549.31 грн.; № 670 від 26.12.2018 на суму 28510,77 грн.; №671 від 26.12.2018 на суму 2613.60 грн.; № 672 від 26.12.2018 на суму 20763,60 грн.; № 673 від 26.12.2018 на суму 3491.40 грн.; № 674 від 26.12.2018 на суму 7586,74 грн.; № 19 від 18.01.2019 на суму 20404,97 грн.; № 20 від 18.01.2019 на суму 1584,00 грн.; № 41 від 14.02.2019 на суму 14614,18 грн.; №44 від 15.02.2019 на суму 8602,83 грн.; № 84 від 10.08.2018 на суму 8732,19 грн.; № 103 від 27.08.2018 на суму 7969,89 грн.; № 104 від 28.08.2018 на суму 10631.91 грн.; № 105 від 28.08.2018 на суму 1774, 67 грн.; № 163 від 25.09.2018 на суму 19521,37 грн.; № 211 від 09.10.2018 на суму 20817, 50 грн.; № 212 від 09.10.2018 на суму 4591.40 грн.; № 213 від 09.10.2018 на суму 2929,30 грн.; № 264 від 24.10.2018 на суму 19940.80 грн.; № 265 від 24.10.2018 на суму 20267,50 грн.; № 266 від 24.10.2018 на суму 7752,04 грн.; № 267 від 24.10.2018 на суму 11 518, 72 грн.; № 275 від 30.10.2018 на суму 18634,00 грн.; № 288 від 02.11.2018 на суму 1633,50 грн.; №373 від 30.11.2018 на суму 6732.00 грн.; № 374 від 30.11.2018 на суму 4319.70 грн.; №382 від 07.12.2018 на суму 26 317. 50 грн.
З матеріалів справи вбачається. що замовником ТОВ «Перший столичний хлібзавод» та ТОВ «Роксана» було підписано акти виконаних робіт, зокрема щодо проживання та харчування від 10.11.2018 № 144; від15.02.2019 № 19; від 24.11.2018 № 151; від 24.11.2018 № 147; від 17.01.2019 № 7; від 14.11.2019 № 135; від 24.11.2018 № 148; від 09.11.2018 № 143; від 04.11.2018 № 127; від 31.10.2018 № 125; від 31.10.2018 № 123; від 28.10.2018 № 124; від 21.10.2018 № 126; від 14.10.2018 № 116; від 05.10.2018 № 109; від 07.09.2018 № 100; від 31.08.2018 № 101; 03.08.2018 № 84; від31.07.2018 № 71; від 30.07.2018 № 73; від 27.07.2018 № 72; від 27.07.2018 № 62; від 27.07.2018 № 83; від 26.07.2018 № 75; від 25.07.2018 № 77; від 20.07.2018 № 59; від 20.07.2018 № 58; від 18.02.2018 № 20; від 01.12.2018 № 152; від 16.11.2018 № 146; від 17.08.2018 № 97; від 18.08.2019 № 96.
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.
Як було встановлено судом, з наданих позивачем пояснень, на виконання умов договору поставки № 14/05 укладеного з ТОВ «Бердичівський хлібзавод» зокрема в частині забезпечення представників виробника фірми J4 s.r.o. Чеська республіка, які здійснюватимуть монтажні та пуско-налагоджувальні роботи за власний рахунок їм житло готельного типу, ТОВ «Перший столичний хлібзавод» було використано послуги ТОВ «Роксана», а саме розміщено вказаних осіб у комплексі відпочинку Вишеград та забезпечено їх харчування.
Доказів протилежного, посадовими особами контролюючого органу до суду не надано.
Тому проживання представників виробника фірми J4 s.r.o. Чеська республіка у ТОВ «Роксана» не може жодним чином розглядатися додатковим благом, а є складовою частиною витрат, пов'язаних з договором поставки та пуско-наладжувальні роботи обладнання, придбаного у ТОВ «Бердичівський хлібзавод» та є частиною винагороди за цивільно- правовим договором і нарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 92 902,05 грн. є безпідставним.
Щодо того, що позивач не надав необхідні документи на запит перевіряючого, то це не відповідає дійсності, оскільки: 1) у позивача наявні три запити від ГУ ДПС у Київській області, на які були надані запитувані документи, так як позивач сам зацікавлений у розгляді спірних питань і підтвердженні законності всіх своїх дій під час здійснення господарської діяльності; 2) в акті перевірки відсутні будь-які зауваження перевіряючих щодо ненадання документів та невиконання інших їх вимог. Представник відповідача, який здійснював перевірку у позивача, на свою першу вимогу отримував всі запитувані документи, однак не взяв їх до уваги, як і нотаріально посвідчені договори оренди транспортних засобів.
У запереченні та в скарзі до Державної податкової служби України позивачем зазначалося про наявність нотаріально засвідчених договорів оренди автомобілів та наявність подорожніх листів, проте податковий орган дані докази позивача не прийняв до уваги.
У зв'язку з цим, суд вважає, що висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 858184,42 грн. є безпідставними та необґрунтованими.
За таких обставин, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 № 0003093305.
Відтак, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що матеріалами справи спростовуються висновки податкового органу щодо заниження ТОВ "Перший столичний хлібозавод" суми податку на доходи фізичних осіб, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12.08.2020 № 0005493305 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Що стосується податкового повідомлення-рішення від 12.08.2020 № 0005523305, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням ним інформації до форми 1-ДФ про виплачені доходи фізичним особам-підприємцям. Тобто відсутності документального підтвердження понесених витрат.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 46.5 статті 46 Податкового кодексу України).
Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено Наказом N 4.
Отже, при вчиненні вищезазначених дій податковий агент зобов'язаний надавати інформацію контролюючим органам шляхом заповнення граф 1, 2, 3а, 4 та 5 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ).
У зазначених графах відображається: порядковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку, сума нарахованого доходу, сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб (у випадках передбачених Кодексом), ознака доходу згідно з довідником ознак доходів.
Пунктом 176.1 ст.176 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Відповідно до п.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Таким чином, зобов'язання нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення обов'язків, встановлених Кодексом, поширюється лише на осіб, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкового розрахунку передбачена пунктом 119.2 статті 119 Кодексу, а саме: неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Отже, податкової агенти зобов'язані подавати до податкового органу інформацію про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.
Дослідивши акт перевірки, судом встановлено, що у вказаному документі відсутня конкретна інформації щодо того, яким саме фізичним особа-підприємцям та у який саме період позивачем не було виплачено дохід.
Крім того, посадовими особами контролюючого органу не вказано в акті перевірки про те, які саме суми доходу мали бути виплачені позивачем фізичним особам-підприємцям.
Наказом Міністерства фінансів України затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами №395 від 14.03.2013 (далі-Порядок №395).
Відповідно до п.1.2 Порядку №395 органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки діяльності платників податків.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальні планова та позапланова перевірки можуть бути як виїзними, так і невиїзними.
Абзацами 1-2 п.1.4 Порядку №395 передбачено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також платником податків або його законними представниками. (абз.4 п.1.4 Порядку №395).
Відповідно п.1.5 Порядку №395 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з п.1.6 Порядку №395 за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Пунктом 1.7 Порядку №395 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень (пп.2.3.2.2 пп.2.3.2 п.2.3 Порядку №395).
Відповідно до п.2.4 Порядку №395 у висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначаються, зокрема, узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.
Таким чином, акт податкової перевірки має містити факти виявлених порушень законодавства, які були вчиненні платником податків, з обов'язковим посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку такого суб'єкта господарювання.
Отже, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що акт перевірки не містить конкретної інформації щодо обставин, які підтверджують факт порушення позивачем вимог ст.176 ПК України.
Під час розгляду справи відповідачем також не було надано пояснень та доказів на підтвердження висновків про наявність вказаного порушення.
Наведене свідчить про відсутність підстав для нарахування позивачу на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення штрафних секцій у розмірі 510,00 грн.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0005523305 від 12.08.2020 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Керуючись статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Ухвалити додаткове рішення у справі № 320/5412/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший столичний хлібозавод» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 12.08.2020 № 0005493305.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 12.08.2020 № 0005523305.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.12.2020.