07 грудня 2020 року Справа № 280/6970/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП) до Військової частини НОМЕР_1 (93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр») (51272, Дніпропетровська область, Новомосковський район, селище міського типу Черкаське, код СДРПОУ 07946341) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 та Заводському районному військовому комісаріату м. Запоріжжя витягів з наказів командира оперативно-тактичним угрупованням «Донецьк», що підтверджують перебування ОСОБА_1 в районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях за періоди:
-з 22 січня 2018 року по невстановлена дата (приблизно до 01 березня 2018 року) на посаді командира 98 механізованого батальйону (військова частина НОМЕР_2 );
-з 06 квітня 2018 року по ЗО травня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 ;
-з 03 червня 2018 року по 23 липня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 ;
-з 25 липня 2018 року по 04 серпня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 витяги з наказів командира оперативно-тактичним угрупованням «Донецьк», що підтверджують перебування ОСОБА_1 в районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях за періоди:
-з 22 січня 2018 року по невстановлена дата (приблизно до 01 березня 2018 року) на посаді командира 98 механізованого батальйону (військова частина НОМЕР_2 );
-з 06 квітня 2018 року по 30 травня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 ;
-з 03 червня 2018 року по 23 липня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 :
-з 25 липня 2018 року по 04 серпня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 .
Ухвалою судді від 06.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 03.11.2020 без виклику сторін. Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
Станом на 03.11.2020 від відповідача на адресу суду відзив не надходив, будь яких заяв, щодо продовження строку надання відзиву не надав.
Ухвалою суду від 03.11.2020 розгляд справи відкладено на 24.11.2020 з метою надання відповідачу додаткового часу для надання відзиву.
30.11.2020 відповідач надав відзив на адміністративний позов (вх. №57869), відповідно до якого зазначає, що в періоди, що зазначені в позові, позивач залучався у складі військової частини НОМЕР_3 , яка до 01.10.2018 рахувалась як окрема частина. 01.10.2018 військова частина НОМЕР_3 була ліквідована і перейшла у склад військової частини НОМЕР_1 як мотопіхотний батальйон, документи військової частини були передані до Державного галузевого архіву МОУ. Відтак, військова частина НОМЕР_1 не має змоги надати вказані витяги, оскільки всі печаті, які б завірили накази були знищені по закінченню антитерористичної операції. Відтак, завірені витяги із наказів може надати лише Державний галузевий архів. У задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.
Згідно з частиною четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , з 27.08.2016 проходив військову службу у Збройних Силах України за контрактом, з 17.08.2015 є учасником бойових дій (посвідчення НОМЕР_4 )Наказом командувача СВ ЗСУ (по особовому складу) від 14.06.2019 №219 звільнено з військової служби у відставку у зв'язку з досягненням 60-річного віку на підставі підпункту «в» (за віком) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Наказом командира військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_1 з 20.06.2019 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
У зв'язку з надходженням заяви на оформлення пенсії, Заводський районний військовий комісаріат направив лист від 04.11.2019 за вих. №45/54, командиру військової частини НОМЕР_6 , відповідно до якого зазначає, що у зв'язку з відсутністю в особовій справі підполковника у відставці Малоівана ОСОБА_2 витягів з наказів командира оперативно-тактичним угрупуванням «Донецьк», що підтверджують перебування в районах здійснення заходів із забезпечення національно безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях за періоди: з 22.01.2018 по невстановлена дата (приблизно до 01.03.2018) на посаді командира кадра 98 механізованого батальйону (військова частина НОМЕР_7 ); з 06.04.2018 по 30.05.2018 на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 ; з 03.06.2018 по 23.07.2018 на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 .
Вказаний лист Військова частина НОМЕР_1 отримала 25.11.2019 за вх. №22752
У зв'язку з відсутністю відповіді 24.02.2020 позивач звернувся з заявою до командира військової частини НОМЕР_1 про надання витягів з наказів командирів ОТУ «Донецьк», що підтверджують участь в АТО та ООС за періоди з 22.01.2018 по 01.03.2018; з 06.04.2018 по 30.05.2018, з 03.06.2018 по 23.07.2018, з 25.07.2018 по 04.06.2018. Вказана заява направлена рекомендованим листом з повідомленням 24.02.2020.
У зв'язку з відсутністю відповіді, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року №2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів встановлено Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (стаття 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (стаття 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Згідно з статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до положень статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Як слідує з матеріалів справи відповідач, в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» не надав відповіді на звернення позивача ОСОБА_1 від 24.02.2020 та Заводського районного військового комісаріату м. Запоріжжя.
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запас врегульовано Положенням
про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджено указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України).
Згідно пункту 11 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, проходження військової служби військовослужбовцем відображається в його особовій справі, яка ведеться у порядку та за формою, встановленими Міністерством оборони України.
До особової справи вносяться передбачені законом відомості про військовослужбовця та членів його сім'ї, а також за його попередньою згодою інші необхідні відомості.
Порядок обліку військовослужбовців, форми і призначення облікових документів, порядок їх складання і ведення визначаються Міністерством оборони України.
Відповідно до пункту 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання підполковника (капітана 2 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 №333, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 12.06.2014 за № 611/25388, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу Збройних Сил України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції облік особового складу повинен відповідати таким основним вимогам: вестися постійно в будь-яких умовах діяльності військ (сил) (далі - війська) у порядку, визначеному цією Інструкцією; своєчасно, достовірно, правильно відображати штатну, спискову і наявну чисельність особового складу, а також кількісні і якісні зміни, що відбуваються, як в цілому щодо особового складу, так і персонально стосовно кожного військовослужбовця і працівника.
Згідно пункту 2.15 Інструкції основним документом персонального обліку офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу є їхні особові справи.
Так, до розділу "Додаткові матеріали" (додаток 19) підшиваються, зокрема: довідки військових частин, установ та архівів, посвідчення, грошові та речові атестати, копії наказів або виписки з наказів по стройовій (господарській, технічній) частині, розпорядження, а також інші документи за минулі роки, якщо вони підтверджують окремі періоди служби, за які не знайдено наказів по особовому складу, - лише в перші примірники особових справ; копії наказів або виписки з них на офіцерів, переведених безпосередньо з льотної роботи, підводних човнів та мінних тральщиків на посади з меншим посадовим окладом, - лише в перші примірники особових справ; витяги з наказів про звільнення, виключення зі списків особового складу військової частини, розрахунок вислуги років та свідоцтво про хворобу (у разі звільнення з військової служби).
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3.14 Інструкції, у випадку, коли місцезнаходження одного з примірників особової справи неможливо встановити, кадровим органом за місцем служби військовослужбовця проводяться заходи щодо його розшуку. Для цього направляються запити до кадрових органів військових частин (військових навчальних закладів, військових комісаріатів), де проходив військову службу (навчався, призваний (прийнятий) на війську службу) військовослужбовець, а також у відповідні кадрові органи за підпорядкованістю цих військових частин (військових навчальних закладів, військових комісаріатів). Якщо військові частини (навчальні заклади, військові комісаріати) на момент розшуку припинили своє існування, запити направляються до їх правонаступників або до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України (далі - Галузевий архів).
Якщо заходи, які проводилися, не дали позитивних результатів, кадровий орган військової частини після надходження всіх відповідей надає їх до кадрового органу за підпорядкованістю з клопотанням про прийняття рішення щодо складання відповідної копії особової справи.
Вищий кадровий орган після розгляду наданих розшукових матеріалів надає письмове рішення на дозвіл складання копії особової справи або рекомендації щодо продовження заходів з її розшуку.
Таким чином, з урахуванням викладених норм, суд зазначає, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» не надано відповідь на звернення ОСОБА_1 з приводу надання витягів з наказів щодо проходження військової служби в конкретні періоди. При цьому, посилання відповідача на те, що розпорядником запитуваної інформації є Державний галузевий архів МОУ суд не приймає, оскільки Інструкцією чітко встановлено порядок відновлення втраченої інформації з особової справи військовослужбовця.
З врахуванням того, що відповідачем не надано належних доказів щодо правомірності своєї бездіяльності, відсутності відповіді на звернення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не надання відповіді на запит про надання витягів із наказів.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що оскільки вказані накази відсутні у відповідача у зв'язку з передачею їх до Державного галузевого архіву МОУ та з метою належного захисту порушених прав щодо здійснення розшуку інформації, що повинна бути відображена в особовій справі військовослужбовця ОСОБА_1 є необхідність зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме видати позивачу витяги з наказів командира оперативно-тактичним угрупованням «Донецьк», що підтверджують перебування ОСОБА_1 в районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях за періоди: з 22 січня 2018 року по невстановлена дата (приблизно до 01 березня 2018 рокуу на посаді командира 98 механізованого батальйону (військова частина НОМЕР_2 ); з 06 квітня 2018 року по 30 травня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 ; з 03 червня 2018 року по 23 липня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 : з 25 липня 2018 року по 04 серпня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 , за результатами якої надати відповідь позивачу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 243-246 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП ) до Військової частини НОМЕР_1 (93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр», яка знаходиться за адресою: 51272, Дніпропетровська область, Новомосковський район, селище міського типу Черкаське, код СДРПОУ 07946341) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 та Заводському районному військовому комісаріату м. Запоріжжя витягів з наказів командира оперативно-тактичним угрупованням «Донецьк», що підтверджують перебування ОСОБА_1 в районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях за періоди: з 22 січня 2018 року по невстановлена дата (приблизно до 01 березня 2018 року) на посаді командира 98 механізованого батальйону (військова частина НОМЕР_2 ); з 06 квітня 2018 року по ЗО травня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 ; з 03 червня 2018 року по 23 липня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 ; з 25 липня 2018 року по 04 серпня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 витяги з наказів командира оперативно-тактичним угрупованням «Донецьк», що підтверджують перебування ОСОБА_1 в районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях за періоди: з 22 січня 2018 року по невстановлена дата (приблизно до 01 березня 2018 року) на посаді командира 98 механізованого батальйону (військова частина НОМЕР_2 ); з 06 квітня 2018 року по 30 травня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 ; з 03 червня 2018 року по 23 липня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 : з 25 липня 2018 року по 04 серпня 2018 року на посаді командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.12.2020.
Суддя О.О. Артоуз